ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні процеси розбудови незалежності Української держави спрямовані на побудову демократичного громадянського суспільства – рівноправного партнера світової спільноти.

Здійснення судово-правової реформи в умовах інтеграції України до європейського й міжнародного співтовариства, зростаюча взаємозалежність національних правових систем передбачає всебічне вивчення, об’єктивний аналіз і доцільне використання досвіду та досягнень, накопичених світовою спільнотою. Для української юридичної науки існує нагальна потреба використання міжнародного досвіду, що дасть змогу створити оптимальну модель судоустрою.

Важливим у цьому сенсі є дослідження державно-правового досвіду Сполучених Штатів Америки, оскільки вони є високорозвинутою державою, яка досягла значних успіхів у розвитку державно-правових інститутів. Між Україною та США виникають всебічні наукові контакти вчених-правознавців, які здійснюють пошук шляхів вирішення багатьох проблем юридичної науки. У цій співпраці особливого значення набуває вивчення досвіду США в організації судової системи.

Американці завжди досліджували судову систему США з позиції національного мислення, але її складність зумовлює актуальність дослідження історії Верховного Суду США з позиції дослідника держави континентальної правової системи. Цей досвід є надзвичайно важливим, беручи до уваги необхідність заповнення прогалин в історії держави та права зарубіжних країн і можливість його найдоцільнішого запозичення в процесі реформування сучасної судової системи України.

Крім цього, щодо можливості запозичення історико-правового досвіду держав, які за формою державного правління, державного устрою й типу правової системи відмінні від України, США становлять найбільший інтерес.

За формою державного устрою США є федерацією, до складу якої входять федеральний округ Колумбія, 50 штатів та автономії, що мають правовий статус держав, «котрі вільно приєдналися» – Пуерто-Рико, Гуам, Східне Самоа, Північно-Маріамські та Віргінські острови. За формою державного правління США – президентська республіка, в якій Президент – глава держави є водночас главою уряду. За типом правового регулювання США належить до англо-американської правової сім’ї з невід’ємним джерелом права – судовим прецедентом.

Внаслідок особливостей федерального державного устрою, в США запроваджено «подвійну» систему органів влади (федеральну та штатів). Судову систему США очолює федеральний Верховний Суд (the Supreme Court of USA) – вищий судовий орган загальної та конституційної юрисдикції.

Зв’язок роботи з науковими планами та темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідної проблематики кафедри історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка «Історія державно-правового розвитку та політико-правової думки в Україні та зарубіжних країнах», державна реєстрація №0105U007451, термін 2005–2009 рр.

Мета і завдання дослідження полягає в поглибленні історико-правових знань про становлення федеральної судової системи та Верховний Суд США, формування його юрисдикції, зокрема конституційної та в доведенні його провідної ролі як гаранта конституційного ладу держави.

Відповідно до зазначеної мети необхідно розв’язати такі завдання:

– дослідити суспільно-політичні передумови становлення федеральної судової системи, яка отримала юридичне оформлення в Конституції США 1787 р. і Судовому акті 1789 р.;

– показати політико-правовий процес утворення Верховного Суду США;

– проаналізувати юрисдикцію Верховного Суду США, що виявляється через підсудність йому справ і конституційний контроль, здійснюваний ним;

– охарактеризувати особливості судової системи штатів і визначити особливості правового статусу суддів у США;

– дати оцінку історичної ролі Верховного Суду США у формуванні конституційного ладу США;

– напрацювати рекомендації, спрямовані на врахування історико-правового досвіду США у реформуванні сучасної судової системи України.

Об’єктом дисертаційного дослідження є Верховний Суд США.

Предмет дослідження – історико-правові закономірності становлення та розвитку Верховного Суду США, особливості його взаємодії з іншими органами влади (федеральної та штатів).

Визначені хронологічні межі дослідження, пояснені ухваленням 1787 р. чинної дотепер Конституції США, стаття 3 якої передбачає створення Верховного Суду США й інших (федеральних) судів без зазначення їхніх видів і компетенції. У 1789 р. було прийнято Судовий акт, який передбачав створення «інших» федеральних судів (окружних і районних). Однак процес формування федеральної судової системи США не завершився 1789 р., а тривав протягом двох наступних століть. Хронологічні межі ґрунтовно не охоплюють 2000–2009 рр., оскільки сучасний Верховний Суд США є предметом дослідження в межах спеціальності «Конституційне право» (12.00.02).

