Порядок доступу до професії нотаріуса. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату

Вимоги особи, яка має намір займатися нотаріальною діяльністю в Україні, безпосередньо закріплені в Нотаріальному законі та з часом все посилюються.

Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат» від 9 вересня 1993 р.

У ст. 3 Закону «Про нотаріат», в редакції Закону України від 1 жовтня 2008 р. № 614-VI, зазначено, що нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Вищезазначеною статтею Закону, в редакції Закону України від 6 вересня 2012 р. №5208-VI, істотно змінилися вимоги до особи, яка може бути нотаріусом, а саме: громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори — не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Однак не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Тобто держава висуває певні обмеження до осіб, які бажають займатися нотаріальною діяльністю.

Із вищеназваних законодавчих дефініцій нотаріуса можна виділити спільні риси, а саме: нотаріусом в Україні може бути лише громадянин України, який має вищу юридичну освіту, склав кваліфікаційний іспит, отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, а також те, що нотаріусом не може бути особа, яка має судимість.

Порівняльний аналіз норм ст. 3 Закону України «Про нотаріат», в редакції Закону № 3426-XII від 2 вересня 1993 р., в редакції Закону України від 1 жовтня 2008 р. № 614-VI та в редакції Закону України від 6 вересня 2012 р. № 5208-VI свідчить про істотне коригування інституту нотаріуса, зокрема посилилися вимоги до особи, яка бажає стати нотаріусом.

По-перше, обов’язкове володіння особою українською мовою.

По-друге, наявність у особи юридичного стажу. У ст. 3 Закону України «Про нотаріат» в редакції Закону України від 1 жовтня 2008 р. № 614-VI зазначено, що нотаріусом може бути особа, яка має стаж роботи у сфері права не менше трьох років. Однак названою статтею в редакції Закону України від 6 вересня 2012 р. № 5208-VI, встановлено, що особа, яка бажає стати нотаріусом, повинна мати стажроботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори — не менш як три роки.

По-третє, необхідність проходження стажування збільшилась від шести місяців у державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса (ст. 3 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р. № 3426-XII), до одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса (ст. 3 Закону України «Про нотаріат», в редакції Закону України від 1 жовтня 2008 р. № 614­VI).

Аналіз норм закону в редакції Закону України від 6 вересня 2012 р. № 5208-VI доводить, що особа обов’язково повинна пропрацювати помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори — не менш як три роки. Тобто фактично термін стажування продовжено і він складає не менше трьох років.

Особи, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, повинні скласти кваліфікаційний іспит у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату, утвореній при Міністерстві юстиції України.

Відповідно до ст. 10 Нотаріального закону для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату.

Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.

Строк повноважень персонального складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату складає три роки, починаючи з дня його затвердження. Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 923 затверджено нове Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату та визнано таким, що втратило чинність, Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1689.

Положенням визначено завдання, функції та порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, яка утворюється при Мін’юсті. Основним завданням Комісії є: визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

— розглядає подання головних територіальних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління юстиції) про допуск осіб, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, до його складення;

— забезпечує проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю;

— розглядає подання Мін’юсту, головних управлінь юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

До складу Комісії входить сім представників Мін’юсту та сім нотаріусів України, делегованих Нотаріальною палатою України.

Нотаріус може бути делегований до Комісії за умови, що: він не був членом попередніх складів Комісії; має безперервний стаж роботи нотаріусом не менш як 15 років; щодо нього не застосовувалися дисциплінарні стягнення (державний нотаріус) або його діяльність не зупинялася (приватний нотаріус) у зв’язку з допущеними порушеннями законодавства.

Персональний склад комісії затверджується наказом Міністерства юстиції України.

Г оловою комісії є Міністр юстиції, а першим заступником голови комісії та заступником голови Комісії обираються один з її членів на засіданні комісії шляхом відкритого голосування.

Регламент роботи Комісії затверджується Комісією. Матеріально-технічне, фінансове та інформаційне забезпечення діяльності Комісії здійснює Мін’юст.

Голова Комісії організовує роботу Комісії, розподіляє обов’язки між її членами. Секретар Комісії призначається з числа представників Мін’юсту. До кола повноважень Секретаря Комісії належить: забезпечення підготовки та проведення засідань Комісії, ведення протоколів засідань, ведення обліку та зберігання справ.

Члени Комісії звільняються на час її роботи від виконання службових обов’язків із збереженням середнього заробітку. Засідання Комісії проводиться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання Комісії визначає її голова.

Секретар Комісії не пізніше ніж за 10 днів до проведення засідання повідомляє членам Комісії і особам, що беруть участь у засіданні, про дату і час його проведення.

Засідання Комісії вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів.

Засідання Комісії проводить її голова, а в разі його відсутності - перший заступник голови Комісії. У разі відсутності першого заступника голови Комісії засідання проводить заступник голови Комісії.

Комісія приймає рішення більшістю голосів присутніх на засіданні членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Комісії.

Рішення викладається в письмовій формі, підписується головуючим на засіданні та членами Комісії, які брали участь у засіданні.

Комісія має право в межах своїх повноважень одержувати на свій запит необхідну інформацію від головних управлінь юстиції, а також інших державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб.

Член Комісії має право: ознайомлюватися з матеріалами, поданими на її розгляд; брати участь у вивченні матеріалів справи та їх перевірці; заявляти клопотання, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються; брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування; висловлювати окрему думку, оформлену в письмовому вигляді.

До обов’язків члена комісії перш за все належить: заявити про самовідвід у випадках, передбачених вказаним Положенням; виконувати доручення голови Комісії в межах, передбачених Положенням.

Наголошуємо, що член Комісії не може брати участі у розгляді питання та прийнятті рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім’ї або близьким родичем особи, щодо якої розглядається питання; стало відомо про інші обставини, які можуть вплинути на об’єктивність та неупередженість члена Комісії.

Відвід члену Комісії може заявити особа, щодо якої розглядається питання. Відвід з обґрунтуванням його причин надсилається Комісії у формі письмової заяви. Головуючий на засіданні зобов’язаний ознайомити члена Комісії із заявою про його відвід.

Рішення про відвід (самовідвід) члена Комісії приймається більшістю присутніх на засіданні її членів, крім члена Комісії, стосовно якого вирішується питання щодо відводу (самовідводу). У разі рівного розподілу голосів рішення про відвід (самовідвід) вважається прийнятим. Член Комісії, якому заявлено відвід, має право дати пояснення з приводу відводу.

Розгляд питання на засіданні Комісії починається із заслуховування доповіді члена Комісії, який попередньо вивчав подання Мін’юсту, відповідного головного управління юстиції або Нотаріальної палати України, після чого заслуховуються присутні на засіданні Комісії особи, а також вивчаються та аналізуються необхідні документи.

Під час засідання Комісії секретар веде протокол, який підписують головуючий на засіданні та секретар.

За результатами розгляду питання Комісія може ухвалити рішення про:

1) допуск або відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю;

2) видачу або відмову у видачі Мін’юстом свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

3) допуск або відмову в допуску до складення нового кваліфікаційного іспиту особою, яка протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю не провадила приватну нотаріальну діяльність і не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником (консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату;

4) підтвердження або не підтвердження кваліфікації особою, яка протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю не провадила приватну нотаріальну діяльність і не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником (консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату;

5) анулювання або відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Комісія затверджує Регламент роботи. Рішення Комісії може бути оскаржене до суду.

Порядок внесення відповідними головними територіальними управліннями юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України № 1905/5 від 28 липня 2011 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 липня 2011 р. за K°¹ 926/19664, затверджено Порядок допуску до складання кваліфікаційного іспиту осіб, які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса, та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, який вступив у силу з 1 січня 2012 р.

Вказаним наказом визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 10 липня 2008 р. № 1168/5 «Про затвердження Порядку проведення кваліфікаційного іспиту для осіб, які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 р. за і 621/15312 (із змінами).

21 липня 2014 р. Міністерство юстиції України прийняло наказ за № 1174/5 «Про внесення змін до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату», яким внесено зміни до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 р. за № 1905/5, виклавши його у новій редакції. До вказаного нормативного акту, з часом, було внесено зміни наказами Мін’юсту від 15 вересня 2016 року та 07 червня 2017 року, 31 жовтня 2017 року.

Вища кваліфікаційна комісія нотаріату:

— приймає рішення про допуск або відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту;

— проводить кваліфікаційний іспит; на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

— на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про підтвердження кваліфікації особою, приватна нотаріальна діяльність якої не здійснювалася протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю і яка не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником (консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату (далі — особа, що складає кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації).

