<<
>>

§ 6. Процесуально-криміналістичне документування результатів допиту та очної ставки

Протокол допиту є основним засобом його фіксації і повинен відпові­дати таким вимогам:

- повно і об'єктивно відображати показання допитуваного;

- показання в протоколі викладаються від першої особи;

- показання у протоколі повинні бути викладені дослівно, чітко і ясно, з дотриманням лексичних висловів допитуваної особи;

- «літературна обробка» показань допитуваної особи, зміна стилю та вживаних нею виразів є недопустимі;

- спеціальні терміни та жаргонні вислови, що вживаються допитуваним, повинні бути роз'яснені у протоколі;

- у протоколі повинні бути зазначені: час, місце, умови проведення допиту; дані про особу, що проводить допит, допитуваного та інших учасників допиту;

- у протоколі робиться відмітка про попередження допитуваного свідка чи потерпілого про кримінальну відповідальність за відповідними статтями КК України, що засвідчується підписом допитуваної особи;

- протокол допиту обвинуваченого містить заяву обвинуваченого про те, чи визнає він себе винним.

Показання допитуваного у протоколі можуть викладатися у формі: вільної розповіді, відповіді на запитання слідчого, поєднання першого та другого варіанту.

Показання допитуваного у протоколі записуються у тій послідовності, в якій він їх викладає під час вільної розповіді. Потім за необхідності ставляться запитання, формулювання яких заносяться до протоколу. Відповіді допитува­ного на запитання також дослівно заносяться до протоколу. Протоколювання показань допитуваного рекомендується здійснювати після закінчення вільної розповіді. Якщо це робити під час вільної розповіді, то допит буде перерива­тися і буде порушена послідовність розповіді, може загальмуватися процес згадування та відтворення.

Протокол допиту складається слідчим, або за його дорученням помічни­ком слідчого або стенографісткою.

За бажанням допитуваного, показання можуть бути записані у протоколі ним власноручно, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол допиту підписується особою, що проводила допит, допитуваним та іншими учасниками слідчої дії.

335

Під час проведення допиту, допитувана особа за власним бажанням, або за пропозицією слідчого може виконати схеми, плани, креслення, малюнки, що пояснюють її показання.

Додатковими методами фіксації допиту є звуко- та відеозапис, засто­сування яких повинно здійснюватися у відповідності до вимог ст. ст. 85-1, 85-2 КПК України. Найбільш доцільно їх застосовувати при розслідуванні складних кримінальних справ під час фіксації показань: обвинувачених, що визнають свою вину; потерпілих, які через ті чи інші обставини можуть відмо­витися від своїх попередніх показань, або знаходяться у тяжкому стані; непов­нолітніх; малолітніх; осіб з психічними вадами. Ці методи дають можливість зафіксувати та відтворити не тільки зміст показань, а й особливості інтонації, акценту, поведінки та реакції допитуваного.

Певні особливості має складання протоколу очної ставки. Показання осіб, допитаних на очній ставці, записуються до протоколу в тій послідовності, в якій вони давалися. Можливий інший варіант - аркуш поділяється по вертикалі на дві частини і на одній з них записуються показання одного допитуваного, а на другій - іншого. Кожний з допитуваних на очній ставці підписує протокол у кінці і кожну його сторінку, або лише свої показання на цій сторінці. Протокол підпи­сують також інші особи, які були присутні під час проведення очної ставки.

<< | >>
Источник: П. Д. Біленчук та ін.. Криміналістика: Підручник. / За ред. П. Д. Біленчука- 2-ге вид., випр. і доп.- К.: Атіка,2001.- 544 с.. 2001

Еще по теме § 6. Процесуально-криміналістичне документування результатів допиту та очної ставки:

  1. § 5. Процесуально-криміналістичне документування результатів обшуку та виїмки
  2. § 4. Процесуально-криміналістичне документування результатів слідчого огляду місця події
  3. § 5. Тактика проведення очної ставки. Перехресний допит
  4. § 2. Криміналістичне документування ознак зовнішності людини методом словесного портрета
  5. Питання 85. Допит, його види та процесуальне оформлення
  6. § 3. Кримінально-процесуальна і криміналістична документологія злочинів у галузі інформаційних технологій
  7. 28. Показання свідків. Процесуальний порядок допиту свідків. Права та обов’язки свідків.
  8. Конструкція норми про допит сторін, третіх осіб як свідків (статті 62,184 ЦПК) не вказує на те, хто може бути ініціатором їх допиту. Чи може позивач вимагати, щоб відповідач дав пояснення під присягою і навпаки, а також чи вправі цю дію ініціювати суд?
  9. Документування діяльності підпільних нарколабораторій
  10. § 4. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених у галузі інформаційних технологій. Криміналістична характеристика особи комп'ютерного злочинця
  11. § 2. Тактичні основи підготовки до проведення допиту
  12. Лекція 16 Тактика допиту
  13. Поняття, мета та різновиди допиту
  14. § 1. Поняття, значення, види і завдання допиту
  15. Особливості тактики допиту неповнолітніх
  16. Напрями використання результатів оперативно-розшукової діяльності
  17. §3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення допиту
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -