§ 8. Наслідки скасування усиновлення або визнання його недійсним

Таким чином, визнання усиновлення недійсним означає, що відносини по усиновленню взагалі не існували.

Так, наприклад, усиновитель, який оселився на житловій площі усиновленого в якості члена сім'ї, набуває права на цю житлову площу. У випадку визнання усиновлення недійсним вважається, що усиновитель не має права претендувати на цю житлову площу та підлягає виселенню. Крім того, надання дитині прізвища усиновителя, його по батькові, одержання майна дитини в порядку спадкування вважається незаконним.

Крім того, з цього випливає, що усиновитель не має права вимагати відшкодування будьяких витрат, понесених на утримання та виховання дитини до винесення рішення судом. Кошти, які були добровільно витрачені на утримання дитини, не підлягають відшкодуванню.

В разі визнання усиновлення недійсним повністю поновлюються всі права і обов'язки між дитиною та її батьками чи іншими родичами за походженням. Тим самим поновлюються права і обов'язки батьків на виховання дитини, за винятком випадків, коли батьки були позбавлені батьківських прав.

Не завжди повернення дитини в свою сім'ю відповідає її інтересам. Бувають випадки, коли батьки негативно ставилися до дитини, ухилялися від її виховання, але в свій час не були позбавлені батьківських прав тільки тому, що дитина передавалася на усиновлення. Можуть зустрічатися і інші обставини, які роблять передачу дитини батькам недоцільною та невідповідною її інтересам. Тому закон зобов'язує суд обміркувати питання, чи слід повертати дитину батькам. З цього приводу обов'язковим є висновок органів опіки та піклування.

187

Якщо суд визнає, що передача дитини батькам не відповідає її інтересам, дитина за рішенням суду передається на піклування до органів опіки та піклування, які визначають її подальшу долю.

Наслідки скасування усиновлення в більшості випадків відрізняються від наслідків визнання усиновлення недійсним. У разі визнання усиновлення недійсним вважається, що ніяких прав та обов'язків між усиновленим і усиновителем та його родичами зовсім не виникало.

Вважаючи всі права та обов'язки між усиновленим та усиновителем припиненими, закон (стаття 126 КпШС України) передбачає суттєве виключення з цього положення: аліментний обов'язок усиновителя не може бути припинений. Суд має право зобов'язати колишнього усиновителя сплачувати кошти на утримання усиновленої ним дитини. Такий обов'язок не може бути покладений на усиновителів, якщо усиновлення скасовано за вимогою батьків та дитина їм повернута. Вимагаючи скасування усиновлення і повернення їм дитини, батьки таким чином зобов'язуються покласти на себе всі батьківські обов'язки, у тому числі і обов'язок по утриманню дитини. Якщо ж усиновлення скасовується внаслідок неналежного виконання усиновителем його обов'язків, то, як правило, немає підстав звільняти його від обов'язку утримувати колишнього усиновленого, але тільки в тих випадках, коли у дитини немає батьків або останні не мають можливості її утримувати.

Якщо усиновлення скасовано за вимогою самих батьків, дитина підлягає передачі батькам. В цьому випадку саме рішення суду грунтується на тому, що суд прийшов до висновку, що повернення дитини батькам відповідає її інтересам.

188

Однак при скасуванні усиновлення з інших підстав, не завжди доцільно передавати дитину батькам, хоча батьківські права останніх вважаються поновленими. Тому аналогічно, як це передбачено при визнанні усиновлення недійсним, суд вирішує питання, чи підлягає дитина поверненню батькам, чи переданню на піклування органам опіки та піклування.