Методологія дослідження. З метою виконання дисертаційних завдань ми використовували сучасні методи та принципи наукового пізнання (філософські, загальнонаукові, спеціально-наукові), дослідницькі підходи і прийоми. За допомогою філософських методів – гносеологічного, діалектичного підходів, принципів об’єктивності, історизму та хронології – здійснено систематизацію джерельної бази дослідження й фактологічного матеріалу з метою з’ясування правових підстав діяльності Верховного Суду США. Застосування методу висунення та побудови гіпотези дало змогу припустити можливість іншого розвитку політико-правових подій, наприклад, якщо б функцію конституційного контролю Верховного Суду США було передбачено в Конституції 1787 р, а не Судовому акті 1789 р., на нашу думку, процес ратифікації Конституції США затримався. Використання методу загальної філософської діалектики сприяло з’ясуванню правового становища Верховного Суду в механізмі держави.

З-поміж загальнонаукових методів ми застосовували системно-структурний, функціонального аналізу, статистичний, конкретно-історичний, порівняльно-історичний, що допомогло визначити чинники розвитку Верховного Суду США як гаранта конституційного ладу держави.

Застосування методу функціонального аналізу дало змогу здійснити оцінку відповідності виконуваних Верховним Судом США завдань, передбачених Конституцією 1787 р., Судовим актом 1789 р. й іншими федеральними законами. Статистичний метод використано в правовому аналізі нормативних актів, фактологічного матеріалу з метою встановлення закономірностей еволюції правового становища Верховного Суду США й інших правових явищ і процесів, невіддільних від процесу його функціонування.

Застосування спеціально-наукових методів – історико-правового, порівняльно-правового, формально-юридичного, тлумачення правових норм і узагальнення юридичної практики, правового аналізу позицій дослідників – допомогло виявити закономірності змін у тлумаченнях конституційних гарантій прав і свобод громадян, здійснених Верховним Судом.

Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація належить до перших у вітчизняній юридичній науці монографічних досліджень проблем становлення, функціонування та розвитку Верховного Суду США (1787 р.– кінець ХХ ст.) і його ролі у формуванні конституційного ладу держави.

Внаслідок здійсненого дослідження сформовано основні положення, в яких конкретизуються елементи наукової новизни, котрі виносяться на захист.

Уперше:

1. У вітчизняній історико-правовій науці здійснено цілісне, комплексне дослідження історії становлення і розвитку Верховного Суду США як найважливішої інституційної умови функціонування судової гілки влади.

2. Сформульовано висновки про особливу роль та специфічний механізм формування влади Верховного Суду США, основу котрої склали повноваження конституційного контролю, розвинуті ним шляхом судового тлумачення положень Конституції 1787 р. США. Вказане пояснює вагомий вплив Верховного Суду на забезпечення реалізації конституційного принципу федералізму й поділу влади, регулювання правових відносин між окремими особами чи органами влади (федеральної та штатів).

3. Систематизовано й проаналізовано основні конституційні ідеї, вироблені Верховним Судом США та з’ясовано його роль в еволюції урядової структури, тобто у розвитку компетенції органів влади, а також зв’язках гілок влади, експансії федеральної влади і трансформації засад конституційного ладу США.

4. Наголошено на негативному впливові на суспільні відносини та механізмові зловживання Верховним Судом США правом конституційного контролю, обґрунтовано залежність його багатьох рішень від персонального складу та політичних уподобань суддів.

5. Відтворено певну циклічність історії Верховного Суду США, встановлено та описано шість основних етапів цієї історії.

6. Доведено, що у період з кінця XVIII – XX ст. Верховний Суд США пройшов значний шлях розвитку від найбільш простих форм судової влади до спеціалізованих й пов’язаних з розглядом конституційних питань функціонування органів влади у США (федеральної та штатів) і визначенням меж прав й свобод осіб.

По-новому:

1. Осмислено наукову гіпотезу про те, що легіслатури (парламенти) штатів відмовились би ратифікувати Конституцію США 1787 р., якщо б у ній було закріплено положення про конституційну юрисдикцію Верховного Суду США.

2. Пояснено закономірності закріплення конституційної юрисдикції Верховного Суду США в Судовому акті 1789 р., а не Конституції 1787 р.

3. Висвітлено роль Верховного Суду США як інституційного гаранта стабільності конституційного ладу держави.

4. Обґрунтовано, що діяльність Верховного Суду США спрямовувалася на забезпечення однакового застосування норм федерального законодавства на всій території держави.

Отримали подальший розвиток:

– розуміння правового статусу Верховного Суду США та його відмінностей від органів конституційної нагляду чи контролю в інших державах;

– положення про нормотворчу діяльність Верховного Суду США;

– аргументи на користь загального права в правовій доктрині США як одного з чинників формування інституту конституційного контролю в цій державі.

Практичне значення отриманих результатів. Висновки та теоретичні положення дослідження поглиблюють знання у вітчизняній історико-правовій науці з проблем функціонування Верховного Суду США, можуть бути використані у подальших історико-правових розвідках державно-правового розвитку США, в процесі викладання навчальних дисциплін, написанні наукових праць з «Історії держави та права зарубіжних країн», «Порівняльного правознавства» «Конституційного права зарубіжних країн» та під час здійснення досліджень щодо реформування сучасної судової системи України.

