§ 1. Поняття, завдання та види обшуку

Обшук - це обґрунтована доказами, що є в справі, слідча дія, суть якої полягає в примусовому обслідуванні приміщень, ділянок місцевості, інших об'єктів та окремих громадян, з метою виявлення та вилучення знарядь зло­чину, речей та цінностей, здобутих злочинним шляхом, а також предметів і документів, які мають значення для встановлення істини в справі.

Від інших слідчих дій обшук відрізняється передусім своїм пошуковим та примусовим характером.

Пошуковий характер обшуку полягає в тому, що насамперед ця слідча дія спрямована на відшукання матеріалізованої інформації, яка стосується події злочину та має значення для повного, всебічного та об'єктивного роз­слідування справи. Особливість характеру пошукових дій під час проведен­ня обшуку обумовлюється тим, що слідчий не володіє вичерпною інформа­цією про об'єкт пошуку та його точне місцезнаходження, тобто слідчий, при­значаючи проведення обшуку не завжди може визначити, який саме предмет або річ необхідно відшукати, і де, або у кого знаходиться необхідна річ або предмет. Об'єкти пошуку, як правило, конкретно слідчому невідомі, він має про них уяву у загальних рисах (наприклад, про знаряддя здійснен­ня злочину, цінності тощо), але місцезнаходження їх приблизно відоме.

Примусовий характер проведення цієї слідчої дії полягає в тому, що про­ведення обшуку, тобто обстеження приміщень, ділянок місцевості, особи та інших об'єктів може бути здійснено і без наявності згоди обшукуваної особи. Під час проведення обшуку слідчий має право розкривати зачинені примі­щення і сховища, якщо власник відмовляється їх відчинити.

Обшук має схожість з такою слідчою дією, як слідчий огляд, але на відмі­ну від нього, обшуку притаманні певні особливості: більша конкретність сто­совно об'єкту пошуку; належність об'єктів пошуку певним хобам; примусовий характер обстеження.

Примусовий характер здійснення пошукових дій під час проведення об­шуку неминуче обумовлює вторгнення до сфери особистих інтересів особи, яка обшукується, або інших осіб, що також є однією із характерних рис обшу­ку. Проведення обшуку пов'язано з певними обмеженнями конституційних прав громадян на недоторканність особи та житла і тому потребує суворого дотримання регламентованого законом порядку проведення цієї слідчої дії.

Підставою для прийняття слідчим рішення про проведення обшуку є на­явність достатньої сукупності даних, яка дає підстави слідчому вважати, що у певному місці, або у певної особи знаходиться певна річ або предмет, які мають значення для розслідуваної справи, або переховується особа, яка вчинила злочин.

310

Під достатніми даними для проведення обшуку розуміються відомості, що містяться у показаннях свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, протоколах слідчих дій, заявах та повідомленнях громадян, а також одержані в ході оперативно-розшукової діяльності.

Чинне кримінально-процесуальне законодавство передбачає, що проце­суальною підставою проведення обшуку є постанова слідчого, санкціонова­на прокурором або його заступником (ч. 2 ст. 177 КПК України). Разом з тим, у статті ЗО Конституції України зазначено, що не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення у них обшуку чи виїмки інакше як за вмотивованим рішенням суду. Питання щодо суперечності норми КПК Конституції України вирішується таким чином - згідно до п. 13 Перехідних положень Конституції, протягом 5 років після набрання Конституцією України чинності, зберігається існуючий порядок обшуку, тобто за санкцією прокурора або його заступника.

У невідкладних, екстрених випадках обшук може здійснюватися і за по­становою слідчого без санкції прокурора на обшук, але з обов'язковим пові­домленням прокурора протягом 24-х годин про проведений обшук та його результати (ч. З ст. 177 КПК України).

Закон передбачає також випадки, коли проведення обшуку є можливим без постанови слідчого - особистий обшук у разі затримання або ув'язнення особи під варту, або коли особистий обшук є частиною обшуку у приміщенні (ч.2ст.

Основною підставою для класифікації обшуку на види є об'єкт обшуку. Об'єкт обшуку - це те, що підлягає примусовому дослідженню для виявлення матеріалізованої інформації щодо події злочину або інших обставин справи.

Залежно від характеру об'єкта обшуку, обшук поділяють на такі види:

1) обшук жилих та нежилих приміщень (квартири, індивідуальні будинки, службові кабінети, сховища, гаражі, підсобні приміщення і т. ін.);

2) обшук ділянок місцевості (подвір'я, садові ділянки, підсобні господарст­ва, території установи);

3) обшук особи, її тіла та одягу;

4) обшук транспортних засобів.

Крім того, розрізняють такі види обшуку: первинний та повторний, оди­ночний та груповий (одночасний). Груповий (одночасний) обшук - це тактична операція з одночасним здійсненням серії обшуків за єдиним планом у різних осіб у межах однієї розслідуваної кримінальної справи.