Права людини на рівні правового статусу неможливо роз­глядати як окремі правові можливості, що мають відокремлене зна­чення, оскільки вони проявляють своє нормативне значення як єдиний комплекс правових можливостей, що визначають статус людини і гро­мадянина у державі.

Саме єдність прав і свобод, їх взаємозв’язок, взає­мозалежність, взаємодоповнення, комплексний характер забезпечення і визначають правове положення людини у державі.

Право на охорону здоров’я є основним правом людини, що гарантує задоволення її соціальних потреб, і є важливим елемент правового ста­тусу людини і громадянина в Україні.

Правове регулювання права на охорону здоров’я здійснюється через закріплення комплексу відносин, що впливають на реалізацію цього права. Тільки сукупність прав і свобод як взаємопов’язаних і взаємо­залежних елементів правового статусу людини і громадянина України визначає положення людини у сфері охорони здоров’я. Право на охо­рону здоров’я реалізується шляхом використання практично усіх ос­новних прав і свобод людини й громадянина України, і лише у цьому випадку досягається повноцінне забезпечення цього права.

Враховуючи це, доречно висвітлити зв’язок права на охорону здо­ров’я з іншими суб’єктивними юридичними правами, продемонструва­ти необхідність взаємодоповнення реалізації права на охорону здоров’я іншими правами і свободами і на підставі цього довести наявність у права на охорону здоров’я специфічних характеристик, властивих особистісним, фізичним, соціально-економічним правам.

4.1.