<<
>>

§ 4. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів

Зона санітарної охорони водних об'єктів відповідно до ст. 1 Водного кодексу — це територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання

1 Офіційний вісник України.

— 1997. — № 16. — С. 332

погіршенню якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також забезпечення охорони водо­провідних споруд. У ст. 93 Водного кодексу зазначено, що з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізова­ного водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони (далі — ЗСО), які поділя­ються на пояси особливого режиму.

Правовий режим ЗСО водних об'єктів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2024 "Про пра­вовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів"1. Зазначені зони створюються на всіх господарсько-питних водопроводах неза­лежно від їх підпорядкованості або типу джерела водопостачання. Залежно від типу джерела водопостачання (поверхневий, підзем­ний), ступеня його захищеності та ризику мікробного й хімічного забруднення, особливостей санітарних, гідрогеологічних і гідро­логічних умов, а також характеру забруднюючих речовин встанов­люються межі ЗСО та їх окремих поясів. Межі зон визначаються проектом землеустрою і встановлюються органами місцевого само­врядування на їх території за погодженням з державними органами земельних ресурсів, санітарно-епідеміологічного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології. У разі розташування ЗСО на територіях двох і більше об­ластей їх межі встановлюються Кабінетом Міністрів України за по­данням Держбуду та за погодженням з МОЗ, Мінекоресурсів, Держкомземом, Держводгоспом України та відповідними органами місцевого самоврядування.

ЗСО поверхневих і підземних водних об'єктів входять до скла­ду водоохоронних зон і поділяються на три пояси особливого ре­жиму: перший пояс (суворого режиму) охоплює територію розміщен­ня водозабору, майданчики водопровідних споруд і водовідвідного каналу; другий пояс (обмежень) і третій пояс (спостережень) вклю­чають територію, призначену для охорони джерел водопостачання від забруднення.

Усі водозабори повинні мати обладнання для си­стематичного контролю відповідності обсягу фактичної подачі во­ди їх проектній потужності та дозволи на спеціальне водокористу­вання.

У межах першого поясу ЗСО для поверхневих джерел водопос­тачання:

здійснюється: планування території для відведення поверхнево­го стоку за її межі, озеленення, огородження і забезпечення постійною охороною або охоронною сигналізацією; огородження акваторії буями, іншими попереджувальними знаками, встановлен­ня над водоприймачами водозаборів бакенів з освітленням на суд­ноплавних водних об'єктах; проведення будівельних робіт з метою відведення стічних вод у найближчу систему побутової каналізації чи на місцеві очисні споруди; встановлення водонепроникних

1 Офіційний вісник України. — 1998. — № 51. — С. 31.

333

приймачів для нечистот та побутових відходів з наступним їх виве­зенням та дезінфікуванням у разі відсутності каналізації; обладнан­ня водозаборів рибозахисними пристроями;

забороняється: скидання будь-яких стічних вод, а також купан­ня, прання білизни, лов риби, водопій тварин та інші види водо­користування, що негативно впливають на якість води; перебуван­ня сторонніх осіб, розміщення жилих та громадських будівель, ор­ганізація причалів плавзасобів, застосування пестицидів, ор­ганічних і мінеральних добрив, прокладання трубопроводів, видо­бування гравію чи піску, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд та мереж; проведення головної рубки лісу.

У межах першого поясу ЗСО для підземних джерел водопоста­чання:

здійснюється: планування, огородження, озеленення і монту­вання охоронної сигналізації; оснащення каналізацією будівель з відведенням стічних вод у найближчу систему побутової чи про­мислової каналізації або на місцеві очисні споруди, розміщені на території другого поясу ЗСО; відведення стічних вод за межі цього поясу;

забороняється: перебування сторонніх осіб, розміщення жилих і господарських будівель, застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив, прокладання трубопроводів, видобування гравію чи піску та проведення інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з будівництвом, реконструкцією та експлуатацією водопровідних споруд та мереж; скидання будь-яких стічних вод та випасання худоби; проведення головної рубки лісу.

У п. 7 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України визна­чено правовий режим другого поясу ЗСО. Дозволені і заборонені види діяльності визначаються окремо для поверхневих і для підзем­них джерел водопостачання.

Для поверхневих джерел водопостачання у межах другого поясу ЗСО:

здійснюється: виконання заходів щодо санітарного благоустрою території населених пунктів та інших об'єктів (каналізування, об­ладнання водонепроникних вигребів тощо); купання, заняття ту­ризмом, водним спортом та вилов риби лише у встановлених місцях, погоджених з органами державної санітарно-спідеміологічної служби; оснащення суден, дебаркадерів і бранд­вахт пристроями для збирання фанових і підсланевих вод і твердих відходів у разі здійснення судноплавства; виконання проти­ерозійних заходів;

забороняється: розміщення складів пально-мастильних ма­теріалів, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів і продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення вод; використання хімічних речовин без дозволу державної санітар­но-епідеміологічної служби; розміщення кладовищ, скотомогиль-

334

ників, полів асенізації та фільтрації, зрошувальних систем, споруд підземної фільтрації, гноєсховищ, силосних траншей, тваринниць­ких і птахівницьких підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, що створюють загрозу мікробного забруднення води, а та­кож полігонів твердих відходів, біологічних та мулових ставків; зберігання і застосування пестицидів та мінеральних добрив; розо­рювання земель (крім ділянок для залуження і залісення), а також ведення садівництва та городництва; осушення і використання пе­резволожених і заболочених земель у заплавах річок; проведення головної рубки лісу; здійснення видобутку з водного об'єкта піску та проведення інших днопоглиблювальних робіт, не пов'язаних з будівництвом і експлуатацією водопровідних споруд; влаштування літніх таборів для худоби та випасання її ближче 300 метрів від бе­рега водного об'єкта.

