ВСТУП

Актуальність теми. Органи прокуратури є однією із ключових ланок правоохоронної системи України. Їх роль полягає у тому, що вони виступають координуючим та наглядовим центром по відношенню до інших суб’єктів правоохоронної діяльності.

Нове законодавство про прокуратуру України розв’язало ряд політичних та організаційних проблем, що негативно впливали на якість і результативність роботи прокуратури. Разом із тим у діяльності даного органу влади і зараз залишається низка недоліків і прогалин, що не дозволяють йому належним чином виконувати своє функціональне призначення. Такий стан справ обумовлюється багатьма факторами, зокрема - недосконалістю адміністративних процедур у роботі органів прокуратури. Оскільки процедури визначають порядок, в якому органи і посадові особи прокуратури реалізують свої владні повноваження, відтак, процедури виступають важливою гарантією забезпечення належного рівня законності та дисципліни в роботі даних суб’єктів.

Окреслена ситуація обумовлює необхідність більш глибокого та змістовного наукового аналізу адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури з метою вироблення відповідних рекомендацій щодо вдосконалення законодавства.

Слід відзначити, що правові колізії здійснення адміністративних процедур

в органах державної влади, в тому числі в органах прокуратури, вже були предметом дослідження таких науковців, як: В.Б.

М.І. Корнієнко, М.В. Кравчук, В.В. Маліков, А.А. Манжула, М.Д. Мартинов, А.Ф. Мельник, О.М. Музичук, О.Ю. Оболенський, Д.В. Олійник,

A. В. Панчишин, В.П. Пилипишин, А.М. Подоляка, Т.О. Проценко,

Є.В. Сергієнко, Г.П. Ситник, В.Л. Синчук, Є.Ю. Соболь, А.В. Солонар,

B. В. Сокуренко, М.П. Ткач, В.Г. Фатхутдінов, С.І. Чернов, В.В. Чумак, М.Д. Шаргородський, С.А. Шепетько, С.В. Шестаков, К.В. Шкарупа, Н.В. Янюк та ін. Праці зазначених учених становлять основу формування наукових підходів до аналізу адміністративних процедур. Однак низка питань щодо правового регулювання адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури після прийняття нового Закону України «Про прокуратуру» висвітлена фрагментарно і потребує подальшого дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з Планом науково-дослідницької роботи кафедри конституційного, адміністративного права та соціально-гуманітарних дисциплін Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» на тему: «Адміністративно-правове регулювання суспільних відносин» (номер державної реєстрації 0107U008696). Тема дослідження відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки на 2011-2015 роки (затверджені постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 № 14) та перспективним напрямам кандидатських і докторських дисертацій за юридичними спеціальностями, перелік яких затверджено рішенням Президії Національної академії правових наук України від 18.10.2013 № 86/11.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, узагальнення практики його реалізації визначити сутність, види і особливості адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури України та шляхи вдосконалення адміністративних процедур.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційному дослідженні необхідно вирішити наступні задачі:

- визначити місце органів прокуратури в сучасній системі правоохоронних органів;

- здійснити правовий аналіз поняття та значення адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури України;

- класифікувати види адміністративних процедур в діяльності органів прокуратури України;

- узагальнити наукові підходи до розуміння адміністративних процедур під час прийняття на службу до органів прокуратури в сучасних умовах;

- охарактеризувати окремі процедури проходження служби в органах прокуратури;

- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення адміністративних процедур припинення служби в органах прокуратури;

- встановити основні юрисдикційні адміністративні процедури в діяльності органів прокуратури та запропонувати шляхи їх вдосконалення;

- розкрити процедури прийняття та реалізації управлінських рішень в органах прокуратури;

- визначити сутність правоохоронних адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури.

Об’єкт дослідження - суспільні відносини, які виникають у діяльності органів прокуратури України.

Предмет дослідження - адміністративні процедури в діяльності органів прокуратури України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність загальних та спеціальних методів і прийомів

наукового пізнання. Історико-правовий метод забезпечив аналіз адміністративних процедур у правоохоронних органах та сучасний стан їх реалізації у прокуратурі України, а також правових засад їх реалізації (підрозділи 1.1, 1.2). За допомогою системно-структурного аналізу

встановлено види адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури України, з’ясовано особливості правового регулювання окремих адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури України (підрозділ 1.3; 2.1-2.3). За допомогою структурно-функціонального аналізу були визначені недоліки здійснення внутрішньоорганізаційних адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури (підрозділи 2.1, 2.3).

Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів прокуратури, політико-правова публіцистика, довідкові видання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень адміністративних процедур у діяльності прокуратури України. У результаті проведеного наукового дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків. Зокрема:

вперше:

- визначено сутність поняття «адміністративні процедури в діяльності органів прокуратури», під якими запропоновано розуміти встановлений за допомогою відповідних нормативно-правових актів порядок здійснення органами та посадовими особами органів прокуратури своїх повноважень як

зовнішнього, так і внутрішнього характеру;

- встановлено основні види адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури, які залежать від напрямку впорядкування діяльності органів прокуратури, а саме: процедури прийняття на службу до органів прокуратури; процедури організації внутрішньої структури органів прокуратури; оцінювання діяльності працівників органів прокуратури; проведення службової перевірки; застосування заохочень; застосування дисциплінарних стягнень; звільнення зі служби; процедури прийняття та реалізації управлінських рішень; юрисдикційні процедури; неюрисдикційні процедури;

- запропоновано авторське визначення поняття «адміністративні процедури припинення служби в органах прокуратури», під якими слід розуміти встановлений чинним законодавством порядок дій, які відповідно до норм чинного законодавства України мають вчинити обидві сторони державно-службових правовідносин для настання конкретного юридичного факту - припинення державної служби в органах прокуратури України;

удосконалено:

- характеристику функцій адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури, серед яких виокремлено такі: функцію забезпечення упорядкування взаємовідносин з іншими органами державної влади та громадськістю; функцію забезпечення законності в діяльності органів прокуратури під час реалізації її завдань; регулюючу функцію; охоронну функцію; організаційну функцію; обмежувальну функцію;

- розуміння поняття «правоохоронні органи», під якими запропоновано розуміти специфічні органи державної влади, на які відповідно до чинного законодавства України покладено відповідні обов’язки щодо здійснення охорони і захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб та інших колективних суб’єктів (у тому числі держави і суспільства в цілому), підтримки режиму законності та забезпечення публічного порядку і безпеки шляхом реалізації у межах своїх повноважень відповідних правових, організаційних, виховних та інших заходів;

- визначення поняття процедури проходження державної служби в органах прокуратури, а саме - це триваючий у часі процес реалізації особою, що перебуває на службі в даних органах, покладених на неї завдань, функцій і професійних обов’язків, який включає у себе: просування по службі, навчання та підвищення кваліфікації, атестацію, заохочення, притягнення до юридичної відповідальності, припинення служби;

дістали подальшого розвитку:

- обґрунтування, що існування адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури, беззаперечно, має важливе значення, оскільки вони виступають одним із ключових організаційно-правових засобів, що забезпечують законність і обґрунтованість, цілеспрямованість і послідовність, одноманітність і зрозумілість діяльності даного органу держави;

- пропозиція у Положенні про порядок роботи Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів чітко закріпити її завдання та функції;

- обґрунтування, що недоліком у правовому регулюванні адміністративних процедур припинення служби в органах прокуратури є те, що в Законі України «Про прокуратуру», на відміну від Закону України «Про державну службу», не визначено положення про те, що прокурор, який має намір звільнитися за власним бажанням, протягом 14 днів має право відкликати свою заяву.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та можуть бути використані у:

- науково-дослідній сфері - як основа для подальшого розроблення проблем правового забезпечення адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури (акт впровадження Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»);

- правотворчості - у ході внесення змін і доповнень до нормативно- правових актів, які регулюють діяльність органів прокуратури (акт впровадження Науково-дослідного інституту публічного права);

- правозастосовній діяльності - з метою покращення практичної діяльності органів прокуратури України;

- навчальному процесі - під час підготовки підручників і навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право» та «Адміністративна діяльність державних органів». Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора (акт впровадження Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»).

Апробація результатів дисертації. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено на науково-практичній конференції «Особливості розвитку публічного та приватного права в Україні» (м. Харків, 15-16 липня 2016 р.) та круглому столі «Публічне адміністрування в сфері внутрішніх справ» (м. Київ, 14 травня 2015 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у шести статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях України та наукових періодичних виданнях інших держав, та двох тезах наук