§ 4. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони

З метою збереження природних властивостей лікувальних ре­сурсів, запобігання їх забрудненню, пошкодженню та передчасно­му виснаженню у межах лікувально-оздоровчої місцевості або ку­рорту встановлюється округ санітарної (гірничо-санітарної) охоро­ни, а також провадиться зонування території.

1 Відомості Верховної ради України. — 1991. — № 21. — Ст. 252. ' Офіційний вісник України. — 2001. — № 20. — С. 137.

271

санітарно-епідеміологічної захищеності. У межах цих зон заборо­няється діяльність, яка може призвести до заподіяння шкоди зазна­ченим об'єктам.

Критерії і форми зазначеного зонування добре простежуються на прикладі Положення про Всеукраїнську дитячу оздоровницю — курорт Євпаторія, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 р. № 1269і. Відповідно до нього курорт Євпаторія включає:

1) зону, яка має природні лікувальні фактори, об'єкти та спору­ ди для їх використання, санаторно-курортні заклади відпочинку і культури, а також видовищні заклади, підприємства громадського харчування, торгівлі та побутового обслуговування, призначені для обслуговування дітей та їх батьків, які прибувають на курорт для лікування й оздоровлення;

2) зону, в якій знаходяться жилі будинки, господарські будівлі, споруди та інші об'єкти, які належать громадянам, що постійно проживають на території курорту;

3) зону, в якій розміщені централізовані об'єкти господарювання;

4) зону санітарно-гігієнічних і оздоровчих лісів.

Згідно з Законом "Про курорти" округ санітарної охорони курор­ту — це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з його межами. На цій території забороняється проведення будь-яких робіт, що призводять чи можуть призвести до забруднення ґрунту, повітря, води, заподіюють шкоду лісу, іншим зеленим на­садженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та еко­логічний стан даної території (ст.

Для курортів, які використовують родовища корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів (підземні міне­ральні води, лікувальні грязі тощо), встановлюються округи гірни­чо-санітарної охорони. У разі використання пов'язаних між собою родовищ мінеральних вод, суміжних пляжів та інших природних лікувальних ресурсів кількома курортами, для них може встанов­люватися єдиний округ санітарної охорони.

Межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони ку­рортів державного значення затверджуються Верховною Радою Ук­раїни одночасно з ухваленням рішень про оголошення конкретних природних територій курортними територіями державного значен­ня, а межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони ку­рортів місцевого значення — Верховною Радою АРК, обласними, Київською і Севастопольською міськими радами одночасно з ухва­ленням рішень про оголошення певних природних територій ку­рортними територіями місцевого значення.

Режими округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів державного значення затверджуються Кабінетом Міністрів України, а курортів місцевого значення — Радою міністрів АРК,

1 Офіційний вісник України. — 1999. — № 29. — С. 58. 272

обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до вимог законодавства про курорти.

Округи санітарної охорони, у свою чергу, поділяються на три зони, що встановлюються в їх межах у ході розроблення проектів землеустрою.

Згідно зі ст. 31 Закону "Про курорти" перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, те­риторії, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, міне­ральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря і прилягаючу до пляжів те­риторію шириною не менше 100 метрів.

На території цієї зони забороняються:

1) користування надрами, не пов'язане з використанням при­ родних лікувальних ресурсів, розорювання земель, здійснення будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних про­ цесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс;

2) прокладання кабелів, у тому числі підземних кабелів високої напруги, трубопроводів, інших комунікацій;

3) спорудження будь-яких будівель та інших об'єктів, не пов'язаних з експлуатаційним режимом і охороною природних та лікувальних факторів курорту;

4) скидання дренажно-скидних і стічних вод;

5) влаштування стоянок автомобілів, пунктів їх обслуговування (ремонт, миття тощо);

6) влаштування вигребів (накопичувачів) стічних вод, полігонів рідких і твердих відходів, полів фільтрації та інших споруд для приймання та знешкодження стічних вод і рідких відходів, а також кладовищ і скотомогильників;

7) проїзд автотранспорту, не пов'язаний з обслуговуванням цієї території, використанням родовищ лікувальних ресурсів або при­ родоохоронною діяльністю;

8) постійне і тимчасове проживання громадян (крім осіб, які безпосередньо забезпечують використання лікувальних факторів).

На зазначеній території дозволяється:

1) здійснювати діяльність, пов'язану з використанням природ­ них лікувальних факторів на основі науково обгрунтованих вис­ новків і результатів державної санітарко-гігієнічної та екологічної експертиз;

2) виконувати берегоукріплювальні, протизсувні, протиоб­ вальні, протикарстові та протиерозійні роботи;

3) будувати хвилерізи, буни та інші гідротехнічні споруди;

4) влаштовувати причали.

Відповідно до ст. 32 Закону "Про курорти" друга зона (зона об­межень) включає: територію, з якої відбувається стік поверхневих і ґрунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод або до родовища лікувальних грязей, до мінеральних озер і лиманів, місць

273

неглибокої циркуляції мінеральних і прісних вод, що формують мінеральні джерела; природні й штучні сховища мінеральних вод і лікувальних грязей; територію, на якій знаходяться санаторно-ку­рортні заклади і заклади відпочинку і яка призначена для будівництва таких закладів; парки, ліси й інші зелені насадження, використання яких без додержання вимог природоохоронного за­конодавства і правил, передбачених для округу санітарної охорони курорту, може призвести до погіршення природних і лікувальних факторів останнього.

На території цієї зони забороняється:

1) будівництво об'єктів і споруд, не пов'язаних з безпосереднім задоволенням потреб місцевого населення і громадян, які прибува­ ють на курорт;

2) проведення гірничих й інших видів робіт, не пов'язаних з безпосереднім упорядкуванням території;

3) спорудження поглинаючих колодязів, створення полів підземної фільтрації;

4) забруднення поверхневих водойм під час здійснення будь- яких видів робіт;

5) влаштування звалищ, гноєсховищ, кладовищ, скотомогиль­ ників, а також накопичувачів рідких і твердих відходів вироб­ ництва, інших відходів, що призводять до забруднення водойм, грунту, Ґрунтових вод, повітря;

6) розміщення складів пестицидів і мінеральних добрив;

7) здійснення промислового вирубування зелених насаджень, а також будь-яке інше використання земельних ділянок і водойм, яке може призвести до погіршення їх природних і лікувальних вла­ стивостей;

8) скидання у водні об'єкти помиїв, стічних, підсланцьових і ба­ ластних вод, витікання таких вод та інших речовин із транспорт­ них (плавучих) засобів і трубопроводів.

Усі багатоквартирні будинки у межах зазначеної зони повинні мати водопровід і каналізацію, а туалети у приватних будинках — водонепроникні вигреби.

Третя зона (зона спостережень) охоплює усю сферу формуван­ня та споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження на­вколо курорту, а також території, господарське використання яких без додержання встановлених для округу санітарної охорони курор-

274

ту правил може несприятливо впливати на гідрогеологічний режим родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей, ландшафтно-кліма­тичні умови курорту, його природні та лікувальні фактори. На території цієї зони забороняється:

1) будівництво підприємств, установ і організацій, діяльність яких може негативно впливати на ландшафтно-кліматичні умови, стан повітря, ґрунту та вод курорту;

2) спуск на рельєф неочищених промислових і побутових стічних вод, вирубання зелених насаджень (крім санітарних рубок).

Третя зона (зона спостережень) є водночас межею округу санітарної охорони курорту. На її території дозволяється здійснен­ня робіт, що не впливають негативно на лікувальні та природні фактори курорту, не погіршують його ландшафтно-кліматичних, екологічних і санітарно-гігієнічних умов (ст. 33 Закону "Про ку­рорти").

275