Правовий статус нотаріуса

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в основному покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Нотаріус — це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Тобто особа, яка отримала свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, має можливість працювати в державних органах (нотаріальна контора, нотаріальний архів) або відкрити нотаріальну контору та займатися приватною нотаріальною практикою і називається нотаріусом.

Міждержавними та приватними нотаріусами є багато спільного, зокрема:

— назва професії (ст. 1 Закону України «Про нотаріат» (далі — Закон);

— єдина правова основа діяльності нотаріату (ст. 2 Закону);

— державне регулювання нотаріальної діяльності (ст. 21 Закону);

— єдині вимоги до посади нотаріуса (ст. 3 Закону);

— права та обов’язки (статті 4—9 Закону);

— права вступу до професії (статті 10—11 Закону);

— однакові випадки анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (ст. 12 Закону);

— компетенція державних та приватних нотаріусів та ін.

Діяльність нотаріусів провадиться в єдиному правовому полі держави Україна та здійснюється з дотриманням Конституції України, Закону України «Про нотаріат», інших законодавчих актів України.

Законодавець, надаючи нотаріусу певні владні повноваження, ставить і певні вимоги, зокрема нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої.

Також нотаріусу забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Законодавець наділив нотаріусів досить широким колом прав. А саме, відповідно до ст. 4 Закону нотаріус має право:

— витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;

— одержувати плату за надання додаткових послуг правового та технічного характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, плату за вчинення інших дій, покладених на них відповідно до закону, а також за вчинення приватними нотаріусами нотаріальних дій;

— складати проекти угод (правочинів) і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз’яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру.

Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.

До обов’язків нотаріуса належать такі:

— здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до Закону «Про нотаріат» і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики;

— сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

— зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій; — відмовляти у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;

— вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;

— дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;

— надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних територіальних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;

— постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених п.

— виконувати інші обов’язки, передбачені законом, в тому числі суб’єкта фінансового моніторингу.

Вагомим доказом рівності між державними та приватними нотаріусами є положення ст. 6 Закону щодо прийняття нотаріальної присяги. Так, особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, в Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управліннях юстиції в областях, містах Києві та Севастополі в урочистій обстановці приносить присягу такого змісту: «Урочисто присягаю виконувати обов’язки нотаріуса чесно і сумлінно, згідно з законом і совістю, поважати права і законні інтереси громадян і організацій, зберігати професійну таємницю, скрізь і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса».

Відповідно до ст. 9 Закону «Про нотаріат» нотаріуси, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім’я і від свого імені, на ім’я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім’я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом. Нотаріальні дії, вчинені з порушенням вище встановлених правил, є недійсними.

Також однаковими є гарантії нотаріальної діяльності. Держава гарантує і забезпечує рівні умови доступу громадянам до зайняття нотаріальною діяльністю та рівні можливості нотаріусам в організації та здійсненні ними нотаріальної діяльності.

Будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов’язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього, його помічника, інших працівників, які знаходяться у трудових відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.

Нотаріуси при вчиненні нотаріальних дій у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Нотаріуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних угод.

Нотаріуси, незалежно від їх статусу, зобов’язані дотримуватися таємниці щодо вчинення нотаріальних дій. Нотаріальна таємниця — сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов’язки тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про нотаріат» та з метою підвищення професійного рівня державних та приватних нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів та помічників приватних нотаріусів наказом Міністра юстиції України від 22 грудня 2010 р. № 3256/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 р. за № 1331/18626, затверджено Порядок підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів.

На теперішній час вищевказаний наказ втратив чинність та діє наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2014 р. № 1422/5 «Про затвердження Порядку підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2014 р. за № 1046/25823.

Відповідно до п. 2 вищезазначеного Порядку метою підвищення кваліфікації державних та приватних нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор і державних нотаріальних архівів, помічників при ватних нотаріусів є вдосконалення їх професійної підготовки шляхом оновлення, поглиблення і розширення професійних знань, умінь і навичок, забезпечення інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці їх застосування при здійсненні нотаріальної діяльності.

Наголошено, що підвищення кваліфікації є безперервним процесом і здійснюється на принципах доступності, ґрунтовності, системності й послідовності навчання, поєднання теоретичних знань з практичними вміннями та навичками.

Підвищення кваліфікації державних та приватних нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор і державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів здійснюється за такими видами:

— самостійне навчання;

— навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації та за програмами тематичних короткострокових семінарів, які організовуються Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції за дорученням Міністерства юстиції та вищими навчальними закладами;

— навчання за програмами тематичних короткострокових семінарів, які організовуються самоврядними організаціями нотаріусів та науковими установами.

Пунктом 5 Порядку нотаріусів зобов’язано постійно працювати над підвищенням свого професійного рівня та не менше ніж один раз на два роки підвищувати кваліфікацію за професійними програмами підвищення кваліфікації або за програмами тематичних короткострокових семінарів з подальшим складанням заліку та отриманням свідоцтва. При цьому мінімальний строк підвищення кваліфікації, за результатами проходження якого видається відповідне свідоцтво, складає 54 академічні години.

Самостійне навчання (самоосвіта) як вид підвищення кваліфікації також може здійснюватися шляхом публікацій науково-практичних статей з питань нотаріату у фахових друкованих виданнях (журналах та інших періодичних виданнях) в Україні; участі у міжнародних семінарах, симпозіумах, науково- практичних конференціях з питань нотаріату; навчання з метою здобуття освітнього ступеня магістра, наукових ступенів за професійно спрямованими напрямами підготовки у сфері нотаріату.

Підвищення кваліфікації відбувається згідно з навчальними планами підвищення кваліфікації за професійними програмами та програмами тематичних короткострокових семінарів, які формуються з урахуванням таких напрямів:

— актуальні питання організації нотаріальної діяльності в Україні;

— правила ведення нотаріального діловодства та архіву;

— загальні правила та порядок вчинення нотаріальних дій;

— нотаріус як спеціальний суб’єкт, який виконує функції державного реєстратора прав на нерухоме майно;

— діяльність нотаріуса, пов’язана з удосконаленням практичних навичок по роботі з єдиними та державними реєстрами;

— підготовка документів для проставлення апостилю та подальшої консульської легалізації;

— нотаріус як суб’єкт первинного фінансового моніторингу;

— новели у законодавстві України, що стосуються діяльності нотаріуса;

— інші питання, пов’язані з діяльністю нотаріуса, знання яких потребують постійного оновлення та удосконалення.

Підвищення кваліфікації за програмами тематичних короткострокових семінарів, які організовуються Центром, проводиться відповідно до планів- графіків підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, нотаріусів державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів, які щороку затверджуються Міністерством юстиції.

За результатами проходження навчання за програмами тематичних короткострокових семінарів, які організовуються самоврядними організаціями нотаріусів, науковими установами та вищими навчальними закладами, може видаватися відповідний документ.

У тематичних короткострокових семінарах, які організовуються самоврядними організаціями нотаріусів, науковими установами та вищими навчальними закладами, крім державних та приватних нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор і державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів, можуть брати участь посадові особи органів місцевого самоврядування та інші особи, які виявили бажання пройти навчання за програмами цих семінарів.

Методичне забезпечення проведення підвищення кваліфікації здійснюється відповідно Міністерством юстиції, Центром, самоврядними організаціями нотаріусів спільно з науковими установами та вищими навчальними закладами.

Слід зауважити, що в останні роки було істотно розширено коло повноважень нотаріусів, зокрема на них було покладено виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу та державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Нотаріуси відповідно до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції Закону від 26.11.2015 № 834-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 13 грудня 2015 року наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як при вчиненні нотаріальної дії, так і без вчинення нотаріальної дії.

Також Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 26 листопада 2015 року № 835-VIII, нотаріуси наділяються повноваженнями державних реєстраторів у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Заслуговують на увагу зміни до чинного нотаріального законодавства щодо доповнення новою частиною статтю 1 Закону України «Про нотаріат». Відповідно до якої, на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Тобто, до компетенції державних та приватних нотаріусів в Україні відноситься не лише вчинення нотаріальних дій, а також і вчинення інших не нотаріальних дій, які як і нотаріальні дії, здійснюються з метою надання їм юридичної вірогідності.

2.