<<
>>

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ: ПЛАНИ, МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Семінарське заняття є одним з основних видів навчальних занять, в ході котрого викладач організовує обговорення питань з визначених тем робочої програми. Воно проводиться у формі виступів з наступним обговоренням викладених у ньому положень (тез), бесіди, рецензування рефератів і доповідей, дискусій тощо.

Семінарські заняття сприяють розвиткові творчої самостійності тих, хто навчаються, набуттю ними вмінь та навичок роботи з першоджерелами, підготовки виступу (доповіді, реферату), його обговорення, дискусії.

З метою ефективної підготовки до семінарських занять пропонуються наступні методичні рекомендації, які містять тематику та плани семінарських занять, а також методичні рекомендації щодо підготовки до них. Згідно з наведеним тематичним планом усього семінарських занять за весь період вивчення дисципліни 12 по 2 години кожне: у першому семестрі (модулі) — 6 (12 год.) і другому семестрі (модулі) також 6 (12 год.). Звертаємо увагу на те, що тема семінару не завжди співпадає з загальною темою програми, оскільки іноді вона охоплює ту частину останньої, яке потребує поглибленого засвоєння.

Відзначимо також, що зазвичай до планів семінарських занять додають перелік літератури. Обмеженні обсяги видання не дозволили нам це зробити, але ми відсилаємо Вас до списку додаткової літератури, що міститься наприкінці кожної теми або ж до загального бібліографічного списку (наприкінці додатків).

ВСТУП СЕМІНАР № 1

Тема: «Історія держави та права зарубіжних країн як наука й навчальна дисципліна»

(2 год.)

План

1. Предмет науки «Історія держави та права зарубіжних країн», її методологія, основні етапи розвитку.

2. Періодизація історії держави та права зарубіжних країн: основні підходи.

3. Історія держави та права зарубіжних країн як навчальна дисципліна, її місце в системі юридичних дисциплін.

Методичні рекомендації

Підготовку до семінарського заняття необхідно починати з ознайомлення з планом семінару. Правильно зорієнтуватися в проблемі допоможе конспект лекції. З метою поглибленого вивчення питань, винесених на обговорення, слід звернутися до рекомендованої літератури, виконати завдання для самостійної роботи, серед яких складання словника термінів та понять, хронологічної таблиці, схеми «Місце історії держави та права зарубіжних країн в системі юридичних дисциплін».

Рівень підготовленності до семінару можна перевірити самостійно, відповівши на питання, зазначені в завданні для самостійної роботи під рубрикою «Перевірте себе...» в навчальному посібнику (див.: Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права за-

рубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004 — С. 24—25; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2006 — С. 23).

1. При висвітленні першого питання слід визначитися в понятті «наука» взагалі і наука «Історія держави та права зарубіжних країн» зокрема; чим вона відрізняється від загальної історії, яка її мета. Все це разом дасть можливість визначити предмет історії держави та права зарубіжних країн, відповісти на запитання, для чого потрібно її вивчати майбутньому юристу.

Визначивши предмет вивчення історії держави та права зарубіжних країн, необхідно звернутися до витоків становлення її як науки, схарактеризувати історичний процес розвитку знань про загальні закономірності й особливості розвитку державно-правових явищ в історичному часі та географічному просторі (в зарубіжних країнах, в Україні).

Особливу увагу в процесі підготовки має привернути до себе такий аспект проблеми як методологічні засади досліджень історико-правових явищ, тому окремо слід зупинитися на них, а саме: загально філософських методах пізнання і пізнавальних принципах; загальнонаукових дослідницьких методах і прийомах; спеціальних методах та прийомах, які разом і складають її методологію.

Розкривати застосування кожного з названих методів і принципів необхідно, звертаючись до знань шкільної програми всесвітньої історії.

2. Окремо винесено в плані семінарського заняття питання про періодизацію історії держави та права зарубіжних країн (друге питання). Це зумовлено несталістю підходів до визначення основних історичних періодів держави та права, відповідно й до типоло- гізації їх в цілому.

Готуючи це питання, слід коротко схарактеризувати основні історичні періоди всесвітньої історії; окремо зупинитися на формаційному і цивілізаційному підходах, визначивши поняття «формація», «цивілізація», показавши переваги і недоліки кожного з них. Звернувшись до позиції авторів пропонованого навчального посібника щодо періодизації історії держави та права, покажіть, в чому полягає її новизна.

3. Висвітлення третього питання плану семінару слід побудувати на основі підготовленої самостійно схеми «Місце історії держави та права в системі юридичних дисциплін», показавши її взаємозв’язок з базовою навчальною дисципліною всієї юридичної освіти — теорією держави та права, історико-правовими дисциплінами: історія вчень про державу та право, історія держави та права України; галузевими дисциплінами: конституційне, цивільне, кримінальне право, що все разом дасть можливість відповісти на запитання про значення вивчення історії держави та права для майбутнього юриста, правоохоронця.

МОДУЛЬ 1.

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН ЕПОХИ КАСТОВО-СТАНОВОГО СУСПІЛЬСТВА

СЕМІНАР № 2

Тема: «Правові пам’ятки давньосхідного права»

(2 год.)

План

1. Виникнення права в країнах Стародавнього Сходу, його загальні риси та особливості.

2. Джерела права країн Стародавнього Сходу. Закони царя Хаммурапі і Закони Ману — найважливіші правові пам’ятки давньосхідної цивілізації.

3. Основні правові інститути давньосхідного права: спільні риси і особливості.

Семінарське заняття з вищезазначеної теми є продовженням обговорення загальної проблеми «Держава і право у країнах давньосхідної цивілізації», розпочатого на лекції, тому під час підготовки до нього слід повторити вже розглянуті питання, виконати завдання для самостійної роботи № № 1, 2 теми № 1, № 1, 2, 4; 5 теми 2 (див.: Бос- тан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004 — С. 42—43, 55—56; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія

держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп.— К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729).

Організаційно заняття складається з двох частин.

В першій частині розглядаються питання № 1 та № 2 у формі доповідей та їх обговорення.

В другій частині, при висвітленні третього питання, передбачено окрім загальної характеристики правових інститутів, застосування елементів практичного характеру, а саме, складання і вирішення юридичних казусів з використанням таких правових пам’яток як Закони Хаммурапі і Закони Ману.

Для ефективної роботи на семінарському занятті необхідно виконати завдання, винесені на самостійну роботу № 1, 2, 3 теми № 3. Перевірити свою готовність до роботи на семінарі можна, відповівши на контрольні запитання під рубрикою «Продовжте думку» (див.: Бостан ЛМ, Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004 — С. 73; Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп.—К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729).

1. Висвітлення першого питання слід почати з визначення поняття «право» і звернути увагу на особливості його виникнення в країнах давньосхідної цивілізації, його відмінності від норм, які діяли в додержавний період. Назвіть та схарактеризуйте чинники, які обумовили характерні риси права і його особливості в таких стародавніх країнах як Єгипет, Вавилон, Індія, Китай, Іудейське царство.

2. Характеристику Законів царя Хаммурапі, Законів Ману (друге питання) як найважливіших правових пам’яток Стародавнього Сходу, слід розпочати з визначення історичної обумовленості їх прийняття.

Розкриваючи структуру і загальний зміст пам’яток, необхідно подумати, чим можна пояснити особливості давньовавилонського, давньоіндійського права, яка з них більше відповідає сучасним уявленням про збірку законів і чому.

В визначенні історичного значення цих пам’яток слід обґрунтувати їх місце і роль в історії розвитку світового права в цілому.

3. Розгляд третього питання плану розпочніть з визначення таких понять: правовий інститут, державно-правові відносини володарювання, майнові відносини, право власності, право зобов ’язань, сімейно-шлюбні відносини, злочини і покарання. Характеризуючи їх слід показати специфічність їх правового закріплення та регулювання в окремих країнах на конкретних прикладах, використовуючи при цьому письмові пам’ятки права країн Стародавнього Сходу.

Теоретичні знання першоджерел мають стати основою при виконанні практичної частини, а саме, складання і вирішення юридичних казусів.

СЕМІНАР № 3

Тема: «Антична держава»

(2 год.)

План

1. Формування держави в країнах античної цивілізації. Поліс як своєрідна форма античної державної організації.

2. Форма республіканських античних держав: спільні риси та особливості.

3. Історичне значення досвіду державотворення в античних країнах для сучасності.

Підготовка до семінарського заняття передбачає повторення навчального матеріалу з історії виникнення та розвитку державної організації в країнах давньосхідної цивілізації, що має дати в подальшому можливість відповісти на запитання, чому новий, більш високий рівень розвитку державної організації, пов’язують з античним (греко- римським) суспільством.

В процесі роботи над темою семінару необхідно звернутися до конспекту лекцій, матеріалам навчальних видань, виконати завдання для самостійної роботи (тема № 4, завдання № 1, 2, 5, 7; тема № 5, завдання № 1, 2, 3, 4), що містяться на сторінках 95—96 та 120—121 вказаного вище навчального посібника (див.: Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ,2004; Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп.—К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729).

Підготовленість до участі в роботі семінару перевірте, відповівши на контрольні питання під рубрикою «Перевірте себе».

1. Розкриваючи перше питання, слід звернути увагу на те, що антична державність складалася не в ізольованому світі, а зазнала впливу давньосхідних цивілізацій. В чому це проявилося, показати, яку роль відіграв тут географічний фактор порівняно з дав- ньосхідними державами. Чим зумовлена була поява саме полісної організації античної державності, які її особливості в Афінах, Спарті, Римі?

2. При висвітленні другого питання зверніть увагу на те, яку роль відіграли реформи V! ст. до. н. е. в Спарті, Афінах, Римі для процесу державотворення в цілому і становлення республіканської форми правління зокрема.

Характеризуючи державний механізм античних республік, відзначте загальні риси та особливості в організації законодавчої, виконавчої та судової влади в Спарті, Афінах, Римі. Обумовленість різновидів республіканської форми правління в них слід шукати в характері державних режимів, які там склалися, формі державно-територіальної організації, а саме полісу, своєрідної «унітарної держави», як виявилося, найбільш сприятливої до втілення ідей республіканізму.

3. Третє питання передбачає певною мірою узагальнення висвітленого матеріалу по 1, 2 питаннях і акцентування уваги на тих аспектах з історії античного республіканізму, які мали свій розвиток у подальшому (міста-республіки середньовіччя, буржуазні республіки), серед них: принципи побудови і діяльності державного механізму в республіканських країнах, наявність елементів політичного стримування у взаємодії влад, безперспективність «імперіалізму» як основного принципу державно-територіальної організації країни.

