Стаття 163. Відкриття судового засідання

1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься.

2. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі.

3. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.

1. Судове засідання відкривається тим, що у призначений для розгляду час (якщо суддя не запізнився) суд входить в зал засідань, а секретар у цей час промовляє “Встати, суд йде!”. Всі учасники процесу встають, вітаючи суд.

Далі головуючий присідає сам, пропонує присісти усім присутнім, і оголошує, яка справа розглядатиметься. Як правило, називаються лише сторони. Наприклад, “Слухається справа за позовом Кравчука до Сидорука”.

2. Після відкриття судового засідання починається його підготовча частина. Підготовча частина судового засідання має на меті з'ясування та вирішення питання про те, чи можливо розглянути справу у цьому судовому засіданні. Іншими словами, підготовча частина судового засі­дання складається з сукупності процесуальних дій, спря­мованих на перевірку наявності умов, які необхідні для розгляду та вирішення справи в даному судовому засі­данні. Ці процесуальні дії, перш за все, спрямовані на з'ясування таких основних питань: 1) чи може бути справа розглянута даним складом суду; 2) чи може бути розглянута справа при даній явці учасників процесу; 3) чи може бути розглянута справа при наявності зібраних доказів у справі.

3. Підготовча частина судового засідання розпочинається з доповіді секретаря судового засідання про те, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та причини їх неявки, якщо вони відомі.

Дане положення покладає на секретаря судового засідання обов’язок перевірки явки у судове засідання тих суб’єктів процесуальної діяльності, які були викликані в судове засідання або повідомленні про час та місце судового розгляду ще до початку судового засідання. Крім того, секретар зобов’язаний перевірити відомості про вручення судових повісток та повідомлень, а саме чи є у справі відповідні докази.

4. Несвоєчасне повідомлення учасників процесу про час розгляду справ, безпідставне перенесення часу їх розгляду викликають справедливе обурення громадян. У зв'язку з цим необхідно мати на увазі, що суддя несе особисту відповідальність за своєчасний і якісний розгляд справ. Навмисне порушення закону чи несумлінне його виконання, якщо це призвело до тяганини при розгляді справи й істотно обмежило права і законні інтереси громадян, слід розглядати як неналежне виконання суддею професійних обов'язків, яке тягне передбачену законом відповідальність (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про посилення судового захисту прав та свобод людини та громадянина” від 30.05.1997р. №7).

5. Далі суд встановлює особу тих, хто з’явився у судове засідання. Встановлення осіб здіснюється в такому порядку: позивач, його представники, відповідач, його представники, треті особи, їх представники, перекладач. Особа свідка, експерта, секретаря судового засідання у підготовчій частині не з‘ясовується.

Встановлення особи полягає у встановленні її прізвища, імені та по-батькові, а також тотожності особи, яка бере участь у справі, особі, яка зображена на фотокартці документа, який встановлюює особу. Ці данні встановлюються за паспортом або іншим документом, що виключає сумнів в особі.

Часто суди не перевіряють документів, що встановлюють особу. Це може призвести до постановлення судових рішень щодо осіб, які насправді участі в процесі не брали. Був випадок, коли за протоколом судового засідання у справі про розлучення брала участь жінка, яка насправді в той час перебувала в Італії.

Для уникнення такої ситуації, доцільно запровадити у практику приєднувати до справи копію паспорту чи іншого документу, який посвідчує особу, а також довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.

Одночасно суд з‘ясовує інші персональні данні, які мають значення для справи: рік народження (для встановлення обсягу процесуальної дієздатності), місце проживання та місце роботи (для надсилання повісток), рівень володіння українською мовою (для вирішення питання про залучення перекладача). Повідомлені суду відомості спеціально не перевіряються і вважаються достовірними. Ці відомості не входять до предмету доказування по справі.

В цій частині доцільно встановлювати також ідентифікаційний код особи, оскільки він є обов‘язковим елементом виконавчого документа.

При перевірці повноважень представника необхідно вияснити наявність документів, які посвідчують повноваження представника (ст.42 ЦПК), а також обсяг повноважень, які має представник (ст.44 ЦПК). Крім того необхідно перевірити відсутність обставин, які виключають можливість даної особи бути представником (ст.41ЦПК).