Апробація результатів дослідження. Дисертацію було обговорено на засіданні кафедри історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Низку її положень виголошено у доповідях на шести наукових конференціях: науково-практичній конференції «Гуманітарно-економічні проблеми суспільства» (Львів, грудень 2006 р.), XIІІ, XIV, ХV регіональних науково-практичних конференціях «Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні» (Львів, лютий 2007, 2008, 2009 рр.), ІІ, ІІІ міжнародних науково-практичних конференціях «Від громадянського суспільства до правової держави» (Харків, квітень 2007, 2008 рр.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження висвітлено у дев’яти статтях (вісім з них опубліковано у виданнях, визначених фаховими Вищою атестаційною комісією України, з яких одна написана у співавторстві з професором Б.Й.Тищиком) і в шести тезах науково-практичних конференцій, а саме:

1. Тищик Б. Перша чинна Конституція світу – історія прийняття (до 200-річчя Конституції США) / Б.Тищик, О.Ригіна // Право України. – 2007. – №8.– С. 140 – 137.

2. Ригіна О. США: закон «Про судоустрій» 1789 р. / О.Ригіна // Вісник Львівського національного університету ім. І.Франка – Серія юридична. – 2006.– №43. – С. 84 – 89.

3. Ригіна О. Генеза конституційного судового нагляду в США: історико-правовий аспект / О.Ригіна // Вісник Львівського національного університету ім. І.Франка – Серія юридична. – 2007.– №44. – С. 111 – 117.

4. Ригіна О. Створення Верховного Суду США та формування його компетенції наприкінці XVIII і у ХІХ ст. / О.Ригіна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ – Серія юридична. – 2007. – №2. – С. 35 – 43.

5. Ригіна О. Верховний Суд США як вища апеляційна інстанція держави: питання історії / О.Ригіна // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна – Серія право. – 2007. – №757.– С. 50 – 55.

6. Ригіна О. Визначення терміну «обшук» у рішеннях Верховного Суду США / О.Ригіна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ – Серія юридична. – 2007.– №3.– С. 115 – 124.

7. Ригіна О. Професія судді у США: історико-правове дослідження / О.Ригіна // Підприємництво, господарство, право. – 2008.– №2. – С. 115 – 118.

8. Ригіна О. Виникнення та розвиток «загального права» на території США / О.Ригіна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ – Серія юридична. – 2008.– №3.– С. 44 – 56.

9. Ригіна О. Щодо проблеми характеристики й оцінки «правової філософії» суддів Верховного Суду США / О.Ригіна // Підприємництво, господарство, право. – 2009.– №6.– С. 28 – 31.

10. Ригіна О. Роль Верховного Суду США у вирішенні політичних питань / О.Ригіна // Гуманітарно-економічні проблеми суспільства: ІІІ наук.-практ. конф., 28–29 груд. 2006 р.: Тези доповідей. – Львів, 2006. – С. 92 – 98.

11. Ригіна О. Особливості правового становища Верховного Суду США на підставі Конституції 1787 р. / О.Ригіна // Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні: XIІІ регіон. наук.-практ. конф., 8–9 лют. 2007 р.: Тези доповідей. – Львів, 2007. – С. 128 – 129.

12. Ригіна О. «Developmental period» Верховного Суду США / О.Ригіна // Від громадянського суспільства до правової держави: ІІ міжнар. наук.-прак. конф., 25 квіт. 2007 р.: Тези доповідей. – Харків, 2007. – С. 122 – 126.

13. Ригіна О. Особливості прийняття та природа рішень Верховного Суду США / О.Ригіна // Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні: XIV регіон. наук.-практ. конф., 6 лют. 2008 р.: Тези доповідей. – Львів, 2008. – С. 385 – 387.

14. Ригіна О. Політико-правові погляди Олександра Гамільтона про сутність федеральної судової влади / О.Ригіна // Від громадянського суспільства до правової держави: ІІІ міжнар. наук.-прак. конф., 24 квіт. 2008 р.: Тези доповідей. – Харків, 2008. – С. 86 – 88.

15. Ригіна О. Поняття засад конституційного ладу США // Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні: XIІІ регіон. наук.-практ. конф., 4-5 лют. 2009 р.: Тези доповідей. – Львів, 2009. – С. 84 – 86.

Структура та обсяг дисертації. Структура та обсяг дисертаційного дослідження зумовлені метою та завданнями дослідження і складаються з вступу, п’яти розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел (183 найменування). Повний обсяг рукопису дисертації становить 231 сторінка, із них основний текст – 185 сторінок, обсяг додатків – 20 сторінок, список використаних джерел – 26 сторінок.