СЕМІНАР № 4

Тема: «Право Стародавнього Риму»

(2 год.)

План

1. Виникнення та основні етапи розвитку римського права. Роль римського права в світовій історії.

2. Джерела римського права, їх загальна характеристика.

3. Основні правові інститути давньоримського права, їх загальна характеристика.

Методичні рекомендації

Підготовка до семінарського заняття з зазначеної проблеми має розпочатися з ознайомлення з матеріалом шостої теми і виконання завдань для самостійної роботи № 1, 2, 4, 5. З метою самоконтролю підготовки до роботи на семінарі слід відповісти на запи-

тання під рубрикою «Продовжте думку.» (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004 — С. 150— 151; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729).

1. При висвітленні першого питання акцентуйте увагу на тому, що римське право представляє собою найвищу ступінь в розвитку права в античному суспільстві і в стародавньому світі в цілому. Поясненням тому є те, що саме у римлян вперше приватна власність і інші майнові права і інтереси стали предметом досконалого для свого часу юридичного регулювання. Саме на базі римського права склалася світова правова культура, складовими елементами якої була римська юриспруденція як наука і як професія. Характеризуючи основні історичні етапи в розвитку римського права, зверніть увагу, що існують різні підходи в визначенні історичних меж окремих періодів, подумайте над питанням, чому періодизація історії римського права не співпадає з періодизацією історії Римської держави.

2. Друге питання доцільно розкривати, виходячи із знань періодизації історії римського права, його особливостей на кожному історичному етапі. Так, характеризуючи найдавніший період, слід приділити увагу правовим звичаям, законодавству царів, законам XII Таблиць, квіритському праву; розкрити зміст преторського права і «права народів» як джерел права класичного періоду, показати значення діяльності римських юристів для розвитку права, схарактеризувати роботу щодо систематизації римського права, зупинитися окремо на Кодексі Юстиніана, відзначивши тим самим особливості пост класичного періоду в історії розвитку римського права.

3. В третьому питанні, висвітлюючи основні цивільно-правові інститути римського права, слід особливо зупинитись на характеристиці права приватної власності, видах договорів, показати, яким чином норми цивільного права, що були закріплені в Законах XII таблиць, знайшли подальший розвиток в класичний період. Слід також звернути увагу на особливості правової регламентації злочинів та покарань, судового процесу в різні історичні періоди розвитку римського права. Теоретичні знання першоджерел мають стати основою при виконанні практичної частини, а саме, складання і вирішення юридичних казусів.

СЕМІНАР № 5

Тема: «Джерела феодального права країн Західної Європи»

(2 год.)

План

1. Становлення ранньофеодального права в Західній Європі. «Варварські правди» — як джерело ранньофеодального права:

2. Джерела права країн континентальної Європи.

3. Правові джерела Англії, їх особливості.

Методичні рекомендації

У вступній частині до семінарського заняття передбачено блицопитування протягом 10—12 хв. по темі: «Феодальна держава в країнах Західної Європи», підготуватись до якого можна, виконавши завдання для самостійної роботи № № 1, 2, 3, 4, 5, 6 теми № 8 (див.: Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004. — С. 211—212; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. переробл. і доп.— К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729), відповівши на запитання під рубрикою «Продовжте думку».

Ефективній роботі щодо висвітлення питань плану зазначеного семінару сприятиме звернення до конспекту лекцій, матеріалам першого видання навчального посібника (тема № 7, № 1, 2, 3, 4, 5; тема № 9, С. 218—238), виконання завдань для самостійної роботи № 1,2, відповіді на запитання під рубрикою «Продовжте думку...» № 1—7, 13, 14, 15.

1. При висвітленні першого питання слід акцентувати увагу на характеристиці «варварських» правд, англосаксонських записів норм звичаєвого права, пояснивши при цьому обумовленість спільних рис, особливостей в їх змісті. Окремої уваги заслуговує Салічна правда — правова пам’ятка стародавніх франків. Коротко зупиніться на історії її прийняття; розкриваючи зміст основних її положень, подумайте над питанням, чим визначається саме феодальний характер цієї правової збірки.

2. Друге питання присвячується розгляду джерел права, притаманних країнам континентальної Європи (Франції, Німеччини), а саме: «писаного» звичаєвого права (збірки звичаїв); королівського законодавства, статутів та ордонансів; канонічного права, рецепійованого римського права; права міст; феодальних кодифікацій і з’ясуванню особливостей їх виникнення і дії протягом всього періоду існування середньовічних держав. Особливу увагу слід звернути на «Саксонське дзерцало» (1232 р.) і «Кароліну» (1532 р.) у Німеччині. Аналіз цих та інших джерел має відповісти на запитання про найбільш характерну, суттєву рису права країн континентальної Європи — його партикуляризм, обумовлений значною мірою пануванням там протягом тривалого часу політичної роздробленості.

3. Третє питання присвячується розгляду правових джерел Англії. При підготовці цього питання необхідно звернути увагу на: а) історичні умови становлення системи загального права та права справедливості, судового прецеденту; особливості їх розвитку.

СЕМІНАР № 6

Тема: «Право і судовий процес у середньовічних державах Західної Європи»

(2 год.)

