<<

ДОДАТКИ

Додаток А

Проект глави «Щорічні відпустки»

Стаття 1. Визначення і види щорічних відпусток

Щорічна відпустка - це оплачувана відпустка, що надається працівнику для відпочинку й відновлення працездатності за відпрацьований робочий рік, право на яку виникає на початку кожного робочого року, починаючи з першого, і строки якої визначаються за погодженням між роботодавцем і працівником.

Установлюються такі види щорічних відпусток:

1) основна щорічна відпустка: (а) мінімальної тривалості; (б) подовженої тривалості;

2) додаткові щорічні відпустки: (а) за роботу зі шкідливими або важкими умовами праці; (б) за особливий характер праці; (в) працівникам з ненормованим робочим днем за роботу понад нормальну тривалість робочого часу.

Законодавством, колективним договором, угодами або трудовим договором можуть бути передбачені інші підстави для встановлення додаткових щорічних відпусток, що обумовлені умовами виконуваної роботи.

Стаття 2. Щорічна основна відпустка

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Щорічна основна відпустка подовженої тривалості утворюється шляхом додавання до щорічної основної відпустки мінімальної тривалості:

1) особам віком:

- до 18 років - не менше 7 календарних днів;

- до 18 років і 4 місяців - не менше 5 календарних днів;

- до 18 років і 8 місяців - не менше 3 календарних днів;

- до 19 років - не менше 1 календарного дня;

- понад 60 років - не менше 3 календарних днів;

- понад 65 років - не менше 7 календарних днів;

2) інвалідам:

- І групи - не менше 11 календарних днів;

- ІІ групи - не менше 6 календарних днів;

- ІІІ групи - не менше 2 календарних днів;

3) працівникам із тривалим стажем роботи на одному підприємстві: за перші п’ять років роботи - один календарний день понад тривалість щорічної основної відпустки мінімальної тривалості; за кожні наступні два роки - по одному календарному дню.

Законодавством, колективним договором, угодами або трудовим договором для інших категорій працівників на підставі їх професійно- кваліфікаційних чи особистих якостей можуть бути передбачені основні щорічні відпустки подовженої тривалості.

Стаття 3. Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та/або важкими умовами праці

Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та/або важкими умовами праці тривалістю не менше 7 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих чинників, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці й часу зайнятості працівника в цих умовах.

У випадку непроведення атестації робочих місць за умовами праці або відсутності в колективному договорі норми про тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу зі шкідливими та/або важкими умовами праці працівник, професію, роботу чи посаду якого чинним законодавством віднесено до шкідливих та/або важких, має право на отримання додаткової щорічної відпустки за роботу зі шкідливими та/або важкими умовами праці тривалістю 7 календарних днів.

Стаття 4. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, тривалістю не менше 7 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Конкретна тривалість відпустки, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Стаття 5. Щорічна додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем

Щорічна додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем надається за роботу понад нормальну тривалість робочого часу тривалістю не менше 3 календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором чи угодою.

Конкретна тривалість відпустки, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від умов виконання трудових обов’язків.

Стаття 6. Визначення тривалості щорічної відпустки

Дні державних і релігійних свят, робота в які не провадиться, при визначенні тривалості щорічної відпустки не враховуються.

Працівникам, з якими укладено трудовий договір на визначений строк, тривалість щорічної відпустки встановлюється відповідно до відпрацьованого ними часу.

До тривалості щорічної відпустки не включаються дні тимчасової непрацездатності працівника, які збігаються з періодом його відпустки, а також дні відпустки особи у зв’язку з вагітністю й пологами.

Стаття 7. Обчислення стажу, що дає право на використання щорічної основної відпустки

До стажу, що дає право на використання щорічної основної відпустки, зараховуються:

1) час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;

2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) й заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), за винятком часу щорічної відпустки;

3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку,

визначеному статтями_ і____ цього Кодексу 1, за винятком неоплачуваної

відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (є інсулінозалежною), - до досягнення нею шістнадцятирічного віку;

5) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10-ти місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;

6) час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;

7) інші періоди роботи, передбачені законодавством.

Стаття 8. Обчислення стажу, що дає право на використання щорічної додаткової відпустки

До стажу, що дає право на використання щорічної додаткової відпустки, зараховуються:

1) час фактичної роботи на умовах, за які передбачено надання щорічної додаткової відпустки, якщо працівник є зайнятим у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників відповідного виробництва, цеху, професії або посади;

2) час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням працівника на іншу роботу;

3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих чинників;

4) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

5) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку,

визначеному статтями_ і____ цього Кодексу2, за винятком неоплачуваної

відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку;

6) інші періоди роботи, передбачені законодавством.

Стаття 9. Порядок визначення строків надання щорічної відпустки

Працівник за погодженням з роботодавцем має право на використання щорічної відпустки повної тривалості в будь-який час відповідного робочого року. Щорічна відпустка повинна бути використана працівником до закінчення робочого року, за який вона надається, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Черговість надання щорічних відпусток визначається графіками, що затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом, і доводиться до відома всіх працівників не пізніше 15 січня поточного календарного року. При складанні графіків беруться до уваги інтереси виробництва, особисті інтереси працівників і можливості для їх відпочинку.

Після затвердження графіку відпусток працівник має право подати роботодавцю заяву з проханням надати йому щорічну відпустку в конкретні строки в межах, закріплених у графіку. Заяву може бути подано не пізніше як за два тижні до дати початку щорічної відпустки, що пропонується. Останній день, коли таку заяву може бути подано, вираховується за формулою:

ОДПЗ = ОДПГ - (ТЩВ + 14 к. д.), де:

ОДПЗ - останній день для подачі заяви; ОДПГ - останній день періоду, затвердженого у графіку відпусток; ТЩВ - тривалість щорічної відпустки працівника; к. д. - календарні дні.

Роботодавець повинен повідомити працівника про останній день для подачі заяви одночасно з повідомленням про затвердження графіку відпусток. У випадку неотримання заяви у встановлені строки роботодавець зобов’язаний наступного робочого дня видати наказ про надання щорічної відпустки в останні дні періоду, затвердженого у графіку відпусток.

У разі отримання заяви роботодавець має дати працівнику відповідь протягом двох робочих днів. Роботодавець має право відхилити пропозицію працівника і внести власну, лише коли надання щорічної відпустки в запропоновані строки може несприятливо відбитися на нормальній роботі підприємства. При недосягненні згоди щодо строків надання щорічної відпустки спір може бути вирішено на спільній зустрічі за участі роботодавця, працівника (чи їх представників) і профспілкового представника або в судовому порядку.

Узгоджені строки щорічної відпустки затверджуються наказом роботодавця, про що працівника повинно бути повідомлено під підпис протягом одного робочого дня, але не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку відпустки.

Роботодавець зобов'язаний вести облік щорічних відпусток, що надаються працівникам.

Стаття 10. Право на використання щорічної відпустки у зручний час

Щорічні відпустки за бажанням працівника у зручний для нього час надаються:

1) особам віком до вісімнадцяти років;

2) особам пенсійного віку;

3) інвалідам;

4) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю й пологами або після

неї;

5) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину - інваліда;

6) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

7) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

8) ветеранам праці й особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

9) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

10) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

11) в інших випадках, передбачених законодавством, угодою, колективним або трудовим договором.

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості надаються в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки й захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою.

Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.

Працівникам художньо-постановочної частини і творчим працівникам театрів щорічні відпустки повної тривалості надаються в літній період наприкінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Працівникам, діти яких у віці до вісімнадцяти років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їх бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менше 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу й у зворотному напрямі.

Законодавством можуть бути передбачені інші випадки, коли щорічна відпустка повинна надаватися працівнику у зручний для нього час.

Стаття 11. Перенесення щорічної відпустки

Щорічну відпустку на вимогу працівника повинно бути перенесено на інший період у разі:

1) порушення роботодавцем строку письмового повідомлення працівника про затвердження наказу про надання щорічної відпустки (частина 6 статті 9 цього Проекту);

2) несвоєчасної виплати роботодавцем заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки (стаття 17 цього Проекту).

Щорічну відпустку повинно бути перенесено на інший період або продовжено у разі:

1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

2) виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно із законодавством він підлягає вивільненню на цей час від основної роботи зі збереженням заробітної плати;

3) настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю й пологами;

4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

У випадку перенесення щорічної відпустки встановлення нових строків її надання відбувається за узгодженням між працівником і роботодавцем.

Щорічну відпустку за ініціативою роботодавця як виняток може бути перенесено на інший період тільки за письмовою згодою працівника й за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом, якщо надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальній роботі підприємства, й за умови, що частину щорічної відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використано в поточному робочому році.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років, особам пенсійного віку, інвалідам, вагітним жінкам і працівникам, які мають право на щорічну додаткову відпустку.

Стаття 12. Поділ щорічної відпустки на частини

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини за умови, що найбільша безперервна її частина становитиме не менше половини її тривалості, а найменша - не менше чверті. Надання частини щорічної відпустки іншої тривалості можливо у виняткових випадках за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації й за відсутності можливості надати працівнику інший вид оплачуваної відпустки.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який вона надається.

Стаття 13. Відкликання зі щорічної відпустки

Відкликання зі щорічної відпустки допускається за письмовою згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна роботодавця та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його праця оплачується з урахуванням суми, нарахованої на оплату невикористаної частини відпустки. Роботодавець зобов’язаний компенсувати працівнику витрати, що настали через відкликання із щорічної відпустки.

Забороняється відкликання зі щорічної відпустки неповнолітніх працівників, працівників пенсійного віку, інвалідів і вагітних жінок.

Стаття 14. Порядок покриття заборгованості за невідпрацьовану частину щорічної відпустки

У день звільнення працівник зобов’язаний повернути роботодавцю кошти, надані йому в рахунок невідпрацьованої частини щорічної відпустки.

У випадку, коли добровільного повернення коштів, передбаченого частиною першою цієї статті, не відбулося, роботодавець має право провадити відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки. Якщо відрахованої суми недостатньо для покриття заборгованості, стягнення відбувається в судовому порядку.

Заборгованість за невідпрацьовану щорічну відпустку анулюється, якщо працівник звільняється з роботи у зв'язку:

1) з відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи через зміну істотних умов праці;

2) зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;

3) з виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи;

4) з нез'явленням на роботу понад чотири місяці підряд унаслідок тимчасової непрацездатності без урахування відпустки у зв'язку з вагітністю й пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;

5) з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Відшкодування заборгованості за невідпрацьовану частину щорічної відпустки не провадиться в разі смерті працівника.

Стаття 15. Грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки

При звільненні працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічних відпусток. Кількість днів, за які повинно бути сплачено грошову компенсацію, вираховується за формулою:

кільк. днів = кільк. відпр. днів * ТЩВ / (365 - ТЩВ), де:

кільк. днів - кількість днів щорічної відпустки, за які працівнику має бути сплачено грошову компенсацію; кільк. відпр. днів - кількість відпрацьованих днів; 365 - тривалість робочого року (у разі випадання на цей період 29 лютого - 366); ТЩВ - тривалість щорічної відпустки.

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково - педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менше 10-ти місяців, грошова компенсація виплачується за невикористані ними дні щорічних відпусток із розрахунку повної їх тривалості.

При переведенні працівника з одного державного підприємства на інше грошова компенсація за невикористані дні щорічних відпусток перераховується на рахунок підприємства, на яке він переводиться. Якщо переведення відбувається не між державними підприємствами, такий перерахунок є обов’язковим за бажання працівника.

Неповнолітнім працівникам, особам пенсійного віку, інвалідам, вагітним жінкам заміна щорічної відпустки грошовою компенсацією допускається тільки при їх звільненні.

У разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані дні щорічних відпусток виплачується спадкоємцям.

Стаття 16. Право на використання щорічної відпустки при звільненні

За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану щорічну відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому випадку є останній день відпустки.

При звільненні працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка за його бажанням може надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку строк трудового договору подовжується до закінчення відпустки.

У разі надання відпустки з наступним звільненням з ініціативи працівника заяву про звільнення може бути відкликано, якщо на місце працівника не запрошено особу, якій не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Стаття 17. Оплата часу щорічної відпустки

Г арантійні виплати за час щорічної відпустки виплачуються працівнику до закінчення останнього робочого дня, що передує відпустці.

<< |
Источник: АВЕСКУЛОВ ВАЛЕРІЙ ДМИТРОВИЧ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЩОРІЧНИХ ВІДПУСТОК. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Харків-2014. 2014

Скачать оригинал источника

Еще по теме ДОДАТКИ:

  1. Стаття 52. Основні та додаткові покарання
  2. Додатки
  3. ДОДАТК
  4. Продовження додатка W
  5. Яке значення для справи має висновок експертизи, наданий стороною в якості додатку до позовної заяви чи заперечення на позов?
  6. Чи можливо залишити без руху апеляційну (касаційну) скаргу через відсутність в якості додатку до неї матеріалу, який повернутий позивачу (заявнику) судом першої (апеляційної) інстанції через порушення правил підсудності чи з інших підстав?
  7. Чи мають право особи, які беруть участь у справі, просити суд касаційної інстанції прийняти додаткові матеріали на підтвердження незаконності судового рішення?
  8. ДОДАТК
  9. ДОДАТК
  10. ДОДАТК
  11. ДОДАТКИ
  12. Додатки
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -