3.2. Суб’єкти цивільних процесуальних відносин, їх класифікація. Цивільна процесуальна правоздатність, дієздатність

З метою розкриття питання про суб’єктний склад цивільних процесуальних відносин доцільно звернутись до аналізу норм ЦПК, у яких визначено становище учасників цивільного процесу шляхом об’єднання у певні групи.

Глава 4 ЦПК іменується «Учасники цивільного процесу*. Вона поділяється на два параграфи: § 1. Особи, які беруть участь у справі; § 2. Інші учасники процесу.

Для правильного розуміння положень, які стосуються суб’єктного складу цивільного процесу, слід встановити: чи узгоджується проведене законодавцем у ЦПК об’єднання суб’єктів цивільного процесу у певні групи із теорією ЦИВІЛЬНОГО процесу.

З цією метою слід розкрити поняття, які мають місце як у законодавстві, так і в теорії цивільного процесу, зокрема, це такі поняття: *учасники цивільного процесу*, «суб'єкти цивільного процесуального права*, *суб'єкти цивільних процесуальних відносин*, «особи, які беруть участь у справі», «особи, які не беруть участі у справі», «особи, які сприяють суду у здійсненні правосуддя», та побачити як вони співвідносяться між собою. Це питання слід розкривати у контексті цивільних процесуальних відносин, які виникають між різними суб’єктами, та брати до уваги загальноприйняту процесуальну термінологію.

Учасники цивільного процесу - це загальне поняття. Вони є усіма суб’єктами цивільного судочинства в цілому. Цю групу вчені також називають суб’єктами цивільного процесуального права, оскільки до неї належать всі можливі учасники у будь-якій цивільній справі, підвідомчій суду. Дані суб’єкти займають різне процесуальне становище, наділені різними процесуальними правами та мають різні обов'язки47.

Суб’єктами цивільних процесуальних відносин є всі учасники цивільних процесуальних відносин, які виникають у результаті розгляду конкретної цивільної справи.

Особи, які беруть участь у справі, - суб’єкти, які мають права, обов’язки та інтереси (особисті або інші, зокрема, державні, громадські, професійні тощо) у конкретній справі.

Дискусійним є питання, чи можна вважати, що суд не бере участі у процесі, коли у ЦПК чітко встановлено його повноваження з розгляду цивільної справи, проте у главі 4 ЦПК «Учасники цивільного процесу» положення щодо суду відсутні. Таке штучне відмежування законодавцем у ЦПК суду від учасників цивільного процесу, а фактично виокремлення одного з обов’язкових суб’єктів цивільних процесуальних відносин від інших суб’єктів не дає повного уявлення про суб’єктів, чиї права та обов’язки складають зміст правовідносин. Саме у цивільному процесі виникають особливі правовідносини, які здійснюються під контролем суду (ст.160 ЦПК). Наприклад, коли свідок образить суддю або іншого учасника процесу, то можна кваліфікувати ці дії як виявлення неповаги до суду, а також як порушення прав інших учасників процесу. Але суддя при виконанні ним посадових повноважень наділяється державою не тільки суто процесуальними правами, спрямованими на вирішення справи, але він може керуватися нормами, де передбачені відповідні санкції, які він вправі застосовувати до правопорушників.

Тому всі особи, які беруть участь у цивільному процесі, мають бути об’єднані в одному розділі ЦПК, який поділятиметься на глави згідно з певними критеріями.

Отже, серед учасників цивільного процесу залежно від характеру їх інтересу, з яким ці суб’єкти звертаються до суду чи беруть участь у процесі, від ролі, яку вони виконують у цивільному процесі та їх впливу на хід судочинства, слід виокремити три групи осіб:

1) особи, які здійснюють правосуддя та сприяють його здійсненню {допоміжний персонал суду, а саме ст. 48 ЦПК - секретар судового засідання, ст. 49 ЦПК - судовий розпорядник);

2) особи, які беруть участь у справі (§ 1 глави 4 ЦПК);

3) особи, які не беруть участі у справі, або, як вони іменуються в § 2 глави 4 ЦПК - «Інші учасники процесу» (крім секретаря судового засідання та судового розпорядника).

Такі групи можна зобразити схематично (див. рис. 1):

Рис. 1. Загальна класифікація суб'єктів цивіл ьних процесуальних відносин

До першої групи суб’єктів, які здійснюють правосуддя, за ЩІК та Законом «Про судоустрій» слід віднести: суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій. До цієї ж групи слід віднести допоміжний персонал суду - секретаря судового засідання (ст. 48 ЦПК) та судового розпорядника (ст. 49 ЦПК), оскільки ці особи належать до штату суду, є обов’язковими суб’єктами цивільного процесу та сприяють суду у здійсненні правосуддя, тобто діяльність цих осіб безпосередньо пов’язана з правосудцям. Не можуть норми, які регламентують процесуальне становище цих суб’єктів, їх права та обов’язки, знаходитись у § 2 ЦПК «Інші учасники процесу», оскільки до цієї ж групи законодавець відніс свідків, експертів, перекладачів, спеціаліста, особу, яка надає правову допомогу. Але процесуальне становище цих суб’єктів та їхні функції у цивільному процесі зовсім різні. У зв’язку з цим пропонується внести зміни у розділ І «Загальні положення» ЦПК, де повинна мати місце глава «Суб’єкти цивільного процесу », яка поділятиметься на параграфи:

§ І. Особи, які здійснюють правосуддя та сприяють його здійсненню. Склад суду. Секретар судового засідання. Судовий розпорядник (статті 18-21, 23, 24, 25, а щодо ст. 22, то у ній доцільно залишити лише підстави для відводу секретаря судового засідання);

§ 2. Особи, які беруть участь у справі (залишити загальні статті 26, 27, 28, 29, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, тобто ті, які стосуються цивільного процесу в цілому), виключити статті ЗО, 31, 32, 33, 34, 35, 36, де йдеться про суб’єктів позовного провадження, та перенести їх у розділ III «Позовне провадження», ввівши главу «Особи, які беруть участь у справах позовного провадження».

Щодо цієї групи суб’єктів (ст. 26 ЦПК), то її можна поділити на дві підгрупи залежно від характеру інтересу, з яким ці особи звертаються до суду чи беруть участь у справі.

Перта підгрупа - це особи, які звертаються до суду з метою захисту своїх особистих порушених, оспорюваних, невизнаних прав, свобод та охоронюваних законом інтересів. До них треба віднести залежно від виду провадження:

- позовне провадження - сторони (позивач, відповідач), треті особи;

- окреме провадження - заявник, заінтересовані особи (приватні);

- наказне провадження - стягувач (заявник), боржник.

Друга підгрупа - це особи, які звертаються до суду з метою захисту інтересів інших осіб, мають громадський, державний та інший інтерес у вирішенні справи. Це уповноважений Верховної Ради України з прав людини (омбудсмен), прокурор, органи державної влади та місцевого самоврядування та інші особи, процесуальні представники. Вони не мають особистого інтересу щодо предмета спору, але їхні права обумовлюються компетенцією, якою вони наділяються залежно від виконуваних ними функцій та повноважень. За кількістю і якістю прав, які можуть бути їм кореспондовані законом, довіреністю, посадовими повноваженнями тощо, вони у багатьох випадках прирівнюються до суб'єктів першої підгрупи. Особа, яка надає правову допомогу (ст. 56 ЦПК), також повинна бути віднесена до цієї групи, оскільки її статус у процесі - процесуальний представник, його не можна об'єднувати в одну групу із свідками. Тому ст. 56 ЦПК підлягає виключенню із §2 ЦПК та має бути перенесена до § 1;

§ 3. Особи, які не беруть участі у справі, але беруть участь у цивільному процесі (інші учасники процесу). Ця група суб’єктів - особи, які не повинні мати ніякої заінтересованості щодо предмета спору чи вирішення іншої правової вимоги, а мають бути безсторонніми та сприяти суду у здійсненні правосуддя. До них слід віднести експертів, свідків, перекладачів, спеціалістів.

Тому подальше викладення матеріалу цієї теми слід сприймати у контексті запропонованої класифікації осіб - суб’єктів цивільного процесу.

3.2.1. Суд та допоміжний персонал суду

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про судоустрій України» в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Відповідно до загальної класифікації суб’єктів цивільних процесуальних відносин (рис. 1) першу групу «Суди» складають:

Перша підгрупа: суди першої інстанції, які розглядають та вирішують справи по суті, тобто розгляд справи у суді першої інстанції проходить усі стадії процесу, починаючи із подання заяви та закінчуючи ухваленням судового рішення (ос-

таточної ухвали - закриття провадження у справі). Такими судами згідно зі ст. 21 Закону є місцеві загальні суди, до яких віднесено районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.