Питання 113. Поняття і значення вироку. Види вироків та їх зміст

Суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду. Вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Види вироків:

1) виправдувальний;

2) обвинувальний.

Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо:

- не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

- не доведено, що це кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

- не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення;

- встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

- встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок ухвалюється у разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення. Суд ухвалює обвинувальний вирок з:

- призначенням покарання;

- звільненням від покарання чи від його відбуття у випадках, передбачених КК України;

- застосуванням інших заходів, передбачених КК України.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (ст. 373 КПК).

Структура та зміст вироку.

Вирок - це рішення суду першої інстанції стосовно винуватості або невинуватості обвинуваченого й про застосування чи незастосування щодо нього покарання.

Вирок суду, який набрав законної сили, є обов’язковим і

221

підлягає безумовному виконанню на всій території України.

Вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим та постановлений лише на тих доказах, що були розглянуті в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 374 КПК вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.

У вступній частині вироку вказується, що він постановлений ім'ям України та містяться відомості, зазначені в ч. 2 ст. 374 КПК.

Мотивувальна частина повинна містити:

- у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення;

- у разі визнання особи винуватою - формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, докази на підтвердження встановлених судом обставин, інші відомості, зазначені в ч. 3 ст. 374 КПК.

У резолютивній частині вироку формулюються остаточні висновки суду про винуватість або невинуватість особи у пред'явленому обвинуваченні та ряд інших питань, відповідно до ч. 4 ст. 374 КПК.