<<
>>

18.4. Основи методики дослідження і використання звукових слідів при розслідуванні злочинів

Використання звукових слідів як джерел доказової інформації стало можливим завдяки працям В.Л. Шаршунського, С.П. Мохнєва, М.В. Салтевського, Ю.Ф. Жарикова, Л.І. Громовенка, П.Ю. Тимошенка та інших криміналістів і створенню нового напрямку в криміналістиці — криміналістичної акустики, яка виникла на підставі трансформування даних фізичної акустики.

Криміналістична акустика — це розділ криміналістики, який займається вивченням фізичних закономірностей звуку для збирання, дослідження і використання звукових слідів у судочинстві'.

Специфічними особливостями криміналістичної акустики є дослідження звукових слідів як джерел доказів для одержання криміналістичної інформації.

Тому тут досліджуються лише ті звутсові сліди, які пов'язані із здійсненням правопорушень, злочинів та Їх розслідуванням. Безпосередніми об'єктами дослідження є звукові сигнали (сліди звуку), зафіксовані на матеріальних носіях, а також технічні засоби, які застосовуються для цього. Дослі

' Див.: Салтееский М.В., Жариков Ю. ф. Предмет, содержание и задачи криминалистической акустики // Криминалистика и судебная экспертиза. К., 1988. Вып. 37. С. 118124.

242

Глава 18. Сліди звуку {криміналістична акустика)

дження проводиться в рамках судовоакустичної експертизи.

Сучасний стан судовоакустичних досліджень в Україні дозволяє вирішувати ідентифікаційні та діагностичні завдання, а саме:

встановлювати вид, модель та ідентифікувати джерела звуків неорганічного походження (предмети, знаряддя, засоби вчинення злочину, верстати, машини, транспортні засоби та ін.);

дешифрувати за джерелами звуку звукове середовище, наприклад, місця катастрофи, вчинення злочину, виробничого процесу, робочого місця диспетчера тощо;

встановлювати наявні зміни в фонограмах записів (стирання, монтаж, перезапис, накладення запису на запис) і причини їх утворення;

за фонограмами записів звукової мови встановлювати емоційний стан людини і передавати ці дані в кількісних спектральних характеристиках, що дозволяє робити імовірні висновки про наявність у джерела сліду пам'яті у формі "причетність" чи "співучасть", тобто давати слідчому інформацію для роздумів — побудови версій;

вирішувати ідентифікаційні та діагностичні завдання при дослідженні відеограм (матеріалів відеозапису).

Методика акустичних досліджень з метою ототожнення джерел звукових слідів дещо відрізняється від безпосередніх досліджень звукозаписувальних та звуковідтворювальних пристроїв.

Тому методику акустичного ідентифікаційного дослідження об'єктів — джерел звукових слідів органічного походження — було запропоновано відносити до фоноскопічної експертизи, а неідентифікаційні дослідження матеріалів звукозапису вважати електроакустичною експертизою (Л.І. Громовенко). Отже, акустичне дослідження матеріалів звукозапису реалізується в рамках двох нових експертиз — фоноскопічної та електроакустичної (Р.С. Бєлкін, Ю.Ф. Жариков). Ці дослідження відносяться до криміналістичних.

Об'єктами фоноскопічної та електроакустичної експертизи є фонограми із записом акустичної інформації (мова людини, голоси тварин, птахів, явища природи, машини, верстати, транспортні засоби, предмети і речі обстановки місця події).

Форми і характер змін звукових коливань у часі відображають властивості джерел, їх виробничопобутове призначення, що дає змогу класифікувати та розпізнавати звукові сигнали, а у ряді випадків — ідентифікувати джерело.

Фоноскоггічна експертиза дас змогу встановити: а) кількість джерел звуку на даній фонограмі; б) вид джерел звукових слідів

243

Розділ 4. Сліди людини

(людина, тварина, машина, ШТУЧНИЙ синтезатор), які записані на фонограмі, виявленій на місці події; в) тотожність джерела звукових слідів, записаних на фонограмі (конкретної людини, машини, речі); г) стать особи, яка говорить.

Таким чином, фоноскоггічна експертиза вирішує завдання, пов'язані з ідентифікацією джерела звукових слідів, а також деякі неідентифікаційні завдання.

Важливим моментом у підготовці матеріалів для фоноскопічної експертизи є одержання експериментальних зразків. Останні являють собою фонограми, на яких має бути записана акустична інформація в аналогічних умовах з досліджуваною на тому ж звукозаписувальному пристрої. Якщо фонограма, яка досліджується, записана з телефонного тракту, то й зразки слід записувати з телефону, причому того ж самого. Зразки мають містити вільну мову (розповідь, діалог, полілог), в яку бажано включати фрази, слова, які є в фонограмі, що досліджується.

