Апеляційні суди

Апеляційні суди становлять другий рівень (ланку) в системі судоустрою.

Вони призначені реалізувати конституційний принцип щодо забезпечення апеляційного оскарження рішень суду.

1. Так, апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (загальними судами) є: апеляційні суди, які утворюються в апеляційних округах.

2. Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах (ч. 2 ст. 26 Закону).

*Наприклад, він може доручити заступнику контроль виконання рішень зборів суддів місцевого суду.

**Уявлення про великий обсяг указаної роботи, що здійснюється у місцевих судах, може дати назва лише декількох форм звітності: «Звіт про розгляд цивільних справ судами першої інстанції», «Звіт про розгляд кримінальних справ судами першої інстанції», «Звіт про неповнолітніх засуджених», «Дані в розрізі статей Кримінального кодексу України про кількість засуджених осіб», «Звіт про склад засуджених, місце і час вчинення злочину».

Визначення місцезнаходження апеляційного суду, меж судового округу, який має охоплювати декілька областей, має виходити із кількості справ, що розглядає відповідний суд, забезпечення територіальної доступності суду до населення, а також процесуальних повноважень суду. Таким чином, відповідно до Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 454/2017 року «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» ланку апеляційних господарських судів становлять утворені такі апеляційні господарські суди:

1) Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові;

2) Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі;

3) Південний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, з місцезнаходженням у місті Севастополі;

4) Південно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Миколаївську, Одеську та Херсонську області, з місцезнаходженням у місті Одесі;

5) Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві;

6) Північно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області, з місцезнаходженням у місті Рівному;

7) Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що

включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові^[124] (всього: 7

апеляційних господарських суддів).

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» утворені такі апеляційні адміністративні суди:

1) Перший апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку та Луганську області, з місцезнаходженням у містах

Донецьку та Краматорську Донецької області;

2) Другий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Полтавську, Сумську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові;

3) Третій апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі;

4) Четвертий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, з місцезнаходженням у місті Севастополі;

5) П'ятий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Миколаївську, Одеську та Херсонську області, з місцезнаходженням у місті Одесі;

6) Шостий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві;

7) Сьомий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Житомирську, Хмельницьку та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Вінниці;

8) Восьмий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську та Тернопільську області, з місцезнаходженням у місті Львові^[125].

(всього:8 апеляційних адміністративних суддів в апеляційних округах).

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має досвід роботи суддею не менше п’яти років;

2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років;

4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1 -3 цієї частини, щонайменше сім років.

Апеляційні суди внутрішньо структуровані. На відміну від місцевих судів, де внутрішня структурованість (спеціалізація) залежить від можливостей кожного суду окремо, структурованість апеляційних судів не тільки закріплена в законі, а ним визначено й порядок утворення цих структур.

У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Судову палату очолює секретар судової палати, який обирається з числа суддів цього суду строком на три роки. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про обрання секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати (ч. 4, 5 ст. 26 Закону).

Закон не визначає переліку судових палат, надаючи право самим судам визначати необхідність створення, кількість та назву судових палат. Так, у складі загального апеляційного суду традиційно утворюються судові палати в цивільних і кримінальних справах.

В апеляційних господарських судах утворюються судові палати з розгляду таких категорій справ: а) за участю податкових та інших контролюючих органів; б) про банкрутство; в) по спорах, пов’язаних з укладанням, зміною, виконанням договорів.

Повноваження апеляційних судів поділяються на судові, аналітичні й методичні.

Відповідно до ст.ст. 26, 27 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідних норм цивільного, кримінального, господарського та адміністративного судочинства, апеляційний суд в межах наданих повноважень:

1) здійснює правосуддя шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях справ відповідної судової юрисдикції в апеляційному порядку згідно з процесуальним законом:

а) у кримінальних справах за апеляційною скаргою судових рішень, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили (ст.ст. 392­423 КПК України);

б) у цивільних справах за апеляційною скаргою судових рішень та ухвал місцевого господарського суду (ст.ст.

в) у господарських справах за апеляційною скаргою судових рішень та ухвал місцевого господарського суду (ст.ст. 253-285¹ ГПК України);

г) у адміністративних справах за апеляційною скаргою судових рішень та ухвал у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення (ст.ст. 292-326 КАСУ).

Підставою для розгляду справи в порядку апеляційного провадження є апеляційна скарга, подана на рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили. Судове рішення у даному випадку - це вирок, постанова, ухвала суду першої інстанції. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі не менш трьох професійних суддів, один з яких є головуючим. Постанова або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої інстанції з розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративне правопорушення.

Апеляційні суди з розгляду цивільних справ, окрім виконання повноважень суду апеляційної інстанції можуть виконувати також повноваження суду першої інстанції. Так, відповідно до ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначенених частинами другою та четвертою цієї статті, а саме:

1) справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу) (ч. 2 ст. 23 ЦПК України);

2) справи про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід

держави, розглядається Вищим антикорупційним судом (ч.

України).

А справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються:

а) якщо місце арбітражу знаходиться на території України -

апеляційними загальними судами за місцезнаходженням арбітражу;

б) якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України - апеляційним загальним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Апеляційні адміністративні суди, як і апеляційні суди з розгляду цивільних справ, окрім виконання повноважень суду апеляційної інстанції можуть виконувати також повноваження суду першої їнстанції. Так, наприклад, відповідно до ч. 3. ст. 273 КАСУ рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.

Крім того, дії кандидатів на пост Президента України, їхніх довірених осіб, також оскаржуються до до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ (ч. 7 ст. 277 КАСУ).

Таким чином відповідно до ч. 3 ст. 278 КАСУ судами апеляційної інстанції є відповідні апеляційні адміністративні суди. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 273 та частини сьомої статті 277 КАСУ апеляційним адміністративним судом в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, є Верховний Суд. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 273 КАСУ Верховним Судом, є Велика Палата Верховного Єуду.

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику. інформує про результати узагальнення судової практики відповідні місцеві суди, Верховний Суд.

Апеляційний суд поряд із відправленням правосуддя проводить також роботу, спрямовану на аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики. Таке узагальнення є комплексним дослідженням різноманітних сторін діяльності суду, в якому вирізняються такі напрями аналізу: а) статистичні дані, що характеризують злочинність і судимість, вивчення відомостей про умови виховання, спосіб життя та особу засудженого, установлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину; б) справи, повернені на додаткове розслідування, і процесуальні підстави цього рішення; справи, рішення щодо яких скасовано вищим судом, і процесуальні підстави для цього; в) ефективність організації роботи в цілому суду, суддів та апарату суду.

Результати узагальнення судової практики спрямовані на розробку пропозицій щодо вдосконалення роботи з розгляду судових справ, правозастосовної діяльності суддів даного суду й організації його роботи.

4) надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні

законодавства.

Одним із напрямів роботи апеляційного суду є надання місцевим судам методичної допомоги в застосуванні законодавства. Реалізація цих повноважень зумовлена декількома чинниками. По-перше, апеляційні суди переглядають рішення місцевих судів в апеляційному порядку, а відтак виявляють судові помилки. Отже, роз’яснення суддів вищого суду для суддів місцевих судів під час семінарів і конференцій дозволяють уникнути допущення найбільш типових помилок під час розгляду справ по суті. По­друге, до складу апеляційних судів входять більш досвідчені й компетентні судді, що дозволяє їм давати роз’яснення чинного законодавства та порядку його застосування. Така форма взаємодії також сприяє узгодженню підходів суддів різних рівнів у тлумаченні й застосуванні норм матеріального й процесуального права. Надання місцевим судам методичної допомоги має відбуватися з дотриманням принципу незалежності суддів, що становить неприпустимість надання вищим судом указівок у конкретній справі.

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Повноваження голови апеляційного суду мають ту ж природу, що й голови місцевого суду, однак їхній зміст зумовлений рівнем суду, який він очолює. Повноваження голови апеляційного суду можна поділити на суддівські, адміністративні, організаційні та представницькі. За своїм змістом вони є тотожними повноваженням голови місцевого суду. Окрім того, він контролює ведення та аналіз судової статистики, організовує вивчення та узагальнення судової практики, що випливає із повноважень апеляційного суду. Заступники голови апеляційного суду здійснюють адміністративні повноваження, визначені головою суду.

2.3.4.