§ 5. Консервація земель

Глава 28 ЗК регулює порядок застосування особливого способу охорони земель — 'їх консервації. Розроблено проект закону про ви­ведення з ріллі (консервації) ерозійне небезпечних і деградованих земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 ЗК консервації підлягають деградовані та малопродуктивні землі, господарське використання яких є еко­логічно небезпечним й економічно неефективним, а також тех-ногенно забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержа-

367

ти екологічно чисту продукцію, що становлять загрозу для здоров'я людей.

Консервація земель здійснюється шляхом припинення госпо­дарського використання останніх на визначений термін та їх залу­ження або залісення. У більшості випадків вона веде до незворот-ної трансформації сільськогосподарських угідь. Наприклад, зорані землі перетворюються на пасовища та сіножаті. Це має привести до поступового відтворення грунтів під впливом природних еко­логічних процесів.

Консервація земель здійснюється за рішеннями органів вико­навчої влади та місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок. Однак ця процедура законо­давче врегульована недостатньо, що може стати причиною відмови від неї приватних власників земельних ділянок. Адже вилучення земель з їх господарського використання невигідне для них. Тому заходи, пов'язані з консервацією земель, у нашій країні практично не проводяться. Для цього необхідно розроби­ти законодавчий механізм, який дозволив би здійснювати кон­сервацію земель на умовах, вигідних для приватних власників земельних ділянок, чи поза їх волею. Таким механізмом може бути вилучення (викуп) земельної ділянки і переведення її у ка­тегорію земель природно-заповідного та іншого природоохорон­ного призначення.

Законодавством України передбачені лише фрагментарні заходи щодо консервації екологічно уражених земель державної та кому­нальної власності. Серед них можна назвати розроблення земле­впорядними організаціями на замовлення місцевих державних адміністрацій або органів місцевого самоврядування схем консер­вації малопродуктивних, деградованих і непридатних для сільсько­господарського використання земель області (району) з проведен­ням необхідних досліджень і складанням планово-картографічної документації.

Поки що немає чіткості й у визначенні поняття "консервація земель", хоч оптимізації землекористування передбачається досяг­ти саме через консервацію деградованих, малопродуктивних і тех-ногенно забруднених земель. Так, у Державній програмі захисту зе­мель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель, за­твердженій Держкомземом у 1996 р., під консервацією деградова­них і радіоактивне забруднених сільськогосподарських угідь мається на увазі їх залуження і залісення. Як видно, виходячи зі змісту ст. 172 ЗК, під консервацією земель треба розуміти тимчасо­ве вилучення останніх із господарського обігу для запобігання роз­витку й усунення деградації ґрунтів, відновлення їх родючості та реабілітації забруднених територій шляхом залуження і залісення.

Залежно від способу відновлення деградованих сільськогоспо­дарських угідь і ступеня забруднення земель замість консервації може запроваджуватися спеціальний режим використання останніх або провадитися зміна їх цільового призначення. Згідно зі ст. 12

368

Закону "Про плату за землю" землі, що знаходяться під консер­вацією, не обкладаються земельним податком. Розрізняють кон-сервацію-реабілітацію та консервацію-трансформацію.

Консервація-реабілітація — це захід, що має на меті відновлення якісних властивостей грунтів шляхом їх залуження. Вона охоплює менш антропогенне пошкоджені ґрунти, які після певного періоду відновлення можуть використовуватись за їх цільовим призначен­ням.

Об'єктами консервації-трансформації є найбільш деградовані та малородючі ґрунти (сильнозмиті, піщані, скелетні (вкриті шматка­ми гірських порід), середньо- і сильнозасолені, заболочені тощо). При її здійсненні грунти переводяться у кормові угіддя, під ліс або залишаються на самовідтворення властивих їм природних екосис­тем.

Інститутом землеустрою Української академії аграрних наук у 1999 р. були розроблені Методичні рекомендації зі складання про­ектів організації використання деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь. У цьому документі відображені кри­терії віднесення земель до зазначених угідь та основні напрями їх консервації, а також докладно розглянуто порядок складання відповідних проектів.

369