Стаття 361. Цілі застосування системи управління ризиками.

1. Управління ризиками - це робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ри­зиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів.

2. Органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення то­варів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митно­го контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

3. Цілями застосування системи управління ризиками є:

1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань дер­жавної митної справи;

2) забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресур­сів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об’єктах аналізу ризику, щодо яких є по­треба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику);

3) забезпечення в межах повноважень органів доходів і зборів заходів із захисту національ­ної безпеки, життя і здоров’я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;

4) прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Для цілей Митного кодексу України, під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Таке визначення є найбільш поширеним у світовій практиці і по суті співпадає з підходом щодо загального визначення ризику як можливості недосягнення поставлених цілей управління, адже одним з основних завдань органів доходів і зборів, в тому числі й в Україні, є контроль за додержанням законодавства з питань державної митної спра­ви.

У попередній редакції Митного кодексу України відсутнє поняття «ризик». Положення попере­дньої редакції кодексу передбачали вибірковість митного контролю (стаття 42), однак не визначали методи, які для цього повинні використовуватись. Разом з цим міжнародне законодавство, а саме Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.1973, до якої Україна приєдналась згідно з Законом України від 05.10.2006 № 227-V, передбачає використання си­стеми управління ризиками при здійсненні митного контролю.

Всесвітня митна організація у Керівництві до Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 (зі змінами 1999 року) визначає управ­ління ризиками як систематичне застосування процедур і практик управління, які забезпечують мит­ну службу необхідною інформацією для вжиття заходів по переміщеннях чи вантажах, які представ­ляють ризик.

У чинному Митному кодексі Європейського Союзу управління ризиками визначається як систе­матичне виявлення ризиків і здійснення всіх заходів, необхідних для обмеження впливу ризику («implementation of all measures necessary for limiting exposure to risk»). Це включає в себе такі заходи, як збір даних і інформації, аналіз і оцінку ризиків, визначення та вжиття заходів і регулярний моніто­ринг та аналіз процесу і його результатів, засновані на міжнародних, союзних (Європейського Спів­товариства) і національних джерелах і стратегіях.

Подібні визначення даються в нормативних актах Російської Федерації, Республіки Білорусь, України.

Відповідно до частини першої статті 361, управління ризиками - це робота органів доходів і збо­рів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів.

Таким чином, управління ризиками - циклічний процес із наявністю так званого зворотного зв’язку. Органи доходів і зборів здійснюють оцінку ефективності та контроль застосування заходів з мінімізації ризиків. Метою контролю заходів з мінімізації ризиків є коригування таких заходів для підвищення ефективності їх застосування.

У частині другій статті 361 визначено, що система управління ризиками використовується орга­нами доходів і зборів для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних за­собів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. Тобто система управління ризиками ви­користовується з метою забезпечення вибірковості митного контролю, відповідно до статті 320 Мит­ного кодексу.

Застосування органами доходів і зборів системи управління ризиками дає можливість ефективно­го розподілу наявних обмежених ресурсів з метою зосередження на товарах, транспортних засобах, документах і особах, які відповідно до результатів системи управління ризиками, представляють со­бою підвищений ризик. Форми та обсяг митного контролю визначаються органами доходів і зборів за результатами системи управління ризиками.

Цілями застосування системи управління ризиками відповідно до частини 3 статті 361, є:

1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи;

2) забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об’єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у засто­суванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності мит­ного контролю (областях ризику);

3) забезпечення в межах повноважень органів доходів і зборів заходів з захисту національної без­пеки, життя і здоров’я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;

4) прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

У коментованій статті 361 Митного кодексу законодавець розкриває поняття «область ризику» - окремі згруповані об’єкти аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю.