Прийомна сім’я. Дитячий будинок сімейного типу

Прийомна сім 'я. Прийомна сім'я є однією з форм влаштуван­ня на виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Умови створення та особливості функціонування прийомних сімей передбачені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про прийомну сім'ю» від 26.04.2002 р.

Прийомні сім'ї виникли у Сполучених Штатах Америки у зв'язку з нестачею родин для всиновлення дітей, а згодом швидко поширилися в Англії та в інших країнах Європи.

Влаштування у прийомну сім'ю дитини спрямоване на реалі­зацію її права зростати в сімейному оточенні.

Відповідно до ст. 256-1 СК прийомною є сім'я, яка доброві­льно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклуван­ня. Прийомна сім'я створюється районною, районною в містах Києві та Севастополі держадміністраціями, виконавчим комітетом міської ради (ст. 256-4 СК).

Прийомними батьками можуть бути подружжя або особа, що не перебуває у шлюбі, які взяли для спільного проживання та вихо­вання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (ч. 1 ст. 256-2 СК). Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опі­кун або піклувальник.

На влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої бать­ківського піклування, у прийомну сім'ю потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висло­вити (ч. 1 ст. 256-3 СК).

Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров'ю чи моральному вихо­ванню.

Прийомні діти виховуються і проживають у прийомній сім'ї до досягнення 18-річного віку, а в разі навчання у професійно- технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації - до його закінчення (ч.

Після влаштування у прийомну сім'ю за дітьми зберігається право на отримання аліментів, пенсій, інших соціальних виплат, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування у прийомну сім'ю. Ці кошти перехо­дять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей.

Дитячий будинок сімейного типу. Дитячий будинок сімейно­го типу - це окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менш як п'яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

За своїм змістом інститути прийомної сім'ї та дитячого будинку сімейного типу схожі. Суттєва відмінність полягає в кіль­кості дітей, яких беруть на виховання, а також в умовах створення та функціонування дитячого будинку сімейного типу.

Дитячий будинок сімейного типу створюється районною, районною в містах Києві та Севастополі держадміністраціями, виконавчим комітетом міської ради (ст. 256-4 СК).

Умови створення та особливості функціонування будинків сімейного типу передбачено постановою Кабінету Міністрів Укра­їни «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу» від 26.04.2002 р. №564.

Батьками-вихователями можуть бути подружжя або окрема особа, що не перебуває у шлюбі, які взяли дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, для виховання та спільного проживання.

Вихованці виховуються і проживають у будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі навчання в професійно- технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації - до його закінчення (ч. 3 ст. 256-7 СК).

Контрольні питання

1. Хто може бути усиновлювачами і усиновленими?

2. Назвіть осіб, які не можуть бути усиновлювачами.

3. Розкрийте правові наслідки скасування усиновлення.

4. В яких випадках встановлюється опіка і піклування над дітьми?

5. У чому полягає сутність патронату як форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування?

6. Розкрийте особливості прийомної сім'ї та дитячого будинку сі­мейного типу. У чому полягає відмінність між ними?