План

1. Характеристика основних правових інститутів феодального права:

а) державно-правові інститути;

б) цивільно-правові інститути;

в) злочини і покарання.

2. Судовий процес в державах середньовіччя: загальне та особливе.

Методичні рекомендації

Семінарське заняття є продовженням розгляду питань теми: «Феодальне право країн Західної Європи», що обумовлює і вимоги щодо його підготовки: поглиблене вивчення матеріалу теми № 9 навчального посібника (С. 218—240; С. —), виконання відповідно завдань для самостійної роботи (тема № 9, № 4, 5.) Контроль за самопідготовкою здійснюйте відповідями на запитання в рубриці «Продовжте думку» № 8—12; 16—22. Особливістю цього семінарського заняття є застосування елементів практичного характеру, а саме: складання і вирішення юридичних казусів, складання «міні- сценарію» судового засідання за джерелами, які вивчаються, зокрема, Саксонського дзерцала, Кароліни та ін.

1. Характеристику основних правових інститутів феодального права (перше питання) треба розпочати із з’ ясування питань:

1) що нового, порівняно з попередніми часами, з’являється в регулюванні:

— державно-правових відносин володарювання;

— майнових відносин, особливо права власності (земельної власності перш за все);

— відносин злочину та покарання;

2) чим був обумовлений різний рівень розвитку договірного права, права зобов’язань в західноєвропейських державах епохи середньовіччя.;

3) чим можна пояснити значну схожість в правовій регламентації сімейно-шлюбних відносин в державах Західної Європи.

2. При розкритті другого питання акцентувати увагу необхідно на особливостях кримінально процесу в країнах Західної Європи. Крім того передбачено, що курсанти (студенти), добре ознайомившись з джерелами феодального права, зможуть скласти юридичні казуси на задані правові інститути і «міні сценарії» їх розгляду за законодавством тієї чи іншої країни.

МОДУЛЬ ІІ.

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН ЕПОХИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

СЕМІНАР № 7

Тема: «Становлення держави нового типу — буржуазної держави в країнах Західної Європи і Північної Америки»

(2 год.)

План

1. Перші буржуазні революції в країнах Західної Європи та Північної Америки (ХѴІ—ХѴШ ст.), їх вплив на становлення держави нового типу.

2. Пошук та затвердження нових форм державної організації в країнах Західної Європи та Північної Америки в роки перших буржуазних революцій:

а) форма англійської держави;

б) форма держави США за Конституцією 1787 р.;

в) форма держави Франції 1789—1799 рр.

3. Буржуазна і капіталістична держава — держава перехідного типу.

Методичні рекомендації

Визначене семінарське заняття є продовженням розпочатого на лекції вивчення історії держави і права зарубіжних країн епохи становлення громадянського суспільства. Тому, готуючись до нього, слід передусім уважно прочитати конспект лекції, ознайомитись з матеріалами тем № 12, 13 (див.: Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004. — С. 291—296; 307— 334; Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729), виконати завдання для самостійної роботи № 1,2 теми 12, № 1, 2 теми 13. Перевірити рівень засвоєння матеріалу можна, відповівши на запитання під рубрикою «Продовжте думку» № 1—10 теми 12 та запитання № 1—21 теми 13.

1. Підготовка до висвітлення першого питання плану має ґрунтуватися на знаннях шкільної програми всесвітньої історії (8 клас), відновити які певною мірою допоможуть виконані завдання для самостійної роботи.

Звернувши увагу на спільне та особливе в соціально-економічних, політичних та ідеологічних передумовах переходу від феодального ладу до буржуазного, які мали місце в країнах Західної Європи та Північної Америки, слід згадати, що перехід людства від середньовіччя до нового часу бере свій початок ще в XV—XVI століттях, тобто в епоху Відродження та Реформації. Саме в цей час починається переворот перш за все в політичній і правовій свідомості людей, в економіці, яка все більше орієнтується на капіталістичне підприємництво. В цьому вам допоможе вивчення політичних і правових програм ідеологів ранньої буржуазії. Необхідно також показати, що було відмінного в процесі зародження капіталістичних відносин в Голландії, Англії, англійських колоніях Північної Америки, Франції і як ці особливості вплинули на становлення тут держави нового типу — буржуазної держави.

2. Розкриваючи друге питання, необхідно наголосити на тому, що з часом перших буржуазних революцій почався процес затвердження сучасної держави, яка принципово відрізнялась від держав попередньої епохи. Характеристика основних програмних документів перших буржуазних революцій, конституцій, прийнятих в роки революцій, їх порівняльний аналіз сприятимуть висвітленню боротьби республіканських та монархічних тенденцій у встановленні форми держави в цих країнах у новий час. Розуміння характеру революцій в Голландії, Англії, Франції, англійських колоніях Північної Америки за їх наслідками допоможе відповісти на питання, чим був обумовлений вибір тих, чи інших державних форм в цих країнах.

3. Зміст третього питання передбачає спробу узагальнення матеріалу по 1,2 питаннях плану семінару і відповідно, пошук відповіді на запитання, чому держава нового типу, становлення якої розпочалося в період перших буржуазних революцій, увійшла в історію як буржуазна, капіталістична держава, які її характерні риси, яким є її місце в історії державотворення?

СЕМІНАР № 8

Тема: «Основні тенденції розвитку буржуазної держави в епоху становлення та розвитку громадянського суспільства»

(2 год.)

Методичні рекомендації

Особливістю семінару є його націленість значною мірою на самостійну роботу, результатом якої мають стати підготовлені реферати на зазначені теми, найкращі з яких заслуховуватимуться на семінарському занятті (доповідь на 10—12 хв.), котре проходитиме у формі «міні-конференції». Тематика доповідей передбачає узагальнення і конкретизацію знань, отриманих на лекціях та під час самостійної роботи.

Окрім того, для активної участі в обговоренні доповідей на семінарі необхідно: звернутися до конспекту лекцій, матеріалам навчального посібника (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004 — С.344—388; Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп.—К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729), виконати завдання для самостійної роботи, зазначені в темах № 13, 14, № 1, 2, відповісти на запитання «Продовжте думку» № 1—45.

Тематичні повідомлення:

1. Історичні витоки сучасного парламентаризму (досвід державотворення в Англії ХѴШ—ХІХ ст.).

2. Історичні витоки змішаної форми республіканського правління (досвід західноєвропейських країн).

3. Історичний розвиток республіканської форми правління у Франції ХѴІІІ — сер. ХХ ст. Змішана республіка.

4. Історичні витоки сучасної президентської форми правління (досвід США ХVШ— ХХ ст.).

5. Особливості історичного розвитку унітаризму як форми державно-територіального устрою в епоху становлення і розвитку громадянського суспільства.

6. Історичні основи сучасного федералізму (досвід США ХІХ—ХХ ст. та ФРН — ХХ ст.).

7. Історичні засади сучасного демократичного державного режиму (досвід країн західної цивілізації).

8. Тоталітарні режими ХХ століття (історичний досвід країн Західної Європи).

9. Економічна функція держави в її історичному розвитку.

10. Соціальна функція держави в її історичному розвитку.

11. Правоохоронна функція держави в її історичному розвитку.

12. Проблеми форми сучасної української держави в контексті історичного досвіду зарубіжних країн.

СЕМІНАР № 9

Тема: «Становлення та основні тенденції розвитку права в зарубіжних країнах в епоху громадянського суспільства»

(2 год.)

План

1. Історичні витоки буржуазного права — права нового типу.

2. Буржуазні революції ХѴІІ—ХѴІП ст. та їх роль у формуванні права нового типу.

3. Структурні та змістовні зміни у праві: загальна характеристика.

Теми рефератів: 1) «Становлення англо-американської світової правової сім’ї».

2) «Становлення континентальної (романо-германської) світової правової сім’ї».

Методичні рекомендації

Зазначене семінарське заняття є першим в переліку семінарів, присвячених історії права зарубіжних країн в епоху громадянського суспільства. За своїм змістом воно має методологічне значення для наступних семінарів, оскільки передбачає, що в процесі роботи над матеріалами курсанти (студенти) мають визначити й засвоїти те, що надало праву саме нової якості — його принципи, основні риси, основні тенденції розвитку, без чого неможливо скласти чітке уявлення про історію галузей права на новому етапі розвитку.

Підготовку до семінару необхідно розпочати із звернення до конспекту лекцій, матеріалів вже вивчених тем № 6, 9, 12, виконання завдань для самостійної роботи до теми № 15 пропонованого посібника.

1. Працюючи над першим питанням плану, слід виходити з того, що становлення сучасного права — це досить тривалий в часі історичний процес, який розпочався ще в раннє середньовіччя, проходив еволюційно і мав своїми витоками рецепійоване римське право, міське право, міжнародне торгівельне право. Залучивши вже відомий матеріал з історії права попередньої епохи, коротко схарактеризуйте ці джерела і спробуйте відповісти на запитання, чому саме вони стали тим ґрунтом, на якому формувалося право нового типу — буржуазне право.

2. Важливу роль в становленні права нового типу відіграли перші буржуазні революції (ХѴІІ—ХѴІІІ ст.). Поклавши початок перевороту в галузі економіки й політико- державних структур, вони започаткували й новий правовий порядок, котрий ґрунтувався на визнанні людей вільними від народження, рівними перед законом — принципах, покладених в основу нового, юридичного, світогляду. Тому для розкриття другого питання слід обов’язково звернутися до програмних документів перших буржуазних революцій, серед яких Велика Хартія вольностей 1215 р., Habeas Corpus Act 1679 р., Біль про права 1689 р. (Англія); Декларація незалежності 1776 р., Конституція 1787 р., Біль про права 1791 р. (США); Декларація прав людини і громадянина 1789 р. Конституція Франції 1791 р.; революційне законодавство і на конкретних прикладах показати особливості процесу правотворення в кожній країні, назвати і розкрити ті нові риси, яких воно набувало, а саме, поява нового засобу існування правових систем — системи законодавства і системи права; домінування в правових системах конституційного права; закріплення основних його принципів — верховенства права, верховенства закону, індивідуалізму, свободи, рівності, законності.

3. Готуючи третє питання, зверніть увагу, що подальший розвиток буржуазних і капіталістичних відносин зумовлював і нові зміни, які відбувалися в праві, і знайшли свій прояв:

— у появі світових правових сімей;

— соціалізації права, тобто наповнення права соціальним змістом через визнання за ним приоритетними загальносоціальних, загальнорегулятивних функцій, здійснення державою цілеспрямованої соціальної політики,

— інтернаціоналізації права, тобто посилення впливу норм міжнародного права на національне право.