Запис може бути здійснений у вигляді розмови по телефону двох осіб, інтерв'ювання особи, зразки мови якої треба відібрати, нарешті, зразки звукових слідів можуть бути зняті технічними засобами з дротових засобів зв'язку при відповідному процесуальному оформленні. Зрозуміло, у зразках не має бути нецензурщини, вони не повинні піддаватися будьякій технічній обробці.

Підготовлені матеріали (досліджувані та експериментальні) слід упакувати окремо в металеві коробки, щоб захистити екрануючі фонограми від пошкодження і розмагнічений.

Електроакустична експертиза технічними засобами досліджує закономірності відображення акустичної інформації в звукових слідах, зафіксованих на магнітному носії, і на підставі цих закономірностей вирішує ідентифікаційні та неідентифікаційні завдання відносно засобів і матеріалів звукозапису, а саме з'ясовує: а) чи на даному магнітофоні здійснено запис фонограми, що досліджується; б) на одному чи різних технічних пристроях записані фонограми, що досліджуються; в) який клас, вид звукозаписувального пристрою, на якому записано звукове середовище на місці вчинення злочину; г) чи піддавалася фонограма механічним змінам (механічному монтажу або монтажу з використанням електроакустичного тракту); д) яка пчівка використовувалася для запису — стара, де був будьякий запис, чи нова; е) скільки разів плівка використовувалася для запису; є) чи є запис на фонограмі первинним або це перезапис з іншого носія, звукозаписувального пристрою; ж) який зміст акустичної інформації, записаної на фонограмі (мал. 63).

Наукові основи електроакустичної експертизи складають дані акустики і теорії звукозапису, а також закономірності відо

244

/ 'лава 18. Сліди 'звук\ (криміна.ііспмта акустика^

браження ознак звукозаписувальних об'єктів (технічних пристроїв), що виникають у процесі їх встановлення і експлуатації. Так, кут нахилу звукозаписувальної та звуковідтворювальної головок, спектральний склад шумупаузи, характер імпульсних сигналів nq)exuiHiix процесів є новими комплексними ознаками.

сукупність яких дозволяє ототожнювати звукозаписувальні пристрої за фонограмою. Магнітоскоп дає змогу візуалізувати на магнітній олівці сліди запису звуку і досліджувати їх при великому збільшенні

У 1986 р. на кафедрі криміналістики Національної Академії МВС України була розроблена нова методика акустичної експертизи на підставі даних мовознавства, зокрема фонетики і фонології.

Фонетика вивчає будову мови у фізіологічному, акустичному і лінгвістичному аспектах, що дає змогу засобами фізичної акустики встановлювати смислове навантаження на фонетичні одиниці мови (фонеми, склади, слова, вирази) і через фізичні характеристики мови вирішувати проблеми емоційного стану особи, що говорить, тобто ії ставлення до змісту вимовленого. Таке дослідження П.Ю. Тимошенко назвав фонетичним, а експертизу — судовофонетичною.

Фонетична експертиза за фонограмою встановлює психічний стан суб'єкта, що говорить, визначає ступінь його емоціональної напруги при відповіді на емоціогенний подразник

або усному поясненні в Мал. 63. Магнітоскоп і візуаліході його безпосереднього зовані сліди аналогового та цііспостереження. фрового записів

245

Розділ 4. Сліди людини

Фонетична експертиза може вирішувати: а) який психічний стан суб'єкта, що говорить; б) які ного фізичні, демографічні та соціальні дані; в) чи є фонограма результатом фіксації вільної мови або текст перед мікрофоном зачитувався з листа; г) які емоціогенні подразники (назвати) в мові допитуваного змінюють її спектральні характеристики і як кількісно; д) чім можна пояснити зміну спектральних характеристик допитуваного при відповіді на запитання (назвати), пред'явленні доказу (назвати якого).

Розглянуті фоноскоігічна, електроакустична і фонетична експертизи відносяться до класу акустичної експертизи. Фоноскопічна і електроакустична експертизи є ідентифікаційними та діагностичними, їх висновки формулюються в категоричній або імовірній формі. Фонетична експертиза поки що розвивається і вирішує питання тільки в імовірній формі, тобто надає слідчому інформацію для забезпечення прийняття рішення.

Методика провадження судовоакустичних експертиз є дуже складною, потребує спеціальної підготовки і обладнання (АРМЕ — автоматизоване робоче місце експерта).

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Що таке звуковий слід та джерело звуку?

2. Назвіть джерела звуку — звукових слідів.

3. Чим відрізняються звукові сліди від традиційних у криміналістиці? Назвіть криміналістичні властивості звукових слідів.

4. Дайте характеристику сучасних засобів і методів фіксації звукових слідів.

5. Що таке криміналістична акустика? Які завдання вона розв'язує?

6. Які матеріали треба подати для проведення судової фоноскопічної експертизи?

7. Які види судової акустичної експертизи існують у наш час?

246

<< | >>
Источник: Салтевський М.В.. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1.. 1999

Еще по теме 18.4. Основи методики дослідження і використання звукових слідів при розслідуванні злочинів:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -