Справа за №2-3207/2007 рік.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2007 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого - судді Журавель В.А., При секретарі - Подорожко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду, посилаючись на те, що ІН- ФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_4, про що було зроблено актовий запис № 1286 в книзі реєстрації актів цивільного стану Московського району м. Харкова. Батьком дитини було записано ОСОБА_2 - відповідача по справі. На час на­родження дитини він перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3., тому саме його було записано батьком дитини, хоча за 2 роки до народження дитини ОСОБА_2 припини­ли подружнє життя. Позивач є батьком дитини, з 2005 року проживає разом із дитиною та її матір’ю однією своєю. Тому просив визнати його батьком ОСОБА_4 і внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав свої позовні вимоги і пояснив, що став підтримувати подружні стосунки із ОСОБА_3., коли вона ще перебувала у зареєстро­ваному шлюбі із відповідачем ОСОБА_2, але однією сім’єю з ним вже не проживала. Згодом у позивача та ОСОБА_3. народилася спільна дочка ОСОБА_4, але зареєструвати її на своє ім’я позивач не зміг, оскільки в РАЦСі її батьком запи­сали відповідача. Надалі позивач також не зміг визнати своє батьківство, оскільки ОСОБА_2 не надавав відповідної за­яви. Позивач також пояснив, що він є батьком дитини, про­живає разом із нею, піклується, виховує та утримує дитину.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином.

3 особа ОСОБА_3. просила про задоволення позову, ос­кільки батьком її дитини є позивач по справі. На момент народження дитини вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2, але не проживала з ним на той час од­нією сім’єю 2 роки. Вона фактично створила сім’ю із по­зивачем і в них народилася дитина - дочка ОСОБА_4. По­зивач забрав їх з дочкою з пологового будинку і з того часу вони всі втрьох проживають однією сім’єю. При реєстра­ції дитини її батьком записали саме ОСОБА_2, оскільки, як їй пояснили в РАЦСІ тому, що вона перебувала з ним у шлюбі. На протязі довгого часу ОСОБА_2 не надавав їй згоду на розлучення і згоду на встановлення батьківства. Тільки 26 травня 2007 року ОСОБА_2 надав таку заяву, після чого вони звернулися до суду.

Представник Служба по справах неповнолітніх вико­навчого комітету Московської районної ради міста Хар­кова рішення по справі покладав на розсуд суду.

2

Представник Московського відділу реєстрації ак­тів цивільного стану Харківського міського управління юстиції у судове засідання не з’явився, надав судові за­яву, в якій вказав, що ОСОБА_1. повинен був звернутися до суду протягом року з моменту, коли дізнався про своє батьківство.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши ма­теріали справи, прийшов до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові народилася ОСОБА_4, її батьками запи­сані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( а. с. 4 ).

На момент 2005 року подружжя ОСОБА_2 не прожи­вали однією сім’єю близько 2 років. ОСОБА_3. фактично утворила нову сім’ю із ОСОБА_1. Від цих шлюбних від­носин народилася їх спільна дочка ОСОБА_4. Позивач не зміг зареєструвати дочку на своє ім’я у зв»язку із перебу­ванням ОСОБА_3. у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2.

З часу народження дитини позивач, ОСОБА_3. та їх спільна дитина проживають разом однією сім’єю, позивач піклується про дитину, виховує та утримує її.

Як вбачається із заяви від 26 травня 2007 року ОСО- БА_2 відмовився від виховання малолітньої ОСОБА_4 та дав вільну і безумовну згоду на встановлення батьківства ОСОБА_1 / а с. 8/.

Відповідно до ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з ін­шим чоловіком, має право пред’явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

У судовому засіданні ОСОБА_3. підтвердила, що пози­вач є батьком її дитини, тому суд вважає за можливе виз­нати його батьком дитини.

При цьому суд вважає, що позивачем не було пропуще­но строк на звернення до суду, оскільки ОСОБА_2 запере­чував довгий час проти розірвання шлюбу та встановлен­ня батьківства позивачем, оскільки вважав можливим збереження сім’ї.

Суд також вважає за необхідне змінити дитині прізви­ще на „ОСОБА_1”, а по батькові на „ОСОБА_1”, записати позивача батьком дитини, про що внести зміни до актово­го запису про народження дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 128, 129 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Хар­кова, батьком малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Внести зміни до актового запису про народження ОСО- БА_4 № 1286 від 08 листопада 2005 року, виданого від­ділом реєстрації актів цивільного стану Московського районного управління юстиції м. Харкова, виключивши з нього відомості про ОСОБА_2 як про батька дитини, за­значити батьком дитини ОСОБА_1, змінити прізвище ди­тини на «ОСОБА_1» та по-батькові на «ОСОБА_1».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному поряд­ку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апе­ляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстан­ції або в порядку ч.4 ст. 295 УПК України.