§ 1. Звернення судових рішень до виконання. Обов'язковість судових рішень
Однією з ознак судових рішень є їх обов'язковість. Стаття 129 Конституції України називає обов'язковість рішень суду однією з головних засад судочинства. Також обов'язковість судового рішення названо одним із принципів цивільного процесу, перелічених у ст.
2 ЦПК України, який полягає в тому, що судові рішення, що набрали законної чинності, є обов'язковими для всіх органів державної влади й органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ст. 18 ЦПК України).Обов'язковість рішення проявляється ще й у тому, що за невиконання судового рішення законом передбачено відповідальність. Так, ст. 382 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, що набрали законної чинності, або перешкоджання їх виконанню.
Вищевказані положення є передумовою того, що останньою стадією процесу захисту прав є виконавче провадження, адже захист прав вважатиметься здійсненим лише по завершенню фактичного виконання судового рішення. Ефективність і своєчасність виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Хоча виконавче провадження і виходить за межі судового розгляду та вирішення справи, однак водночас воно є складовою юрисдикційної процедури, її завершенням. Це одна з тих гарантій та механізмів, які дають змогу робити висновки щодо дієвості механізму захисту прав у державі в цілому.
Виконання рішення - це завершальна стадія цивільного процесу, юрисдикційної діяльності, яка являє собою сукупність дій сторін виконавчого провадження та державного або приватного виконавця щодо фактичної реалізації судового припису.
Рішення, ухвалене на користь позивача (стягувача у виконавчому провадженні), відповідач (боржник у виконавчому провадженні) за власним волевиявленням може виконати добровільно. Якщо ж боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має право пред'явити виконавчий документ для примусового виконання.
Судові рішення не є виконавчими документами. Такими документами у цивільному процесі є виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, установлених ЦПК України, - ухвала суду. Для звернення судового рішення до виконання спочатку слід отримати виконавчий лист.
Виконавчий лист - це письмовий документ установлених форми і змісту, який видається судом для примусового виконання ухвалених ним у справах рішень, ухвал і постанов як підстава для їх виконання.
Виконавчий лист видає суд, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).
Протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної чинності виконавчий документ вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про його веб-адресу у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу або у разі її відсутності - рекомендованим чи цінним листом.
Якщо судове рішення ухвалено на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів чи якщо виконання має проводитись у різних місцях або якщо рішенням передбачається вчинення кількох дій, видається декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або те, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
У разі вирішення питання про виправлення помилки у виконавчому документі, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, забезпечення виконання судового рішення, стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання, звернення стягнення на грошові кошти, що належать третім особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, зупинення виконання (дії) судового рішення або заміни сторони виконавчого провадження суд вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення.
Виконання рішення суду може здійснюватися за загальними правилами або негайно. Виконання за загальними правилами застосовується у разі, якщо не встановлено підстав для застосування негайного виконання.
Негайне виконання - це виконання рішення ще до набрання ним законної чинності.
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної чинності, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
Негайне виконання може реалізовуватись лише щодо тих рішень, які вказано в процесуальному законі і щодо яких суд допустив негайне виконання. Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у таких справах.
1. Справи про стягнення аліментів - у межах суми платежу за оди н місяць. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу під час присудження платежів.
Обов'язок сплачувати аліменти виникає у матері, батька й інших членів сім'ї та родичів з обов'язку утримувати дитину, у повнолітніх дочки чи сина інших повнолітніх членів сім'ї та родичів з обов'язків утримувати батьків та інших родичів.
При цьому негайне виконання допускається за рішеннями про збільшення розміру аліментів і про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.2. Справи про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу під час присудження платежів.
До структури заробітної плати законодавець відносить таке:
- основна заробітна плата; це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;
- додаткова заробітна плата; це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці; вона охоплює доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, а також премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати; до таких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в межах грантів, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми (ст. 2 Закону України «Про оплату праці»).
3. Справи про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу під час присудження платежів.
4. Справи про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. Цей пункт кореспондує зі ст. 235 КЗпП України. Рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню відразу після його оголошення.
Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає змогу працівнику розпочати виконання своїх попередніх обов'язків. Виконання рішення вважається закінченим із дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи чи організації або уповноваженим ним органом, який ухвалив незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.5. Справи про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.
6. Справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
7. Справи про примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу.
8. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
9. Справи про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.
10. Справи про видачу або продовження обмежувального припису.
Для вирішення питання про допуск до негайного виконання рішення не потрібно заяви чи клопотання позивача.
Загальні строки пред'явлення виконавчих документів до виконання передбачено статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої такі документи можуть пред'являтись до виконання у такі строки:
- посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
- інші виконавчі документи - протягом трьох років, якщо інше не передбачено законом.
Зазначені вище строки встановлюються для:
- виконання судових рішень - із наступного дня після набрання рішенням законної чинності чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення;
- у разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;
- інших виконавчих документів - із наступного дня після набрання ними юридичної чинності, якщо інше не передбачено законом.
Варто звернути увагу на те, що рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджено платежі. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюють для кожного платежу окремо.
Процесуальне питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виданого судом виконавчого документа до виконання вирішує суд, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого не судом, а іншим органом (посадовою особою), підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (постанова Верховного Суду від 5 грудня 2018 р. у справі № 422/2248/17). Така заява подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.
Порядок розгляду заяви про поновлення пропущеного строку врегульовано ст. 433 ЦПК України, в якій визначено, що заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.