Суб’єктивна сторона злочину.
Обов’язковим елементом складу злочину є суб’єктивна сторона. Цей елемент характеризує ставлення суб’єкта злочину до своїх протиправних дій та їх наслідків. Обов’язковим елементом суб’єктивної сторони злочину є вина.
До факультативних (необов'язкових) належать мотив і мета злочину.
Вина — психічне ставлення особи до здійснюваних нею протиправних дій чи бездіяльності та їх наслідків. Кримінальний кодекс України передбачає дві основні форми вини - умисел і необережність. Умисел передбачає, що суб’єкт злочину розуміє, що він скоює протиправне діяння, розуміє небезпеку настання шкідливих наслідків. У разі наявності прямого умислу особа передбачає їх та бажає їх настання, при непрямому умислі — допускає можливість настання цих наслідків. Коли кишеньковий злочинець краде гаманець, він розуміє протиправність своїх дій і бажає настання шкідливих наслідків — завдання матеріальної шкоди потерпілому - ідеться про прямий умисел. Якщо ж особа, здійснюючи злочин, хоча й допускала настання шкідливих наслідків, але не бажала Цього, — ідеться про непрямий умисел. Якщо особа робить неприцільні постріли в бік перехожого, унаслідок чого той отримує тяжкі тілесні ушкодження, то йдеться саме про непрямий умисел.
Другою формою вини є необережність — суб'єкт злочину не бажає настання шкідливих наслідків. При ньому можливі дві форми злочин* ноі необережності. Якщо водій перевищує швидкість руху на слизькій дорозі, унаслідок чого втрачає контроль над автомобілем і стає винуватцем загибелі людини, — він не бажає цих наслідків, однак розуміє небезпеку своїх дій та їх протиправність, але сподівається уникнути шкідливих наслідків, - ідеться про необережність у формі злочинної самовпевненості. А от працівники Чорнобильської атомної електростанції, які стали винуватцями катастрофи 26 квітня 1986 р., навіть не передбачали можливих шкідливих наслідків своїх дій, хоча за своїм службовим становищем, освітою, кваліфікацією могли й повинні були їх передбачити, — це є злочинна недбалість.
Крім вини, у деяких випадках суб’єктивну сторону злочину характеризує також мета — тобто те, що особа хоче досягнути, та мотив — те, що безпосередньо спонукає до вчинення злочину. Так, при вчиненні крадіжки чи шахрайства особу спонукають корисливі мотиви, а метою є заволодіння чужою власністю, збагачення. Мотивами вбивства можуть бути помста, ревнощі, побутові мотиви тощо, а метою буде позбавлення життя іншої особи.
3. Об’єктивна сторона злочину.
Останнім елементом складу злочину є об’єктивна сторона. Обов'язковими елементами об’єктивної сторони злочину є протиправне діяння, шкідливі наслідки та причинно-наслідковий зв’язок між ними. Крім того, об’єктивна сторона злочину включає також час, місце, спосіб та інші обставини скоєння злочину. Ці обставини є факультативними.
При цьому, як зазначалося у визначенні злочину, суспільно небезпечне протиправне діяння може полягати як у діях, так і в бездіяльності. Завдана шкода може бути матеріальною (коли вона полягає в певних грошових втратах або втратах певного майна), фізичною (коли особі завдано тілесних ушкоджень або її позбавлено життя) чи моральною
Між протиправним діянням і шкідливими наслідками має бути встановлено причинно-наслідковий зв’язок, тобто доведено, що саме внаслідок протиправних дій суб’єкта злочину настали шкідливі наслідки. Коли ж такий зв’язок відсутній, коли шкідливі наслідки є результатом дії стихії, інших непередбачуваних обставин, — відсутній і склад злочину.
Для притягнення особи до кримінальної відповідальності необхідно встановлення в її діях усіх елементів складу злочину відповідно до опису, поданому в статті Кримінального кодексу України.
Злочин, склад злочину, суб’єкт злочину, об’єкт злочину, суб’єктивна сторона злочину, об’єктивна сторона злочину.
1. Поясніть поняття: злочин, склад злочину, суб'єкт злочину, об'єкт злочину, суб'єктивна сторона злочину, об'єктивна сторона злочину.
2. Наведіть приклади злочинів, відомі з кінофільмів і книжок.
3. Які форми вини в злочині передбачено Кримінальним кодексом України?
4. Порівняйте злочин і адміністративний проступок.
5. Висловіть свою думку, які злочини — умисні чи з необережності — становлять більшу суспільну небезпеку.
6‘. Порівняйте:
а) прямий та непрямий умисел;
б) злочинну самовпевненість та злочинну недбалість;
в) матеріальну, фізичну та моральну шкоду.
7! Визначте склад злочину в наведених випадках:
а) 17-річний Н. та 13-річний Г. за попередньою змовою вночі, зламавши замок, пограбували магазин, викравши товари на суму понад 25 000 грн;
б) водій мікроавтобуса Н. перевищив швидкість на слизькій дорозі та, утративши управління, скоїв аварію, у якій загинули та отримали тяжкі тілесні ушкодження кілька пасажирів.
1.