§ 4. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів
Зона санітарної охорони водних об'єктів відповідно до ст. 1 Водного кодексу — це територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання
1 Офіційний вісник України.
— 1997. — № 16. — С. 332погіршенню якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також забезпечення охорони водопровідних споруд. У ст. 93 Водного кодексу зазначено, що з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони (далі — ЗСО), які поділяються на пояси особливого режиму.
Правовий режим ЗСО водних об'єктів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2024 "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів"1. Зазначені зони створюються на всіх господарсько-питних водопроводах незалежно від їх підпорядкованості або типу джерела водопостачання. Залежно від типу джерела водопостачання (поверхневий, підземний), ступеня його захищеності та ризику мікробного й хімічного забруднення, особливостей санітарних, гідрогеологічних і гідрологічних умов, а також характеру забруднюючих речовин встановлюються межі ЗСО та їх окремих поясів. Межі зон визначаються проектом землеустрою і встановлюються органами місцевого самоврядування на їх території за погодженням з державними органами земельних ресурсів, санітарно-епідеміологічного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології. У разі розташування ЗСО на територіях двох і більше областей їх межі встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Держбуду та за погодженням з МОЗ, Мінекоресурсів, Держкомземом, Держводгоспом України та відповідними органами місцевого самоврядування.
ЗСО поверхневих і підземних водних об'єктів входять до складу водоохоронних зон і поділяються на три пояси особливого режиму: перший пояс (суворого режиму) охоплює територію розміщення водозабору, майданчики водопровідних споруд і водовідвідного каналу; другий пояс (обмежень) і третій пояс (спостережень) включають територію, призначену для охорони джерел водопостачання від забруднення.
Усі водозабори повинні мати обладнання для систематичного контролю відповідності обсягу фактичної подачі води їх проектній потужності та дозволи на спеціальне водокористування.У межах першого поясу ЗСО для поверхневих джерел водопостачання:
здійснюється: планування території для відведення поверхневого стоку за її межі, озеленення, огородження і забезпечення постійною охороною або охоронною сигналізацією; огородження акваторії буями, іншими попереджувальними знаками, встановлення над водоприймачами водозаборів бакенів з освітленням на судноплавних водних об'єктах; проведення будівельних робіт з метою відведення стічних вод у найближчу систему побутової каналізації чи на місцеві очисні споруди; встановлення водонепроникних
1 Офіційний вісник України. — 1998. — № 51. — С. 31.
333
приймачів для нечистот та побутових відходів з наступним їх вивезенням та дезінфікуванням у разі відсутності каналізації; обладнання водозаборів рибозахисними пристроями;
забороняється: скидання будь-яких стічних вод, а також купання, прання білизни, лов риби, водопій тварин та інші види водокористування, що негативно впливають на якість води; перебування сторонніх осіб, розміщення жилих та громадських будівель, організація причалів плавзасобів, застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив, прокладання трубопроводів, видобування гравію чи піску, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд та мереж; проведення головної рубки лісу.
У межах першого поясу ЗСО для підземних джерел водопостачання:
здійснюється: планування, огородження, озеленення і монтування охоронної сигналізації; оснащення каналізацією будівель з відведенням стічних вод у найближчу систему побутової чи промислової каналізації або на місцеві очисні споруди, розміщені на території другого поясу ЗСО; відведення стічних вод за межі цього поясу;
забороняється: перебування сторонніх осіб, розміщення жилих і господарських будівель, застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив, прокладання трубопроводів, видобування гравію чи піску та проведення інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з будівництвом, реконструкцією та експлуатацією водопровідних споруд та мереж; скидання будь-яких стічних вод та випасання худоби; проведення головної рубки лісу.
У п. 7 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України визначено правовий режим другого поясу ЗСО. Дозволені і заборонені види діяльності визначаються окремо для поверхневих і для підземних джерел водопостачання.
Для поверхневих джерел водопостачання у межах другого поясу ЗСО:
здійснюється: виконання заходів щодо санітарного благоустрою території населених пунктів та інших об'єктів (каналізування, обладнання водонепроникних вигребів тощо); купання, заняття туризмом, водним спортом та вилов риби лише у встановлених місцях, погоджених з органами державної санітарно-спідеміологічної служби; оснащення суден, дебаркадерів і брандвахт пристроями для збирання фанових і підсланевих вод і твердих відходів у разі здійснення судноплавства; виконання протиерозійних заходів;
забороняється: розміщення складів пально-мастильних матеріалів, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів і продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення вод; використання хімічних речовин без дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби; розміщення кладовищ, скотомогиль-
334
ників, полів асенізації та фільтрації, зрошувальних систем, споруд підземної фільтрації, гноєсховищ, силосних траншей, тваринницьких і птахівницьких підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, що створюють загрозу мікробного забруднення води, а також полігонів твердих відходів, біологічних та мулових ставків; зберігання і застосування пестицидів та мінеральних добрив; розорювання земель (крім ділянок для залуження і залісення), а також ведення садівництва та городництва; осушення і використання перезволожених і заболочених земель у заплавах річок; проведення головної рубки лісу; здійснення видобутку з водного об'єкта піску та проведення інших днопоглиблювальних робіт, не пов'язаних з будівництвом і експлуатацією водопровідних споруд; влаштування літніх таборів для худоби та випасання її ближче 300 метрів від берега водного об'єкта.
У межах другого поясу ЗСО для підземних джерел водопостачання:
здійснюється: регулювання відведення території під забудову населених пунктів, спорудження лікувально-профілактичних і оздоровчих закладів, промислових і сільськогосподарських об'єктів, а також внесення змін у технологію виробництва промислових підприємств, пов'язаного з ризиком забруднення підземних вод стічними відходами; благоустрій промислових і сільськогосподарських об'єктів, населених пунктів і окремих будівель, їх централізоване водопостачання, каналізування, відведення забруднених поверхневих вод тощо; виявлення, тампонування (або відновлення) усіх старих, недіючих, дефектних або неправильно експлуатованих свердловин та шахтних колодязів, що створюють небезпеку забруднення використовуваного водоносного горизонту; регулювання будівництва нових свердловин;
забороняється: забруднення територій покидьками, сміттям, гноєм, відходами промислового виробництва та іншими відходами; розміщення складів пально-мастильних матеріалів, пестицидів та мінеральних добрив, накопичувачів, шламосховищ та інших об'єктів, які створюють небезпеку хімічного забруднення джерел водопостачання; кладовищ, скотомогильників, полів асенізації, наземних полів фільтрації, гноєсховищ, силосних траншей, тваринницьких і птахівницьких підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, які створюють небезпеку мікробного забруднення джерел водопостачання; зберігання і застосування мінеральних добрив та пестицидів; закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти, підземне складування твердих відходів та розробка надр землі; проведення головної рубки лісу.
Правовий режим третього поясу ЗСО встановлює п. 8 зазначеної урядової постанови. Як і для першого та для другого поясів ЗСО водних об'єктів, у межах третього поясу встановлюється дозволена і заборонена діяльність окремо для поверхневих і підземних джерел водопостачання.
335
У межах третього поясу для поверхневих джерел водопостачання:
здійснюється: регулювання, а у разі потреби й обмеження відведення території для забудови населених пунктів, спорудження лікувально-профілактичних і оздоровчих закладів, об'єктів транспорту, енергетики, промисловості і сільського господарства, а також внесення змін у технологію виробництва промислових і сільськогосподарських підприємств, пов'язаного з ризиком забруднення джерела водопостачання стічними водами; виявлення об'єктів, що забруднюють джерела водопостачання; розроблення планів впровадження конкретних водоохоронних заходів у терміни, погоджені з органами державної санітарно-епідеміологічної служби і водного господарства на місцях; здійснення заходів щодо санітарного благоустрою території населених пунктів та інших об'єктів (каналізування, обладнання водонепроникних вигребів тощо);
забороняється: відведення у водні об'єкти стічних вод, що не відповідають санітарним правилам і нормам та нормам Водного кодексу.
У межах третього поясу ЗСО для підземних джерел водопостачання:
здійснюється: виявлення і тампонування (або відновлення) старих, недіючих свердловин та таких, які неправильно експлуатуються, що створює небезпеку забруднення використовуваного водоносного горизонту; буріння нових свердловин та ведення будь-якого нового будівництва при обов'язковому погодженні з органами державної санітарно-епідеміологічної служби і геології на місцях;
забороняється: закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти з метою їх захоронення, підземного складування твердих відходів і розробки надр землі, що може призвести до забруднення водоносного горизонту; розміщення складів пально-мастильних матеріалів, а також пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продук-топроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод.
336
Еще по теме § 4. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів:
- § 4. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони
- 2. Правове регулювання охорони і використання земель оздоровчого призначення в межах окремих зон округів санітарної (гірничо-санітарної) охорони
- Правовий режим зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів.
- § 2. Правовий режим використання та охорони територій і об’єктів природно-заповідного фонду України
- 2. Особливості правового регулювання охорони та використання земель окремих об'єктів і територій природно-заповідного фонду
- Поняття округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони курорту.
- § 4. Правовий режим охоронних зон пам'яток культури
- Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду
- 8.17. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду
- Стаття 113. Зони санітарної охорони
- § 2. Правова охорона курортних, лікувально-оздоровчих та рекреаційних зон
- § 4. Правовий режим зон, які підлягають спеціальній охороні
- §6 Державна територія з міжнародно-правовим режимом