Розгляд судом справ про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу

Хворі на заразні форми туберкульозу, зокрема соціально дезадаптовані, із супутніми захворюваннями на хронічний алко­голізм, наркоманію чи токсикоманію, які ухиляються від ліку­вання та становлять загрозу розповсюдження хвороби серед на­селення, за рішенням суду підлягають примусовій госпіталізації до протитуберкульозних закладів, визначених місцевими орга­нами виконавчої влади.

Порядок госпіталізації, лікування та медичного (диспан­серного) нагляду за хворими на туберкульоз визначається центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здо­ров'я. Своєчасне виявлення хворих на туберкульоз забезпечуєть­ся лікарями, іншими медичними працівниками, які зобов'язані усіх хворих із будь-якими ознаками туберкульозу спрямувати для подальшого обстеження до відповідного протитуберкульоз­ного закладу чи до лікаря-спеціаліста (фтизіатра).

Заява про примусову госпіталізацію до протитуберкульоз­ного закладу або про продовження строку примусової госпіталі­зації хворого на заразну форму туберкульозу подається до суду за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або за місцем виявлення такого хворого.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України у заяві про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продо­вження строку примусової госпіталізації повинні бути зазначені встановлені законом підстави для такої госпіталізації. До заяви додається мотивований висновок лікаря про необхідність приму­сової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації, в якому зазнача­ється строк, упродовж якого буде проведено лікування.

Заява подається впродовж 24-х годин із часу виявлення порушення хворим на заразну форму туберкульозу протиепіде­мічного режиму. Законодавець установлює такий строк із метою якнайшвидшого розгляду справи та ухвалення рішення, оскільки хворий на заразну форму туберкульозу становить небезпеку для інших.

Стаття 285 ЦПК України встановлює порядок розгляду справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування.

Розгляд справи здійснюється судом у складі одного судді і двох народних засідателів.

Справи такої категорії суд зобов’язаний розглянути не піз­ніше 24 годин після відкриття провадження у справі, тобто з мо­менту винесення ухвали про відкриття провадження.

Проте незрозуміла позиція стосовно можливості участі хворої особи у судовому засіданні. Стаття 285 ЦПК України встановлює, що особі має бути надано право особистої участі в судовому засіданні, за винятком випадків, коли за даними проти­туберкульозного закладу така особа становить загрозу поширен­ня хвороби. Але ж у судовому засіданні йдеться про примусову госпіталізацію хворого на заразну форму туберкульозу, який є джерелом інфекції для осіб, які з ним контактують. Тому, як такий хворий не може становити загрозу розповсюдження хво­роби, незрозуміло.

ЦПК України встановлює обов’язковість участі у розгляді справи представника протитуберкульозного закладу, за заявою якого відкрито провадження у справі, а також представника особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію.

Представником протитуберкульозного закладу може бути і керівник такого закладу, й інша уповноважена ним особа.

Представником особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію, може бути адвокат, інша особа, яка досягла вісімнадцять років, має цивільну процесуальну дієздатність і на­лежно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді (за винятком осіб, установлених у ст. 41 ЦПК України), а також законні представники.

Стаття 286 ЦПК України встановлює, що, розглянувши заяву про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву представника протитубер­кульозного закладу.

Рішення повинно відповідати загальним вимогам до рі­шення суду, встановлених у ЦПК України. У мотивувальній частині рішення повинно бути встановлено, якими зібра­ними у справі доказами підтверджено (або не підтверджено) наявність визначених законом підстав для примусової гос­піталізації особи.

Рішення про задоволення заяви представника протитубер­кульозного закладу підлягає негайному виконанню та є підста­вою для примусової госпіталізації або продовження строку при­мусової госпіталізації особи у такому закладі на встановлений законом строк.

Такий строк повинен бути встановлений у мотивованому висновку лікарської комісії, який додається до заяви відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України.

Після набрання законної сили рішенням суду про приму­сову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації суд надсилає рі­шення відповідному органу місцевого самоврядування для вжит­тя заходів щодо охорони майна особи, стосовно якої ухвалено рішення суду.

3.11.