Слід також відзначити зміни, що відбувалися в джерелах права, структурі права, назвати і розкрити причини і фактори, які їх обумовили.

З зазначеного питання передбачено заслуховування рефератів (дивись наведену вище тематику).

СЕМІНАР № 10

Тема: «Конституції зарубіжних країн XVII—XVIII ст. як джерело вивчення історії становлення конституційного права»

(2 год.)

План

1. Становлення конституційного права як галузі права. Основні історичні етапи його розвитку.

2. Конституції періоду перших буржуазних революцій XVII—XVIII ст. та їх роль у формуванні засад галузі конституційного права.

3. Основні конституційно-правові інститути в їх історичному розвитку: загальна характеристика.

Методичні рекомендації

Самостійна підготовка до семінарського заняття вимагає повторення знань з основ правознавства в таких поняттях як галузь права, конституція, конституційні акти, конституційне право, конституційно-правові інститути; роботи з конспектом лекції, матеріалами теми № 16 (див.: Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004 — С. 438—458; Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729), текстами конституцій, конституційних актів зазначеного періоду; виконання завдань для самостійної роботи (Тема № 16 № 1, 2, 6, документи № 1—2, 3, 4). Перевірити свою готовність до роботи на семінарі можете, відповівши на контрольні питання під рубрикою «Продовжте думку».

1. Відповідь на перше питання передбачає аналіз історичних передумов виникнення конституційного права як галузі права, в тому числі і особливостей регулювання державно-правових відносин володарювання в епоху станово-кастового суспільства; висвітлення впливу на цей процес ідей епохи Відродження, західноєвропейського Просвітництва і як результат, відповідь на питання, чому неможливим було виникнення конституційного права як галузі права рашіне?

Характеризуючи основні історичні етапи в історії розвитку цієї галузі права, слід відзначити, що обумовлювало зміни в процесі його історичного розвитку?

2. Друге питання семінару передбачає вивчення текстів перших конституцій, конституційних актів: Велика Хартія вільностей 1215 р., Петиція про право 1628 р., Знаряддя управління 1653 р. Habeas Corpus Act 1679 р. Біль про права 1689 р. (Англія); Декларація незалежності 1776 р., Конституція 1787 р., Біль про права 1791 р. (США); Декларація прав людини і громадянина 1789 р., Конституцій Франції 1791 р., 1793, 1795, 1799 рр., висвітлення історичних умов їх появи; характеристику структури, загального змісту і визначення їх ролі у формуванні засад галузі конституційного права.

3. Предметом розгляду третього питання мають стати такі загальні конституційно- правові інститути як:

— інститут конституційного статусу особи;

— інститут начал організації і діяльності державного механізму;

— інститут територіальної організації держави.

Проаналізувавши конституційне законодавство держав Західної Європи, США, необхідно показати, коли, в конституціях яких держав вони з’являються вперше; яких змін вони зазнали, чому; що було спільного і особливого в них. Така робота сприятиме визначенню основних тенденцій в розвитку зарубіжного конституційного законодавства в XIX — на поч. XX ст., розумінню сучасного стану цієї правової галузі.

СЕМІНАР № 11

Тема: «Цивільне право в країнах континентальної правової світової сім’ї в епоху становлення та розвитку громадянського суспільства»

(2 год.)

План

1. Історичні витоки буржуазного цивільного права.

2. Джерела цивільного права країн континентальної правової сім’ї, їх загальна характеристика.

3. Основні цивільно-правові інститути буржуазного права країн континентальної правової сім’ї.

Реферат: «Основні тенденції історичного розвитку цивільно-правових інститутів країн англо-американської світової правової сім’ї».

Методичні рекомендації

Підготовка до семінару передбачає самостійну роботу з конспектом лекції, матеріалами навчального посібника (див.: Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004. — С. 47l—475; 488—498; Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729), текстами кодексів; виконання завдань для самостійної роботи. Перевірку підготовленості до участі в роботі семінарського заняття здійсніть, відповівши на запитання № 11—20, 41—61, 68, 69 під рубрикою «Продовжте думку» теми № 17.

1. В першому питанні необхідно коротко схарактеризувати континентальну світову правову сім’ю, притаманні її праву риси і особливості, дати загальну характеристику історичних витоків буржуазного цивільного права як галузі, в тому числі таких джерел права епохи станово-кастового суспільства як: римське право, право міст, міжнародне торгівельне право, передреволюційного у Франції і революційного цивільного законодавства і відповісти на запитання, яку саме вони відіграли роль у становленні буржуазного цивільного права. Особливо звернути увагу на ідеї світоглядного змісту, які вплинули на доктринальні положення цивільного буржуазного права.

2. Друге питання присвячено джерелам цивільного права країн континентальної світової правової сім’ї і передбачає їх коротку загальну характеристику й змістовну та всебічну таких основних, якими є Цивільний кодекс французів 1804 р., Цивільно- процесуальний кодекс Франції 1806 р., Торгівельний Кодекс Франції 1807 р., а також Австрійський цивільний кодекс 1811 р., Саксонське цивільне уложення 1863 р., та Цивільне Уложення Німеччини 1900 р.: історію їх розробки та прийняття, структуру, основні положення, відзначивши спільне й особливе, пояснивши відмінності.