У межах другого поясу ЗСО для підземних джерел водопоста­чання:

здійснюється: регулювання відведення території під забудову на­селених пунктів, спорудження лікувально-профілактичних і оздо­ровчих закладів, промислових і сільськогосподарських об'єктів, а також внесення змін у технологію виробництва промислових підприємств, пов'язаного з ризиком забруднення підземних вод стічними відходами; благоустрій промислових і сільськогоспо­дарських об'єктів, населених пунктів і окремих будівель, їх цент­ралізоване водопостачання, каналізування, відведення забруднених поверхневих вод тощо; виявлення, тампонування (або відновлення) усіх старих, недіючих, дефектних або неправильно експлуатованих свердловин та шахтних колодязів, що створюють небезпеку забруд­нення використовуваного водоносного горизонту; регулювання будівництва нових свердловин;

забороняється: забруднення територій покидьками, сміттям, гноєм, відходами промислового виробництва та іншими відхода­ми; розміщення складів пально-мастильних матеріалів, пести­цидів та мінеральних добрив, накопичувачів, шламосховищ та інших об'єктів, які створюють небезпеку хімічного забруднення джерел водопостачання; кладовищ, скотомогильників, полів асенізації, наземних полів фільтрації, гноєсховищ, силосних тран­шей, тваринницьких і птахівницьких підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, які створюють небезпеку мікроб­ного забруднення джерел водопостачання; зберігання і застосу­вання мінеральних добрив та пестицидів; закачування відпрацьо­ваних (зворотних) вод у підземні горизонти, підземне складуван­ня твердих відходів та розробка надр землі; проведення головної рубки лісу.

Правовий режим третього поясу ЗСО встановлює п. 8 зазначе­ної урядової постанови. Як і для першого та для другого поясів ЗСО водних об'єктів, у межах третього поясу встановлюється доз­волена і заборонена діяльність окремо для поверхневих і підземних джерел водопостачання.

335

У межах третього поясу для поверхневих джерел водопостачання:

здійснюється: регулювання, а у разі потреби й обмеження відве­дення території для забудови населених пунктів, спорудження ліку­вально-профілактичних і оздоровчих закладів, об'єктів транспорту, енергетики, промисловості і сільського господарства, а також вне­сення змін у технологію виробництва промислових і сільськогоспо­дарських підприємств, пов'язаного з ризиком забруднення джерела водопостачання стічними водами; виявлення об'єктів, що забруд­нюють джерела водопостачання; розроблення планів впроваджен­ня конкретних водоохоронних заходів у терміни, погоджені з орга­нами державної санітарно-епідеміологічної служби і водного гос­подарства на місцях; здійснення заходів щодо санітарного благоус­трою території населених пунктів та інших об'єктів (каналізування, обладнання водонепроникних вигребів тощо);

забороняється: відведення у водні об'єкти стічних вод, що не відповідають санітарним правилам і нормам та нормам Водного ко­дексу.

У межах третього поясу ЗСО для підземних джерел водопоста­чання:

здійснюється: виявлення і тампонування (або відновлення) ста­рих, недіючих свердловин та таких, які неправильно експлуатують­ся, що створює небезпеку забруднення використовуваного водо­носного горизонту; буріння нових свердловин та ведення будь-яко­го нового будівництва при обов'язковому погодженні з органами державної санітарно-епідеміологічної служби і геології на місцях;

забороняється: закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти з метою їх захоронення, підземного складуван­ня твердих відходів і розробки надр землі, що може призвести до забруднення водоносного горизонту; розміщення складів пально-мастильних матеріалів, а також пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продук-топроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод.

336

<< | >>
Источник: Каракаша І.І.. Земельне право України • Підручник / За ред Погрібного О О , 3-51 — К Істина,2003 - 448 с.. 2003

Еще по теме § 4. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів:

  1. § 4. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони
  2. 2. Правове регулювання охорони і використання земель оздоровчого призначення в межах окремих зон округів санітарної (гірничо-санітарної) охорони
  3. Правовий режим зон санітарної (гірничо-санітарної) охоро­ни курортів.
  4. § 2. Правовий режим використання та охорони територій і об’єктів природно-заповідного фонду України
  5. 2. Особливості правового регулювання охорони та використання земель окремих об'єктів і територій природно-заповідного фонду
  6. Поняття округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони ку­рорту.
  7. § 4. Правовий режим охоронних зон пам'яток культури
  8. Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду
  9. 8.17. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду
  10. Стаття 113. Зони санітарної охорони
  11. § 2. Правова охорона курортних, лікувально-оздоровчих та рекреаційних зон
  12. § 4. Правовий режим зон, які підлягають спеціальній охороні
  13. §6 Державна територія з міжнародно-правовим режимом
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -