Юридична правотворчість держав соціально-демократичноїорієнтації

У державі соціально-демократичної орієнтації в процесі її правотворчості мають бути вироблені такі юридичні норми, які максимально відповідатимуть загальнолюдським, осново­положним принципам права.

діяльність такої держави повинна підпорядковуватися певним керівним засадам, принципам.

Принципи правотворчості держави, зорієнтованої на соціальну демократію:

1) гуманізм - юридичні норми мають закріплювати, охо­роняти й удосконалювати соціальні умови, необхідні для здій­снення та захисту буттєвих прав і свобод людини, прав народу та інших спільнот, прав усього людства;

2) демократизм - юридичні норми повинні виражати волю більшості населення, враховувати інтереси різних соціальних груп; до участі у правотворчості залучаються найширші верстви населення, різноманітні об'єднання гро­мадян;

3) збереження національної самобутності та інтер­націоналізм - в юридичних нормах мають бути виражені і враховані специфічні інтереси кожної нації та етнічної групи, що проживають на території держави, а також загальнолюдські цінності і стандарти;

4) наукова обґрунтованість - юридичні норми повинні відповідати науковим висновкам стосовно досягнутого рівня розвитку суспільства, реальних соціальних умов, закономірно­стей суспільного життя; при проектуванні таких норм слід ви­користовувати здобутки відповідних наук;

5) законність - юридичні норми мають встановлюватись тільки компетентними органами в межах їхніх повноважень, з дотриманням визначеної законом процедури, а головне - від­повідно до змісту конституції та інших законів держави;

6) техніко-юридична досконалість - при встановленні юридичних норм слід застосовувати оптимальні, рекомен­довані юридичною наукою і випробувані практикою засоби правотворчої техніки.

Стадії юридичної правотворчості:

1) підготовка проекту нормативно-юридичного акта - прийняття рішення про необхідність розробки такого проекту; визначення проектантів; розробка проекту; погодження проекту із зацікавленими організаціями, доопрацювання проекту;

2) прийняття нормативно-юридичного акта - внесення проекту до правотворчого органу, обговорення проекту у право- творчому органі; прийняття нормативно-юридичного акта;

3) офіційне оприлюднення (офіційне опублікування) нор­мативно-юридичного акта.

3.