7.9. Поняття та характерні риси квіритського права

найдавніше римське право. Його характерні риси такі: •

суто національний характер (регулювало відносини тільки між римськими громадянами (квіритами), що вважалися єдиними суб'єктами правовідносин); •

тісно пов'язувалося з релігією; •

було обмеженим (що пояснювалося примітивністю господар ських відносин і проявлялось у відсутності правового врегулювання важливих аспектів суспільного життя та розмежування на галузі й інститути права); •

індивідуалізм (пріоритет інтересів особистості над інтересами суспільства); •

формалізм і публічність (будь-якій правовій дії надавалася певна форма, порушення якої спричиняло її нікчемність); •

символізм (певні предмети означали конкретне правове поняття чи правову дію, що свідчило про недостатній рівень правового мислення, його нездатність виробляти загальні абстрактні правові поняття);

• консерватизм (живучість старих форм при зміні змісту). Така система права пізніше була названа цивільним правом.

7.10. Закони XII таблиць: історія створення, структура, форма викладу правових норм

У Римі тривалий час монопольне право на тлумачення та застосування звичаїв і законів належало патриціям, а це спричиняло незадоволеність плебеїв.

51

Оригінал тексту Законів XII таблиць до нас не дійшов (як вважають учені, вони загинули під час навали галлів у 390 р. до Р. X.). Він став відомий з уривків, які збереглися в працях римських юристів, істориків, літераторів. На основі цих свідчень німецькі вчені в XIX ст. реконструювали текст Законів XII таблиць, але в ньому є багато прогалин. Закони XII таблиць були складені тематично. Таблиці І-Шстосувалися судового процесу; ІУ-У- сімейних відносин, опіки та спадкування; VI - власності й володіння; VII - зобов'язального права; VIII-IX— кримінальних покарань, умов застосування смертної кари; X— норм сакрального (від лат. засег- священний) права про поховання; XI—XII- додаткових постанов з різних галузей права.

Для Законів XII таблиць характерні риси стародавнього права, зокрема: тісний зв'язок з релігією, обмеженість, індивідуалізм, формалізм і консерватизм.

Ці Закони не охоплювали всього римського права, а містили, переважно, норми цивільного та кримінального права, процесу, постанови про порядок поховання, захищали приватну власність тощо. Закони діяли й дуже цінувалися римлянами, мали важливе значення для подальшого розвитку римського права, а сучасники вважали їх основним джерелом усього публічного та приватного права Риму.