Стаття 528. Особливості розгляду судом справ про порушення митних правил.

1. Справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово.

2. У справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбаче­них частиною першою статті 527 цього Кодексу.

3. У разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адмі­ністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транс­портні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня ва­ртість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіс­кації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здій­снюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету.

Розгляд судом справ про порушення митних правил має свої особливості:

- по-перше, справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово;

- по-друге, учасником судового розгляду справи може бути представник органу доходів і зборів, який заздалегідь повинен бути повідомлений про час і місце судового розгляду.

Деякі суди розглядають справи про порушення митних правил з обов’язковою участю прокурора. Суддя проводить підготовку справи до судового розгляду, в ході якої з’ясовує наступні питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про порушення митних правил;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді, про час та місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали (ст. 510 МК України), чи підлягають задоволен­ню заявлені клопотання учасників розгляду (ст.

Суд розглядає справу з дотриманням процедури, передбаченої ст. 279 КУпАП.

Розглядаючи справу про порушення митних правил, суд зобов’язаний встановити всі елементи предмета доказування в цих справах, а саме: чи було вчинено порушення митних правил, у чому саме воно полягає (час, місце, спосіб та інші обставини), чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності за вчинене, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, який її розмір, та всі інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

У ході судового розгляду заслуховуються особи, які беруть участь у справі, досліджуються дока­зи. Доказами у справі про порушення митних правил є документи, які складалися в ході митного огляду, митного оформлення, пояснення особи, яка притягається до відповідальності, пояснення сві­дків, висновок експерта, речові докази, письмові докази.

У справі про порушення митних правил суддя виносить одну з постанов, передбачених ст. 527 МК України. В постанові повинно бути зазначено прізвище судді, який розглядав справу, дату роз­гляду, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, викладення обставин так, як вони були встановлені в ході судового розгляду, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідаль­ність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення, вирішення питання про відшкодування витрат, понесених у справі, про долю речових доказів.

Суди практикують ведення протоколу, в якому фіксують весь хід судового розгляду справи про порушення митних правил.

Основною особливістю розгляду судом справи про порушення митних правил є те, що він реалі­зує в ході розгляду специфічну, притаманну тільки йому як органу судової влади функцію по здійс­ненню правосуддя.

Постанова по справі про порушення митних правил не є остаточною і може бути оскаржена осо­бою, щодо якої її винесено або її представником (ст. 529 МК України). У разі скасування цієї поста­нови і закриття справи (п. 3 ст. 530 МК України) або зміни стягнення за порушення митних правил (п. 4 ст. 530 МК України) конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна части­на повинні бути повернені особі, яка притягалася до відповідальності, або її представникові. Якщо неможливо повернути конфісковані товари, транспортні засоби в натурі, то повертається їх вартість за вирахуванням сум податків і зборів за ставками, що діяли на день конфіскації.