Бюджетне відшкодування

Бюджетне відшкодування являє собою суму, що підлягає поверненню платникові податку на додану вартість із бюджету у зв’язку з надлишковою сплатою податку. Такий надлишок може утворитися при зіставленні суми податку на додану вартість, сплаченого платником при придбанні товарів (робіт, послуг), і суми податку на додану вартість при реалізації товарів (робіт, послуг) у виробництві або у виготовленні яких брали участь товари (роботи, послуги), придбані або отримані ним.

Утворення негативної різниці при обчисленні податку на додану вартість делегує платникові податків право на відшкодування подібної різниці за рахунок того фонду, куди направляється сума від сплати податку - державного бюджету. Абсолютно аргументовано звертають увагу на те, що таке відшкодування зовні схоже із процедурою повернення зайво сплачених сум податку^[294]. Однак виникнення передумов і обов’язку перерахування платникові сум з бюджету має принципово різну природу.

Хотілося б звернути увагу на деяке прикордонне положення механізму регулювання бюджетного відшкодування. Навряд чи його можна віднести виключно до сфери податкових відносин. У даній ситуації мова йде як про аналіз змісту податкового обов’язку, суми податку (яка підлягає сплаті або відшкодуванню), що є, безумовно, предметом податково-правового регулювання, так і перерахування коштів з державного бюджету, що пов’язано вже й з дією бюджетно- правових норм. Тому, видимо, цілісність регулювання в цьому випадку обумовлює існування комплексної конструкції фінансово- правових інститутів: бюджетного й податкового права.

На діючий порядок обчислення податку на додану вартість і визначення бюджетного відшкодування істотно вплинули зміни, внесені Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” і деяких інших законодавчих актів України”^[295] до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”^[296] і відповідно - до Закону України “Про податок на додану вартість”^[297].

Відшкодування податку на додану' вартість припускає наявність двох форм, в основі яких лежить корегування особливостей обчислення податку, що обумовлює існування загального й спеціального порядку³'³. Загальний порядок відшкодування поширюється на всі операції, які підпадають під оподаткування за базовою або зниженою ставкою, тоді як спеціальний порядок відшкодування регулює відносини при обчисленні податку на додану вартість відносно операцій, що припускають використання нульової ставки.

Дані способи відшкодування мають як загальні, так і принципові відмінні риси. Подібність між ними обумовлює використання єдиних способів відшкодування податку: заліку або повернення. Розходження ж цих способів виходять із підстав і строків відшкодування. Спеціальний порядок оподаткування з використанням нульової ставки й відповідного відшкодування сум податку застосовується щодо операцій з реалізації конкретних товарів, а не щодо зобов’язання в цілому, що випливає з певної угоди або контракту.

Бюджетне відшкодування здійснюється у період, протягом якого з Державного бюджету України відповідно до рішення платника перераховується належна йому сума податку на додану вартість. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетне відшкодування визначаються як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні такої суми вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, установлені для відповідного податкового періоду.

⁵¹² Див. докладніше: Баланс. Библиотека бухгалтера. 2005. J⅛5.C. 76-78.

^21?Див. докладніше: Налоговое право России Особенная часть: Учебник / Отв. ред. H. А Шевелева. M.: Юристь, 2004. С. 153—156. зменшення суми податкового боргу по цьому податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого), а за його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована в такому порядку, має негативне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого нега­тивного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченої одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок негативного значення після бюджетного відшкоду­вання включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підстава бюджетного відшкодування виникає, коли за резуль­татами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов’язань (які виникли протягом звітного періоду) і сумою податкового кредиту звітного періоду має негативне значення. У цьому випадку сума різниці підлягає відшкодуванню платникові з Державного бюджету України. Визначається така різниця, виходячи виключно з даних податкової декларації за звітний період.

Платник податків може прийняти самостійне рішення про зарахування приналежної йому повної суми бюджетного відшко­дування в зменшення податкових зобов’язань по цьому податку в наступні податкові періоди. Зазначене рішення відображається платником податків у податковій декларації, що він подає за результатами того звітного періоду, у якому виникає право на подачу заяви про одержання бюджетного відшкодування. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податків, що має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію й заяву про повернення повної суми бюджет­ного відшкодування, що відображається в податковій декларації. При цьому платник податків у п’ятиденний строк після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації з оцінкою податкового органу про її прийом для ведення реєстру податкових декларацій. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (за їх наявності) і оригіналів п’яти основних аркушів (екземплярів декларанта) вантажних митних декларацій (у разі здійснення експортних операцій).

Відшкодування податку на додану вартість із бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за рішен­ням податкових органів або суду.

28.9.