Питання 72. Особливості розслідування кримінальних проступків

Керівник органу дізнання визначає дізнавача, який здійснюватиме досудове розслідування у формі дізнання.

Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК, з урахуванням положень цієї глави.

До внесення відомостей про кримінальний проступок до ЄРДРдопускається проведення окремих дій, передбачених частиною третьою статті 214 КПК

Затримання уповноваженою службовою особою особи, яка вчинила кримінальний проступок

Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку, у випадках, передбачених п.1 і 2 ч. 1 ст. 208 КПК, та лише за умови, що ця особа:

- відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;

- намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;

- під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи;

- перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим.

Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, здійснюється не більш як на три години з моменту фактичного затримання.

Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, передбачений ст. 286-1 КК України, з ознаками перебування у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують її увагу та швидкість реакції, здійснюється не більш як на 3 години з обов'язковим доставленням її до медичного закладу для забезпечення проходження відповідного медичного освідування.

Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, та дізнавач повинні негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підстави затримання та у вчиненні якого кримінального правопорушення вона підозрюється, а також роз'яснити її право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти неї, негайно повідомити інших осіб про своє затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 КПК, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені КПК.

Особу може бути затримано:

1) до 72 годин - за умов, передбачених пунктами 1-3 частини 1 ст.208, та з дотриманням вимог ст. 211 КПК;

2) до двадцяти чотирьох годин - за умови, передбаченої п. 4 ч.1 ст. 211 КПК.

Копія протоколу затримання особи невідкладно надсилається прокурору.

Затриманому надається можливість повідомити інших осіб про затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК.

Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, здійснює особистий обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч.7 ст. 223 КПК.

Службова особа, відповідальна за перебування затриманих за вчинення кримінального проступку, зобов’язана вчинити дії, передбачені ч. 3 ст.212 КПК, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

Особливості повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку.

Письмове повідомлення про підозру у вчиненні

кримінального проступку складається дізнавачем за погодженням із прокурором у випадках та порядку,

передбачених КПК.

Одночасно із врученням повідомлення про підозру особа інформується про результати медичного освідування та висновку спеціаліста за їх наявності. У разі незгоди з результатами медичного освідування або висновком спеціаліста особа протягом 48 годин має право звернутися до дізнавача або прокурора з клопотанням про проведення експертизи. У такому разі дізнавач або прокурор має право звернутися до експерта для проведення експертизи із дотриманням правил, передбачених КПК

У разі якщо протягом встановленого строку особа не звернеться з клопотанням про проведення експертизи, відповідне клопотання може бути заявлено лише під час судового розгляду.

У разі необхідності проведення додаткових слідчих і розшукових дій строк дізнання може бути продовжений прокурором до 30 днів. Про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову.

У разі неможливості закінчити дізнання у строк, визначений ст. 219 КПК, дізнавач або прокурор звільняє затриману особу не пізніше 72 годин з моменту затримання.

Перебіг строку дізнання зупиняється у випадку,

передбаченому ст. 280 КПК.

Строк із дня винесення постанови про зупинення

кримінального провадження до дня її скасування слідчим

суддею або винесення постанови про відновлення

кримінального провадження не включається до строків, передбачених КПК;

Під час досудового розслідування кримінальних проступків як тимчасовий запобіжний захід застосовується затримання особи на підставах та в порядку, визначених КПК, а також такі запобіжні заходи, як особисте зобов’язання та особиста порука.

Підозрюваному роз’яснюється його обов’язок з’явитися за першим викликом до дізнавача, прокурора або суду.

Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 300 КПК.

Дізнавач зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше 25 днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження прокурору один із зазначених процесуальних документів:

1) проект рішення про закриття кримінального провадження;

2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

4) клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених КПК.

Прокурор зобов’язаний до спливу тридцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру здійснити одну із зазначених дій:

1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

4) подати клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених КПК.

Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні здійснюється слідчим у порядку, передбаченому КПК.

Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.

Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені КПК, та НСРД, передбачені ч. 2 ст. 264 КПК (Зняття інформації з електронних інформаційних систем) та ст. 268 (Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу ст. 300 КПК)