Повідомлення про проведення кваліфікаційного іспиту має бути розміщене на офіційній інтернет-сторінці Міністерства юстиції України не пізніше ніж за тридцять днів до дати проведення кваліфікаційного іспиту. Повідомлення про проведення кваліфікаційного іспиту повинно містити інформацію про дату, час, місце проведення кваліфікаційного іспиту із зазначенням кінцевого строку подачі документів до головного управління юстиції. У повідомленні може міститися додаткова інформація.

Особа, яка має намір складати кваліфікаційний іспит, не пізніше ніж за двадцять днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту особисто подає до відповідного головного територіального управління юстиції заяву на ім’я начальника головного територіального управління юстиції про внесення до Комісії подання про допуск цієї особи до кваліфікаційного іспиту.

Заява підлягає реєстрації в установленому порядку.

Відповідно до п. 6 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату до заяви додаються такі документи:

— оригінал та копія диплома про повну вищу юридичну освіту;

— оригінал та копія довідки про відсутність судимості;

— трудова книжка та копія трудової книжки, якщо особа на час подачі документів не працює;

— копія трудової книжки, завірена за місцем роботи, якщо особа на час подачі документів працює;

— паспорт громадянина України та копії першої, другої сторінок паспорта громадянина України та сторінки, на якій проставлено штамп про реєстрацію місця проживання фізичної особи.

Особа, яка пройшла стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, додає до заяви вищеперелічені документи, а також висновок та копію висновку про проходження стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса. Особа, що складає

кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації, додає до заяви документи, передбачені п. 6 вказаного Порядку, а також копію свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Копії вищезазначених документів повинні бути засвідчені в установленому порядку, а оригінали повертаються особі.

У разі якщо особою подано всі передбачені Порядком документи, їх копії формуються відповідальною особою головного територіального управління юстиції в особову справу особи, яка має намір складати кваліфікаційний іспит. Зауважуємо, що єдиною підставою для відмови головних територіальних управлінь юстиції в підготовці та направленні до Комісії подання про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту може бути ненадання особою всіх передбачених вказаним Порядком документів.

Подання головного територіального управління юстиції до Комісії про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту та особова справа цієї особи надсилаються кур’єрською доставкою до Міністерства юстиції України не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до дати проведення кваліфікаційного іспиту.

Подання головного територіального управління юстиції про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту разом з доданою до нього особовою справою, що надійшло до Комісії, реєструється в журналі реєстрації подань головних територіальних управлінь юстиції про допуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту, що зберігається в справах Департаменту приватного права.

До складання кваліфікаційного іспиту допускаються особи, які:

— мають повну вищу юридичну освіту;

— мають стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори — не менш як три роки, або у передбаченому Законом України «Про нотаріат» випадку успішно пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса;

— мають намір скласти кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації;

— не мають судимості.

У разі якщо до Комісії надійшло подання головного територіального управління юстиції про допуск до складання кваліфікаційного іспиту особи, яка є членом сім’ї або близьким родичем члена Комісії, такий член Комісії не бере участі у розгляді будь-яких питань, що стосуються складання кваліфікаційного іспиту цією особою.

У вказаному Порядку під поняттям «член сім’ї або близький родич» слід розуміти чоловіка (дружину) члена Комісії, його дітей, батьків, рідних братів і сестер, діда, бабу, онуків, усиновлювачів, усиновлених та інших осіб за умови їх постійного проживання із членом Комісії і ведення з ним спільного господарства.

Комісія на підставі подання управління юстиції в строк не пізніше ніж за п’ять днів до проведення кваліфікаційного іспиту розглядає подані заінтересованими особами документи та приймає рішення про допуск до складання кваліфікаційного іспиту чи відмову у такому допуску.

Особам, яким відмовлено в допуску до складання кваліфікаційного іспиту, Комісія у п’ятиденний строк надсилає витяг з відповідного рішення Комісії, засвідчений підписом секретаря Комісії, із зазначенням причин такої відмови.

Комісією затверджується графік проведення кваліфікаційного іспиту із зазначенням дати та часу його складання допущеними особами.

Повідомлення про допуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту має бути розміщене на офіційній інтернет-сторінці Міністерства юстиції України не пізніше ніж за три дні до дати проведення кваліфікаційного іспит.

Повідомлення про допуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту повинно містити прізвища, імена та по батькові осіб з відміткою про допуск чи недопуск до його складання, а також графік проведення кваліфікаційного іспиту.

У разі зміни графіка, а також місця проведення кваліфікаційного іспиту Комісія не пізніше ніж за добу повідомляє про це осіб, допущених до його складання, шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційній інтернет-сторінці Міністерства юстиції України.

У день проведення кваліфікаційного іспиту особа, допущена до його складання, проходить реєстрацію, для чого пред’являє паспорт громадянина України.

Для складання кваліфікаційного іспиту використовується електронна система для проведення електронного анонімного тестування. Кваліфікаційний іспит проводиться в окремому приміщенні, в якому розміщуються автоматизовані робочі місця осіб, допущених до складання кваліфікаційного іспиту, окреме автоматизоване робоче місце для адміністрування системи з підключеним до нього принтером та відповідне комунікаційне обладнання.

Серверна частина програмного забезпечення системи розміщується на технічних ресурсах адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Налаштування автоматизованих робочих місць осіб, допущених до складання кваліфікаційного іспиту, повинні забезпечувати відсутність доступу до інформаційних ресурсів мережі Інтернет.

Створення та налаштування системи, її технічне обслуговування та модернізація, а також вжиття технічних заходів для збереження даних, що містяться на сервері системи, здійснюються адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України -НАІС.

Приміщення має забезпечувати індивідуальну роботу над екзаменаційним завданням. Особи, які беруть участь у складанні кваліфікаційного іспиту, можуть залишати приміщення до закінчення цього іспиту виключно в супроводі члена Комісії.

Під час складання кваліфікаційного іспиту забороняється використовувати будь-які джерела інформації на паперових чи електронних носіях (підручники, навчальні посібники, електронні книги тощо), а також засоби зв’язку. При користуванні під час складання кваліфікаційного іспиту зазначеними та іншими джерелами інформації або засобами зв’язку особа за рішенням Комісії відсторонюється від участі у кваліфікаційному іспиті і вважається такою, що не склала його.

Об’єктивність проведення кваліфікаційного іспиту забезпечується рівними для всіх осіб умовами щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань та відкритості інформації про результати іспиту.

Оскільки кваліфікаційний іспит є публічним, на засіданні Комісії можуть бути присутніми представники засобів масової інформації.

Під час проведення кваліфікаційного іспиту засобами Міністерства юстиції України забезпечується ведення відеофіксації кваліфікаційного іспиту.

Кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування. Екзаменаційні завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі переліку тестових питань та завдань.

Зразок екзаменаційних завдань розміщується на офіційній інтернет- сторінці Міністерства юстиції України.

При цьому екзаменаційні завдання електронного анонімного тестування розробляються Департаментом. Загальний час електронного анонімного тестування складає чотири години. Перебіг часу для кожної особи розпочинається індивідуально після її авторизації у системі з моменту підтвердження запиту системи на початок тестування. У разі неможливості продовження електронного анонімного тестування з технічних причин у засіданні Комісії оголошується перерва до їх усунення.

Теоретична частина електронного анонімного тестування включає в себе сто тестових питань. До кожного питання пропонуються декілька варіантів відповідей, одна з яких є правильною або всі запропоновані варіанти є неправильними. У разі необхідності запитання може бути пропущене, в такому випадку є можливість відповісти на нього пізніше.

На виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування відводиться дві години.

Оцінювання теоретичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою. Кожна правильна відповідь оцінюється системою в один бал, неправильна — в нуль балів. Якщо не обрано жодної відповіді, у тому числі у зв’язку зі спливом встановленого часу, така відповідь зараховується як неправильна.

Теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше сімдесяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до практичної частини. У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі у зв’язку із закінченням часу, відведеного для виконання теоретичної частини, електронне анонімне тестування автоматично припиняється системою та особа вважається такою, що не склала кваліфікаційного іспиту.

Результати виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення. Особам, які за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування набрали не менше сімдесяти балів, разом з повідомленням про результати її виконання системою видається код доступу до практичної частини електронного анонімного тестування.

Практична частина електронного анонімного тестування включає в себе такі завдання: п’ять проектів нотаріальних документів та п’ять задач. На виконання практичної частини електронного анонімного тестування відводиться дві години. Оцінювання практичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою.

Завдання «проект нотаріального документа» викладається у вигляді п’яти текстів різних проектів нотаріальних документів, кожний з яких містить п’ять помилок змістового характеру. До кожного тексту проекту нотаріального документа пропонуються не менше десяти варіантів помилок, з яких п’ять є правильними. Надання відповіді на це завдання полягає у виявленні в кожному з п’яти текстів проектів нотаріальних документів п’яти помилок та їх виборі із запропонованих системою варіантів у порядку розташування цих помилок у тексті документа.

При виконанні завдання слід враховувати, що у разі вибору неправильної помилки або порушення порядку її розташування у тексті проекту нотаріального документа решта правильно вибраних помилок, що розташовані в його тексті після невірно вибраної, оцінюються системою як неправильні.

Правильно вибрана помилка оцінюється системою в один бал.

Якщо не обрано жодної помилки із запропонованих системою варіантів, у тому числі у зв’язку зі спливом встановленого часу, така відповідь оцінюється системою в нуль балів.

Завдання «задача» викладається у вигляді п’яти окремих текстів з описом конкретних казусів із нотаріальної практики. До кожної задачі пропонується п’ять варіантів відповідей, один з яких є правильним та оцінюється системою в п’ять балів, решта — неправильні, що полягає в їх неповноті, хибності аргументації тощо. Неправильні відповіді оцінюються системою в нуль балів. Якщо не обрано жодної правильної відповіді, у тому числі у зв’язку зі спливом встановленого часу, така відповідь зараховується як неправильна. При цьому завдання практичної частини електронного анонімного тестування можуть виконуватись у довільному порядку.

Практична частина електронного анонімного тестування вважається виконаною, а особа — такою, що склала кваліфікаційний іспит, якщо за результатами її виконання набрано не менше сорока балів. Після закінчення виконання практичної частини електронного анонімного тестування або часу, відведеного для її виконання, тестування автоматично припиняється системою незалежно від стану виконання завдання. Результати виконання практичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення.

Після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість.

Екзаменаційна відомість містить перелік імен входу осіб, які проходили електронне анонімне тестування, кількість набраних за кожне завдання балів та вільне поле для зазначення прізвищ, імен та по батькові осіб, яке заповнюється після ідентифікації результатів електронного анонімного тестування.

Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після формування екзаменаційної відомості у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена і по батькові осіб, що складали іспит, заносяться секретарем Комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії. Після закінчення кваліфікаційного іспиту секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів, місце реєстрації осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного

анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційного іспиту.

Протокол підписується головою та секретарем Комісії.

Комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про:

— видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

— підтвердження (або не підтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.

Після закінчення кваліфікаційного іспиту Комісія оголошує результати його проведення та прізвища, імена, по батькові осіб, щодо яких за результатами його проведення прийнято рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, а також про підтвердження (не підтвердження) кваліфікації особою, що складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.

Повідомлення про результати проведення кваліфікаційного іспиту розміщується на офіційній інтернет-сторінці Міністерства юстиції України в день ухвалення Комісією відповідного рішення.

Особам, які не склали кваліфікаційного іспиту, Комісія в п’ятиденний строк надсилає витяг з рішення Комісії про відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, засвідчений підписом секретаря Комісії.

Витяг з рішення Комісії щодо осіб, які склали кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації, засвідчений підписом секретаря Комісії, у п’ятиденний строк з дня його прийняття надсилається таким особам. Рішення Комісії щодо осіб, допущених до нотаріальної діяльності, разом з особовими справами цих осіб у п’ятиденний строк з дня його прийняття передаються до Департаменту для видачі таким особам свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення Комісії може бути оскаржене до суду.

Особи, які не склали кваліфікаційного іспиту, допускаються до наступного його складання не раніше ніж через рік за поданням відповідного головного управління юстиції. Подання головних управлінь юстиції про допуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту, а також особові справи осіб, які не склали іспиту, зберігаються в справах Комісії протягом трьох років.

Протоколи про проведення кваліфікаційних іспитів разом з екзаменаційними відомостями зберігаються в справах Комісії протягом трьох років з дня ухвалення Комісією відповідного рішення.

3.