§ 1. Загальні положення криміналістичної трасології

Трасологія - це криміналістичне вчення про сліди (Ю. П. Голдованський). Розділ криміналістичної' техніки, присвячений вивченню слідів, прийнято на­зивати трасологією (Ю. М. Басалаєв).

Іншими вченими трасологія розглядається як розділ окремої теорії дослі­дження (Р. С. Бєлкін, М. В. Салтевський, Ю. Д. Турчин). Термін «трасологія» походить від Іаігазе (франц.) - слід та Іодоз (грец.) - вчення про сліди, слідо-знавство.

У криміналістиці в широкому значенні слід розуміється як будь-яке відо­браження, зміна, зникнення, поява будь-чого на місці події; у вузькому розу­мінні - як відображення зовнішньої будови одного об'єкта на другому внаслі­док їхньої взаємодії.

Тому вчення про сліди в широкому значенні слова треба називати слідо-знавством, а у спеціальному, вузькому - власне трасологією. Наукові основи трасології складають філософські концепції матеріалістичної діалектики:

- у світі немає двох речей, які були б однакові, тобто кожний об'єкт мате­ріального світу - індивідуальний;

- слід-відображення не може існувати без того, хто його відобразив, тобто якщо є слід, то є й об'єкт, що його залишив;

- при взаємодії твердих тіл слід-відображення є конформним до об'єкту, з яким контактує;

Індивідуальність матеріальних об'єктів і конформність слідів-відображень дозволяють ототожнювати об'єкт за його слідом (слід пальця, взуття, слід каналу ствола на кулі тощо).

Слід у трасології - це матеріальний об'єкт, який відображає зовнішню бу­дову об'єкта, що взаємодіє.

Причиною взаємодії є будь-яка енергія - механічна, термічна, хімічна, біологічна. Під дією механічної енергії сліди утворюються внаслідок перемі-

130

щення об'єктів у просторі, відокремлення частини від цілого, розділення цілого на частини залишкової деформації. Під дією термічної енергії сліди утво­рюються внаслідок закопчування, обвуглювання, спопеління. Хімічна енергія сприяє утворенню слідів внаслідок окиснення, розкладання та сполучення. З дією біологічної енергії виникають сліди внаслідок розмноження, відмиран­ня, розкладання, гниття тканини біооб'єктів.

У криміналістичній літературі існує кілька класифікацій слідів, найбільш загальна серед них - поділ слідів на три групи:

- сліди-відображення (передають зовнішню будову контактуючої частини слідоутворюючого об'єкта);

- сліди-предмети (матеріальні об'єкти особистого, побутового, виробни­чого призначення, залишені або винесені з місця події);

- сліди-речовини (частина різних категорій матеріальних тіл - лакофар­бових покриттів, потожирової речовини, сипких, рідких та газоподібних тіл, які лишаються на предметах на місці події або зникають з місця події).

За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на сліди людини; сліди зброї; знаряддя; інструментів; виробничих механізмів; сліди транспорт­них засобів.

За механізмом утворення - нашарування, відшарування, локальні, пе­риферичні, об'ємні та поверхневі.

Слід нашарування утворюється в результаті відокремлення частинок від слідоутворюючого об'єкта та нашарування їх на слідосприймаючому.

Слід відшарування утворюється внаслідок відокремлення частинок від слідосприймаючого об'єкта (сліди пальців на свіжопофарбованій поверхні).

Локальний слід утворюється в місці контакту, а периферичний - за його межами. Об'ємні сліди утворюються з руйнуванням слідоутворючого об'єкта або його пластичної дес|юрмації.

Поверхневі сліди поділяються на забарвлені та безбарвні. Забарвлені на­несені фарбуючою речовиною; вони можуть бути слідами нашарування та відшарування. Безбарвні сліди утворюються безбарвною речовиною - пото-жировим безбарвним розчином.

Безбарвні сліди, у свою чергу, поділяються^ видимі, тобто забарвлені; маловидимі (слабовидимі), тобто такі, що спостерігаються за певних умов (наприклад, на просвіт при боковому освітленні); невидимі, тобто сліди, які не можна побачити не тільки візуально, але й за допомогою оптичних засобів (лупа, мікроскоп).

Маловидимі сліди виникають на полірованій поверхні (скло, нікельований метал, поліроване дерево тощо), невидимі - на шорсткій поверхні (папір, кар­тон, фанера, стругане дерево, пофарбовані стіни тощо).

Виявлення, фіксація та вилучення матеріальних слідів здійснюється час­тіше всього у ході огляду місця події. Методи та засоби виявлення й фіксації слідів залежать від виду, поверхні та матеріалу слідосприймаючого об'єкта. Для виявлення слідів застосовуються візуальні прийоми огляду - на просвіт, у косонаправленому, розсіяному, затемненому світлі; інструментальні прийоми виявлення слідів - огляд у концентрованих променях світла, з лупою, мікро-

⁵* 131

скопом та іншими приладами, використовуються спеціальні засоби для вияв­лення невидимих слідів - магнітні та феромагнітні порошки, хімічні препарати, різноманітні випромінювання - УФ, 14, рентгенівських, радіоактивних, лазер­них джерел тощо.

Засоби фіксації: протоколювання, фотографування, копіювання, моде­лювання, вилучення предмета разом зі слідом. При огляді предмета з метою виявлення слідів належить дотримуватися такої послідовності:

- першими фіксувати сліди запаху та мікрочастин;

- виявляти та фіксувати невидимі сліди пальців рук, сліди контакту;

- останніми фіксувати видимі сліди;

- не можна наносити на слідоутворювальний об'єкт сторонні сліди;

- якщо фіксація сліду пов'язана з ризиком його пошкодження, треба здійс­нювати вилучення предмета із слідами;

- дбайливо забезпечувати збереження слідів та їхніх копій від пошкоджень.