§ 1. Українська держава як суб'єкт цивільного права

Особливе місце держави серед суб'єктів цивільного права полягає в тому, що, будучи носієм політичної влади, держава визначає правовий статус як фізичних, юридичних осіб, так і свій власний. Звичайно, що правосуб'єктність держави відрізняється від правосуб'єктності інших суб'єктів. Наприклад, тільки державна власність може виникати шляхом націоналізації, реквізиції або конфіскації. Але в цивільні правовідносини держава вступає як рівноправний учасник господарського обороту, наділений тим же комплексом цивільних прав, що й інші суб'єкти. Реалізація іншого підходу привела б до підриву господарських відносин.

Цивільна правоздатність держави є спеціальною, а не універсальною1. Держава має лише ті цивільні права і обов'язки, які передбачені законом.

Особливий характер держави як суб'єкта цивільного права виражається в тому, що юна як організація не визнається юридичною особою2.

Одною із ознак суб'єкта цивільного права виступає його майнова відокремленість. Відповідно до ст. З Закону України «Про власність» держава є одним із суб'єктів права власності. Суб'єктом права державної власності є держава в особі Верховної Ради України.

' Див.: Советское гражданское право: Субъекты гражданского права / Под ред. С. Н. Братуся. М., 1984. С. 270.

2 Гражданское право: Учебник / Под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. Ч. 1. С. 154.

78

Глава 6 УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА І ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ...

Крім зазначених повноважень, як випливає із ст.

Слід відмітити, що більшість державного майна закріплена за державними юридичними особами: державними підприємствами — |г на праві повного господарського відання1; державними установами — на праві оперативного управління. Стаття 33 ЦК встановлює, що І держава не відповідає по зобов'язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов'язаннях держави.

Таким чином, держава як суб'єкт цивільного права може нести самостійну майнову відповідальність за рахунок майна, що не закріплене за конкретними державними підприємствами і установами. Стосовно такого майна все частіше використовується термін «державна скарбниця».

У зв'язку із зазначеним розрізняють опосередковану участь держави в цивільному обороті, коли держава для виконання своїх функцій діє через спеціально створені державні юридичні особи, і безпосередню участь, яка здійснюється шляхом вступу в оборот органів державної влади, котрі діють при цьому не як відокремлені юридичні особи, а як особливі представники держави. При цьому можливо, що держава буде представлена органом, який одночасно є і юридичною особою. Але останнє не має значення для названих відносин, оскільки такий орган представляє державу в цілому і зобов'язує її безпосередньо2.

Тому можна зробити висновок про те, що держава бере участь у відносинах, урегульованих цивільним законодавством у формі загальнодержавної скарбниці та формі створюваних державою юридичних осіб, за якими закріплюється певна частина державного майна. З цього приводу

1 Законодавство України передбачає такий вид державних підприємств, як казенні, за якими майно закріплено на праві оперативного управління (див.: Закон України від 4 лютого 1998 р.

2 Гражданское право: Учебник / Под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. Ч. I. С. 158.

79

Розділ 2 ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

М. Брагінський зазначає, що оскільки самостійна участь у цивільних правовідносинах державних юридичних осіб, як і будьяких інших суб'єктів цивільного права, має обов'язковою передумовою відокремленість певного майна, остільки в майнову масу, що стоїть за державою як суб'єктом цивільного права, повинен бути включений не весь загальнодержавний майновий фонд, а тільки його частина, не розподілена між окремими державними організаціями — юридичними особами'.

Ринкові відносини вимагають рівності прав суб'єктів у відносинах, застосування принципу диспозитивності, еквівалентно відплагаого характеру, свободи договорів. Це зовсім інший характер відносин порівняно з тим, який передбачає участь держави в економічних відносинах як особливого суб'єкта права, як суб'єкта розпорядчовладних правовідносин2. Участь держави в цивільних правовідносинах. Згідно із ст. 32 Закону України «Про власність» суб'єктом права державної власності є держава в особі Верховної Ради України. Безпосереднє управління об'єктами державної власності належить до компетенції Кабінету Міністрів України (ст. 116 Конституції), однак за ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради України» управління державним майном, що відповідно до законодавства України знаходиться на балансі або у віданні Верховної Ради України та забезпечує її діяльність (цілісні майнові комплекси підприємств та організацій, їх структурні підрозділи, будинки, споруди тощо), здійснюється органами і в порядку, визначеними Верховною Радою України3. Держава діє також у цьому напрямку шляхом створення спеціальних органів. Наприклад, у сфері приватизації державного майна від імені держави діють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим.

1 Див.: Брагинский М. И. Участие Советского государства в гражданских правоотношениях. М., 1981. С. 30.

2 Див.: Право власності в Україні / За ред. Я. М. Шевченко. К., 1996. С. 17.

3 Відомості Верховної Ради України. 1997. № 19. Ст. 140. "Там само. 1995. № 15. Ст. 99.

80

Глава 6 УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА І ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ...

Управління державними корпоративними правами в органах управління господарських товариств здійснюється відповідальними представниками, які призначаються із числа членів спостережної влади рішенням органу приватизації або органу виконавчої влади, що виконує функції з управління на підставі генеральної угоди з Фондом державного майна з наступним укладенням відповідного договору з цим органом1.

Держава через свої фінансові, податкові та інші органи виступає у відносинах по визнанню майна безгосподарно утримуваним та безхазяйним, може спадкувати за заповітом, якщо у спадкодавця не має спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини або позбавлені права спадкування і якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини (ст. 555 ЦК). Кабінет Міністрів України 25 серпня 1998 р. постановою № 1340 затвердив Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, яке переходить у власність держави і розпорядження яким поширюється на:

1) майно, конфісковане на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом;

2) транспортні засоби та інші види майна, що зберігаються під митним контролем виключно митницею як не пропущені на митну територію України внаслідок установлених заборон чи обмежень на їх ввезення або транзит через територію України, якщо сума складських митних зборів досягає їх вартості;

3) майно, термін зберігання якого під митним контролем закінчився, а власник не звернувся за ним в установлений Митним кодексом України термін;

4) товари з обмеженим терміном зберігання, вилучені правоохоронними органами або затримані митними органами як предмет порушення митних правил, у тому числі товари, затримані у справах про контрабанду;

5) майно, визнане безхазяйним відповідно до законодавства;

6) предметизнахідки, товари та цінності, загублені або залишені у готелях, транспорті, театрах, інших громадських місцях, якщо вони не були затребувані їх власником протягом установленого законом терміну;

7) скарби, передані фінансовим органам;

1 Див.: Положення про представника органу, уповноваженого управляти відповідними державними корпоративними правами в органах управління господарських товариств: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 р.

8 1

Розділ 2 ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

8) майно, що за правом успадкування перейшло у власність держави;

9) майно, подароване державі власником;

10) невручені міжнародні та внутрішні поштові відправлення, а також грошові перекази після закінчення термінів зберігання підприємствами зв'язку, визначених законодавством, у разі неможливості видачі їх отримувачам та повернення відправникам;

11) валютні цінності, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях з порушенням нормативних актів Всесвітнього поштового союзу та норм законодавства України;

12) знаряддя незаконного добування природних ресурсів та незаконно добуті природні ресурси або продукти, вироблені з них, чи їх вартість1. Українська держава вступає в цивільні правовідносини для задоволення своїх потреб у продукції, необхідній для розв'язання соціальноекономічних проблем, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, створення і підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержавних цільових програм, забезпечення функціонування органів державної влади, що утримуються за рахунок Державного бюджету України. Для цього використовується, зокрема, такий інститут, як державний контракт—договір, укладений державним замовником від імені держави з виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні і правові зобов'язання сторін і регулюються взаємовідносини замовника і виконавця. Державними замовниками виступають міністерства, інші центральні органи державної виконавчої влади України, Уряд Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та установи,уповноважені Кабінетом Міністрів України2.

Для мобілізації фінансових ресурсів у порядку, передбаченому Законом України «Про цінні папери і фондову біржу», держава може випускати казначейські зобов'язання України і облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик, виплачуючи по ним доход3.

Україна як держава може бути суб'єктом авторських і винахідницьких правовідносин.

Згідно зі ст.

1 Див.: Офіційний вісник України. 1998. № 34. Ст. 1280.

2 Див.: Закон України від 22 грудня 1995 р. «Про поставки продукції для державних потреб» // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 3. Ст. 9. ' Відомості Верховної Ради України. 1991. № 38. Ст. 508.

82

Глава 6 УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА І ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ...

в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, діють у зовнішньоекономічному обороті як юридичні особи, керуючись принципом юридичної рівності і недискримінації1.

Українська держава як суб'єкт цивільного права виступає також у ролі боржника в зобов'язаннях по відшкодуванню шкоди, завданої громадянам незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду згідно з законом2. У такому разі відшкодування шкоди проводиться за рахунок коштів Державного бюджету.

Україна може виступати суб'єктом й інших відносин, урегульованих нормами цивільного законодавства.