3. Третє питання семінару передбачає порівняльну характеристику основних цивільно-правових інститутів: суб’єктів цивільного права, права власності, зобов’язань, сімейно-шлюбного, спадкового за Цивільним Кодексом Франції 1804 р. і Цивільним Уложення Німеччини 1900 р. і відповіді на запитання:

1. Чим зумовлено невизнання французьким цивільним законодавством на відміну від німецького, в якості суб’єкта цивільно-правових відносин юридичної особи?

2. Що з’являється нового в розумінні права власності у німецькому цивільному праві порівняно з французьким і чим це зумовлено?

3. Що спільного і чим відрізняється інститут зобов’язального (договірного) права за французьким Цивільним Кодексом та німецьким Цивільним Уложення, чим обумовлені відмінності?

4. Чим пояснюється збереження в нормах сімейно-шлюбного права Цивільного Кодексу Франції контрреволюційних тенденцій і більша їх прогресивність у Німецькому Цивільному Уложенні?

5. В чому проявилась більша правова захищеність подружжя, дітей при успадкуванні майна за НЦУ порівняно з ЦКФ?

СЕМІНАР № 12

Це семінарське заняття може бути проведено за двома варіантами: перший —за традиційним планом, із заслуховуванням підготовлених виступів, доповідей, рефератів та їх обговорення, другій — у формі ділової гри.

Варіант № 1.

Тема: «Кримінальне буржуазне право Франції в епоху становлення та розвитку громадянського суспільства»

(2 год.)

План

1. Теоретичні засади кримінального буржуазного права.

2. Кримінальне буржуазне законодавство Франції та його роль у становленні і розвитку буржуазного кримінального права країн континентальної світової правової сім’ї.

3. Загальна характеристика основних кримінально-правових інститутів в їх історичному розвитку.

Реферат: «Особливості кримінального права країн англо-американської світової правової сім’ї в епоху становлення громадянського суспільства».

Методичні рекомендації

Підготовка до семінарського заняття передбачає роботу з конспектом лекції, матеріалом теми № 18 навчального посібника (див.: Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004. — С. 527—530; 539—548; 555—560; Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е вид. перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2008. — С. 729), виконання завдань для самостійної роботи (Тема № 18, завдання № 1, 2, 6, 7, 8). Перевірку готовності до роботи на семінарі здійсніть, відповівши на запитання під рубрикою «Продовжте думку» № 1—7, 19—24, 39—42.

1. Становлення та розвиток сучасного кримінального права значною мірою здійснювалося під упливом ідей епохи західноєвропейського Просвітництва, лібералізму, зумовивших появу нових теорій кримінального права: просвітницько-гуманістичної теорії, класичної та соціологічної шкіл кримінального права, положення яких склали в основному теоретичні засади цієї сучасної галузі, що і є предметом розгляду першого питання. Недостатньо обмежитися характеристикою основних положень цих теорій.

Звернувшись до додаткової літератури, схарактеризуйте наукову й професійну спадщину відомих західноєвропейських мислителів-юристів, які стояли у їх витоків: Ч. Бек- каріа, А. Фейєрбаха, І. Бентама, Ч. Ломброзо.

2. Друге питання присвячено характеристиці кримінального законодавства Франції в епоху становлення громадянського суспільства, що потребує висвітлення процесу розробки кримінального кодексу ще в період буржуазної революції (1789—1799 рр.); розробки й прийняття кримінального Кодексу 1810 р., характеристики його структури, основних положень, подальших змін, які відбувалися протягом ХІХ ст. Окремо слід зупинитися на умовах, в яких з’явився новий КК Франції 1992 р., показати, в чому проявилася його спадкоємність з КК 1810 р., а в чому — еволюційний характер?

Звернувшись до додаткової літератури, покажіть вплив кримінального законодавства Франції на право інших країн континентальної світової правової сім’ї, зокрема, сучасної України.

3. В третьому питанні, характеризуючи основні кримінально-правові інститути (злочин і покарання) необхідно, звернувшись до текстів законів, показати як і коли починає проявлятися основна тенденція розвитку цієї галузі права на сучасному етапі — його гуманізація.

Варіант № 2

Тема: «Судовий процес за кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством Франції 1808—1810 рр.».

Пропоноване заняття проводиться у формі ділової гри.

Методичні рекомендації

Дидактичною метою використання такої форми роботи як ділова гра, є закладання основ для формування вмінь та навичок майбутнього юриста, зокрема:

• орієнтуватись в системі чинного законодавства;

• тлумачити чинне законодавство;

• давати правильну оцінку окремих доказів, їх сукупності в юридичній справі в конкретних процесуальних і кримінальних справах;

• застосовувати кримінально-правові та кримінально-процесуальні норми;

• складати процесуальні та ділові документи по справі;

• використовувати принцип історичного підходу при інтерпретації різних подій політичного, державного життя як минулого, так і сучасного.

Виховна мета полягала в набутті тими, хто навчається, досвіду професійного спілкування, відпрацювання позитивної установки на сприйняття нового.

Ігровою метою є розгортання самого процесу гри з зазначеної теми.

При підготовці сценарію ділової гри треба виходити з того, що «сценарій» — це опис предметного змісту, послідовності і характеру дій гравців, викладача і має відображати основні принципи ділової гри: проблемність, двоплановість, сумісна діяльність.

Предметом гри є підготовка та розгляд судової справи по звинуваченню француза Жана Жака Олів’єра 1785 року народження, мешканця м.Парижа у навмисному вбивстві.

Ігрове протиріччя створюється з урахуванням змісту професійної діяльності майбутніх юристів і інтересів інших учасників гри.

З метою надання організаційного характеру складаються правила гри, в основу яких покладено повноваження учасників гри згідно чинного законодавства Франції початку ХІХ ст., а саме: Кримінального та Кримінально-процесуального Кодексів.

Процес підготовки та проведення гри складається з чотирьох етапів.

Перший етап — підготовчий. Студенти ознайомлюються з наступними задачами: вивчити відповідні розділи курсу: становлення буржуазної державності у Франції на- прикінці XVIII — початку ХІХ ст.; особливості французького буржуазного права, вивчення джерел кримінального і кримінально-процесуального права: Кримінального Кодексу 1810 р. та Кримінально-процесуального Кодексу 1808 р. При цьому слід визначити відмінні риси суду і кримінального процесу буржуазної Франції, а саме, для попереднього слідства: відсутність змагальності, таємниця слідства, писемний характер, обмеження особистої волі звинувачуваного; для судового розгляду: гласність, усний характер, змагальність.

Другий етап. Розподіляються ролі учасників гри з урахуванням побажань студентів (курсантів), знань, здібностей, взаємовідносин. Складається «міні-сценарій» судового засідання.

Третій етап — це проведення безпосередньо «судової дії». Оскільки предметом самої гри є судове засідання, всі попередні процесуальні дії, передбачені Кримінально- процесуальним Кодексом (дізнання, попереднє слідство, віддання справи до суду, призначення судді, формування журі (присяжних засідателів), перекличка присяжних опущені, вважаються, що вони успішно проведені.

В процесі гри її учасники, використовуючи свої права згідно чинного законодавства, студенти, які перебувають в аудиторії, мають можливість вводити нові дані по справі. Цей захід застосовується ведучим з метою додаткової перевірки глибини знань сту- дентів-учасників гри змісту Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, особливостей історичної епохи.

Четвертий етап — підведення підсумків гри. Ведучий, студенти з аудиторії аналізують, оцінюють внесок кожного учасника у підготовку і проведення гри, прояв рівня сформованості окремих професійних вмінь та навичок кожного гравця і колективу в цілому, аналізують знайдене у результаті гри рішення, тобто судовий вирок.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ ТА ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

У вітчизняній педагогіці тривалий час основною формою поточного контролю успішності та якості навчання було семінарське заняття. Перехід на кредитно-модульно- рейтингове навчання зумовив диференціацію форм та засобів навчального контролю. Окрім контролю успішності та якості навчання під час семінарських занять, виконання самостійної роботи, індивідуальних завдань, вважаємо за доцільне виокремити такі форми як: вхідний (нульовий), проміжний (за результатами засвоєння програмного матеріалу змістового модулю) та рубіжний (за результатами засвоєння програмного матеріалу цілого модулю) контролі. Сукупність набраних балів за названими видами контролю дозволяє визначити остаточний рейтинг студента без складання іспиту з урахуванням шкали ЕСТБ і її відповідності національній системі оцінювання.

Оцінювання успішності та якості навчання

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни визначається як середньозважена результатів сумарного рейтингу залікових модулів: Ясум = Rм1 + Лм2. Сумарний рейтинг успішності та якості навчання студента за першим модулем розраховується за формулою: Лмі = R (сем) + R (ср) + (ВК) + R (ПК) + R(PK), а за другим модулем відповідно: Ям2 = R (сем) + R (ср.) + R (ПК) + R(PK).

RM1 (мах) = (6 x 5) + (2 x 6) + (1 x 10) + (2 x 10) + (1 x 30) =102 бали.

RM2 (мах) = (6 X 5) + (з X 6) + (2 x 10) + (1 x 30) =98 балів.

RcyM. мах =102 + 98 = 200 балів за рейтинговою шкалою навчальної дисципліни. Для оцінювання успішності та якості навчання студента за національною шкалою та шкалою ECTS використовується така перехідна таблиця.

За шкалою навчальної дисципліни, (бали) За шкалою навчального закладу, (%) За національною шкалою За шкалою ECTS
180—200 90—100 Відмінно A
150—179 75—89 Добре BC
120—149 60—74 Задовільно DE
70—118 35—59 Незадовільно з можливістю повторного складання FX
1—69 1—34 Незадовільно з обов’язковим повторним курсом F

Студенти з найнижчим (35-59) рейтингом за шкалою навчального закладу (незадовільно з можливістю повторного складання за національною шкалою та FX за шкалою ECTS) мають право доопрацювати матеріал і за умов його позитивної оцінки підвищити свій рейтинг; студенти які набрали від 1 до 34 балів отримують оцінку незадовільно з обов’язковим повторним курсом.

<< | >>
Источник: Бостан Л. М., Бостан С. К.. Історія держави і права зарубіжних країн. 2-е вид. перероб. й доп.: Навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2008— 730 с.. 2008

Еще по теме СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ: ПЛАНИ, МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

  1. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ: ПЛАНИ, МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
  2. ЗМІСТ
  3. ДОДАТКИ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -