Принципи податкової системи

Принципи податкової системи відображають співвідношення, взаємозв’язок елементів податкової системи (податків, зборів, мита). У широкому змісті під принципами податкової системи розуміється вся їх сукупність, що регулює оподаткування.

На наш погляд, принципи побудови податкової системи включають в себе:

1) Принцип рівного податкового тягаря (нейтральності, універ­салізації) - передбачає загальнообов’язковість сплати податків і рівність всіх платників перед податковим законом. Цей принцип сформульований у Конституції України й випливає з неї безпосе­редньо. У сфері податкових відносин даний принцип означає, що не допускається встановлення додаткових платежів, а також підви­щення ставок податків залежно від форми власності, організаційно- правової форми підприємницької діяльності, місцезнаходження платника податків та інших підстав, що носять дискримінаційний характер. Цей принцип часто визначається в спеціальній літературі як принцип нейтральності оподаткування; відповідно до нього кожний платник податків без будь-яких винятків зобов’язаний платити законно встановлені податки й збори.

2) Принцип стабільності. Передбачає стабільність на двох рівнях:

а) платника - у цьому випадку він звикає, пристосовується до податкових важелів, знаходить найбільш вигідне застосування своїм здатностям і коштам;

б) податкового органу - у цій ситуації створюються чіткі меха­нізми обліку, контролю, розробляються форми документації, інструкції тощо.

Практично як відбиття принципу стабільності розглядається принцип гнучкості, хоча іноді їх характеризують як взаємовиключні принципи. Однозначно стабільний, незмінний податок у результаті приведе до диспропорції.

3) Принцип рівності. Суть цього принципу включає в себе кілька складових:

а) безпосередня рівність всіх платників податків, що ставить їх в однакове становище стосовно податкового преса;

б) рівновага - дія податкових важелів, що підтримує структуру економіки, співвідношення підрозділів, галузей у взаємо- зв’язку, що виключає диспропорції, забезпечує поступальний, збалансований розвиток;

в) рівнонапруженість - особливість податків всієї національної податкової системи, при якій однаковий за напругою тиск (не плутати з рівним тиском) діє на всі складові елементи об’єкта оподаткування. Важливо забезпечити не рівний, а саме рівнонапружений тиск. Сенс цього полягає в тому, щоб зробити невигідним переведення окремих елементів однієї із частин вартості (наприклад, зарплати або доходу) в іншу (матеріальні витрати), тому що це і є одним з каналів ухилення від оподаткування. Рівний тиск у цьому випадку неможливо використати, оскільки різні елементи вартості по-різному беруть участь у створенні нової вартості. Рівнонапружений тиск підвищить стимули до зростання виробництва.

4) Принцип цілісності передбачає використання цілісної сис­теми податкових важелів, які чинять рівний тиск на всі об’єкти оподаткування.

При переході від одного важеля до іншого необхідно перебу­довуватися не тільки платникові, але й податковому органу, а якщо виходити із принципу цілісності податкової системи, то й іншим видам податків, удосконалювати документальне забезпечення.

5) Принцип єдиної мети припускає формування бюджетів у розмірах, які забезпечують можливість задоволення основних державних потреб.

6) Принцип межі податкового тиску означає встановлення раціонального податкового тиску на платника, при якому зберігалися б стимули для зростання виробництва й діяльності платника податків.

7) Принцип раціонального об ’єднання прямих і непрямих податків передбачає як поєднання механізмів прямого й непрямого оподат­кування (необхідно враховувати, що непрямі податки більш привабливі в плані обчислення, сплати, але це не ознаяає, що оподаткування повинне припускати крен убік обмеження споживання), так і впорядкування співвідношення прямих і непрямих податків. У сфері прямого оподаткування - це об’єднання надходжень від податків на доходи й майно, у сфері непрямого - від податків на внутрішнє й зовнішнє споживання.

8) Принцип розподілу податків за рівнем компетенції органів державної влади означає закріплення за конкретними органами повноважень у сфері встановлення, зміни або скасування податків, зборів тощо.

8.4.