<<
>>

7.14. Ухилення від сплати податків

Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК України) є одним із найбільш тяжких господарських злочинів. По-перше, цим діянням руйнується формування фінансових надходжень у Державний бюджет, і держава стає неспроможною виконувати свої соціальні функції.

По-друге, вся соціальна сфера не має фінансового забезпечення (лікарі, вчителі, пенсіонери, студенти та ін.).

По-третє, суб'єкти несплати податків отримують невиправдані прибутки і мають змогу тиснути на ринку своїх сумлінних конкурентів.

У зв'язку з цим обов'язок сплачувати податки є конституційним. Ст. 67 Конституції України встановлює обов'язок кожного громадянина (іноземця та особу без громадянства у відповідних до закону випадках) сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Законом України від 25 червня 1991 р. «Про систему оподаткування» в редакції від 2 лютого 1994 р.1 податком, збором, іншим

1 Голос України.- 1994, 1 квітня. 310

обов'язковим платежем до бюджету і внеском до державних цільових фондів називається обов'язкова сплата до бюджету відповідного рівня (державного, місцевого тощо) або до державного цільового фонду зобов'язаними особами в порядку і розмірах, установлених законодавством України.

Порядок і розміри сплати податків та інших обов'язкових платежів суб'єктами підприємницької діяльності, а також строки їх сплати встановлюються законами України, декретами Кабінету Міністрів та інструкціями Міністерства фінансів і Головної податкової інспекції.

Ст. 212 КК передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків:

способом неподання податкових декларацій та роз рахунків;

приховування (заниження) об'єктів оподаткування.

Законом України від 21 лютого 1992 р.

«Про оподаткування доходів підприємств і організацій»2 встановлена щоквартальна сплата податку поданням податкової декларації і розрахунків із внесенням до неї авансових внесків податків до бюджету у розмірах, передбачених фінансовими розрахунками підприємницької діяльності за рік.

Порядок і строки сплати інших податків встановлюються декретами Кабінету Міністрів, наприклад, декретами «Про акцизний збір»3, «Про місцеві податки і збори»4, «Про податок на прибуток підприємств і організацій»5, «Про податок на добавлену вартість»6 та ін.

Порушення встановленого порядку і строків подання декларацій про доходи і несплата податків є об'єктивною стороною діяння, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК. Для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 212 КК досить встановити і доказати, що декларація не була подана в установлений

Детальніше про ухиляння від сплати податків і приховуван-ш об'єктів оподаткування див.: Гега П. Т. Правові основи податкової системи, правопорушення, проблеми, рішення.- К., 1996.--92; Брич Л. П., Навроцъкий В. О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні.- Київ, 2000.

Відомості Верховної Ради України.- 1992.- № 23.- Ст. 333. 4 Там само.- 1993.- № ю.- Ст. 82. Там само.- 1993-№ ЗО.- Ст. 336.

Там само- 1993.-№ 10-Ст. 76 Там само- 1993.-№ 2.-Ст. 78.

311

строк умисно, і що з цієї причини податок не було сплачено, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Приховування (заниження) об'єктів оподаткування є способом зменшення платежів або способом ухилення від сплати податків частково чи у повному обсязі.

Згідно з чинним законодавством України об'єктами оподаткування є:

доходи (прибутки), додана вартість продукції, товарів;

майно юридичних осіб;

обороти з реалізації товарів (робіт, послуг);

митна вартість імпортних товарів;

вартість послуг за встановлення та розміщення рек лами та деякі ін.

Діяння кваліфікується за ч. 1 ст. 212 КК у випадках заподіяння державі ухиленням від сплати податків^ шкоди у значних розмірах.

Під значними розмірами розуміється сума, яка у тисячу і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Заподіяння несплатою податків шкоди менших розмірів тягне за собою адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 7 ст. 25 Закону України «Про оподаткування доходів підприємств і організацій» на посадових осіб, винних у несплаті податків, приховуванні (заниженні) доходу або об'єктів оподаткування, накладається адміністративний штраф у розмірі середньомісячної заробітної плати, а за такі самі дії, вчинені протягом року після накладення адміністративного стягнення,- у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.1

У тих випадках, коли приховування об'єктів оподаткування поєднується з посадовим фальшуванням документів, діяння кваліфікується лише за ст. 212 КК. Сукупності злочинів (ст. 366 КК) при цьому не утворюється тому, що фальшування документів (ст. 366 КК) є способом, частиною об'єктивної сторони діяння, передбаченого ст. 212 КК.

За ст. 212 КК кваліфікуються дії посадових осіб і суб'єктів підприємницької діяльності, на яких покладені обов'язки подавати декларації про доходи, складати бух-

Відомості Верховної Ради України.- 1992.-№ 23.- Ст. 333.

312

лтерські звіти? баланси, вести розрахунки, пов'язані з обчисленням і сплатою податків,- керівники підприємств і організацій, їх заступники, головні бухгалтери, інші посадові особи, на яких покладені такі обов'язки, а також будь-які інші приватні особи, які зобов'язані сплачувати податки.

Діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 212 КК, коли ухилення від сплати податків, зборів чи інших обов'язкових платежів було вчинене за попередньою змовою групою осіб, або якщо воно призвело до фактичного ненадход-ження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, тобто на суму, яка у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 212 КК).

За ч. З ст. 212 КК діяння кваліфікується у випадках, коли:

діяння, передбачене ч. 1 ст. 212 КК, було вчинене особою, яка має не зняту чи не погашену судимість за ра ніше вчинене діяння, передбачене ч. 1 або ч. 2 ст. 212 КК;

ухилення від сплати податків призвело до фактич ного ненадходження до бюджетів чи державних цільо вих фондів коштів у особливо великих розмірах.

Згідно з приміткою до ст. 212 КК особливо великими розмірами є сума податку, яка у п'ять тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно з ч. 4 ст. 212 КК особа, яка вперше вчинила ухилення від сплати податків, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до відповідальності сплатила податки (збори), а також відшкодувала шкоду, завдану державі несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, сплата пені).

.Відповідальними за ухилення від сплати податків є всі осудні особи, яким виповнилось шістнадцять років.

<< | >>
Источник: Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с.. 2002

Еще по теме 7.14. Ухилення від сплати податків:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -