Процес планування
У цій частині навчально-методичного посібника представлено модель процесу планування програми зі стратегічних комунікацій суду. Модель покликана служити орієнтиром. У більшості ситуацій організаторам програми буде доцільно дотримуватися цієї моделі.
Проте в окремих випадках організатори пристосовують модель процесу планування до своїх конкретних потреб.Модель процесу планування складається з п'яти елементів: (1) оцінка потреб; (2) цілі навчання; (3) створення комітету з планування; (4) викладацький склад; і (5) оцінка програми.
Оцінка потреб. Першим кроком організаторів програми зі стратегічних комунікацій має стати проведення оцінки потреб. Один із способів проведення ними такої оцінки - поставити собі низку запитань і спробувати дати на них відповідь. Наприклад:
• Чому потрібна або бажана програма зі стратегічних комунікацій суду?
• На яку аудиторію має бути спрямовано програму?
• Яким є нинішній рівень обізнаності учасників із принципами ефективної комунікації?
Що вони вже знають про комунікацію?
Який досвід вони мають у сфері комунікаційної взаємодії? Яке їхнє ставлення до комунікацій суду?
• Які суттєві знання й навички потрібно здобути потенційним учасникам?
Можливо, організатори знають відповіді на ці питання завдяки своєму попередньому досвіду участі в програмах з цієї теми. В інших випадках організаторам доведеться проконсультуватися з експертами з комунікацій з тим, щоб одержати відповіді на деякі з питань. Не виключено також, що організаторам доведеться провести опитування потенційних учасників та з'ясувати, які знання та досвід вони мають і яким є їхнє ставлення до комунікацій суду. Так чи інакше, організаторам необхідно відповісти на наведені вище питання для того, щоби підготувати таку програму зі стратегічних комунікацій, яка відповідатиме потребам учасників.
Цілі навчання. Другий крок організаторів у ході планування програми з стратегічних комунікацій - намітити загальні навчальні цілі програми.
Цілі навчання є відповіддю на питання: “Що зможуть робити учасники в результаті опанування програми?” При визначенні кожної навчальної цілі організаторам варто дотримуватись трьох етапів процесу. По-перше, почніть виклад навчальної цілі такими словами: „В результаті опанування цієї програми учасники зможуть...” По-друге, виберіть дієслово, що позначає активну дію, щоб описати, що саме зможуть робити учасники після закінчення програми, як-от „визначити”, „вказати”, „розробити”, „створити”, „проаналізувати”, „дослідити”. Уникайте таких дієслів як „знати” та „розуміти”, оскільки вони не відображають спостережувану поведінку. По-третє, закінчіть виклад навчальної цілі відповідною конкретикою. Наприклад, всі або деякі з наведених нижче навчальних цілей будуть доречними для програм різної тривалості зі стратегічних комунікацій суду.У результаті опанування цієї програми учасники зможуть:
1. Пояснити важливість ефективної комунікаційної взаємодії суду із своїми цільовими аудиторіями.
2. Визначити основні принципи та поняття у сфері комунікацій.
3. Спланувати і провести комунікаційні дослідження, визначити комунікаційні пріоритети суду.
4. Проаналізувати цільові аудиторії суду, їх потреби і вподобання, цінності та інтереси.
5. Визначити ефективні канали комунікації з цільовими аудиторіями.
6. Сформулювати ключові повідомлення суду до кожної з цільових аудиторій.
7. Визначити основні комунікаційні інструменти і скласти комунікаційний план суду.
8. Сформувати комунікаційну стратегію суду.
9. Проаналізувати ефективність комунікаційної взаємодії суду з цільовими аудиторіями.
10. Управляти комунікаціями під час кризових ситуацій.
Створення комітету з планування. Закінчивши оцінку потреб і намітивши навчальні цілі програми, організатори мають утворити комітет з планування. Хоча спланувати програму може й одна особа, проте саме колективне планування підвищує шанси на створення логічно вивіреного, збалансованого й репрезентативного курсу.
Комітет з планування має складатися з п'яти - восьми членів, обізнаних з навчанням суддів та працівників апарату суду, а також стратегічними комунікаціями.Комітет повинен запропонувати свої поради щодо основних елементів планування програми. Комітет має розглянути оцінку потреб та навчальні цілі і висловити свою думку щодо них. Потім комітет повинен представити висновки щодо конкретних тем, потрібних для досягнення цілей навчання. Далі комітет має визначити, скільки часу слід відвести в рамках програми на кожну окрему тему. Комітет повинен вирішити, які навчальні роботи потрібні для досягнення цілей програми. Нарешті, комітет повинен дати потенційним викладачам рекомендації щодо програми.
Викладацький склад. Ефективний склад викладачів є конче необхідним для досягнення успіху курсу. В ідеалі викладачі повинні знати теми, що їх вони висвітлюватимуть, мати чудові викладацькі навики і бути різного віку, статі та етнічного походження. Якщо це можливо, викладачам слід зустрітися до початку програми, щоб узгодити зміст своїх занять і тим самим уникнути повторів та пропусків. Інструктивний семінар з акцентом на ефективних методиках навчання дорослих осіб, що передбачають активну участь аудиторії в заняттях, якнайкраще допоміг би викладачам зробити програму ефективною.
Стосовно будь-якого із занять за програмою викладач, який має його проводити, відповідає за розробку навчальних цілей, робіт, матеріалів та наочних засобів. В Частинах 3, 4 та 5 цього навчально-методичного посібника наведено рекомендації щодо навчальних цілей, робіт, матеріалів та наочних засобів для кожного заняття за програмою зі стратегічних комунікацій суду. Викладачі можуть використати ці елементи без змін або модифікувати їх згідно з потребами свого заняття.
Загальні оцінки. Організатори повинні розробити форму для письмової оцінки якості та успішності програми зі стратегічних комунікацій. Результати письмових оцінок міститимуть важливу, з точки зору зворотного зв'язку, інформацію для організаторів та викладачів, яка знадобиться їм при плануванні наступної реалізації програми. Частина 6 навчально-методичного посібника містить шаблон оціночної форми для визначення ефективності змісту й матеріалів програми, а також роботи викладацького складу.
III
Еще по теме Процес планування:
- Глава З0 Планування використання земель
- § 2. Поняття і основні етапи планування розслідування
- § 4. Планування та прогнозування господарської діяльності
- 3. Планування використання та охорони земель
- Стаття 178. Особливості здійснення представництва у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму
- § 2. Планування використання і охорони земельних ресурсів
- Поняття, принципи планування розслідування злочинів
- 19.2. Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни
- Стаття 25. Мета, принципи і види планування у сферах національної безпеки і оборони
- 4, Процес доказування та процес доведення, їх співвідношення
- Планування й проведення окремих слідчих (розшукових) та інших дій, спрямованих на швидке розкриття злочину
- Стаття 183. Планування капітального ремонту державного житлового фонду
- Лекція 12 Криміналістична версія. Планування розслідування злочинів
- Стаття 179. Особливості обчислення строків у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та наслідки їх порушення
- Стаття 177. Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарження
- Стаття 177. Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарження