Юридичні поняття і терміни на літеру Ж

Жакерія (Jacquerie, від Jacques Bonhomme - «Жак-Простак» - зневажливе прізвисько, яким дворяни називали селян) - антифео­дальне селянське повстання в середньовічній Франції 1358, що переросло в Селянську війну.

Жалувана грамота дворянству, Грамота на права, вольності та пільги благородного російського дворянства - законодавчий акт Рос. імперії. Видано 21.04.1785 імператрицею Катериною П. Скла­дається зі вступу, 4 розділів і 92 статей. Мета Ж.г.д. - піднести престиж дворянства і завершити його формування як панівного стану сусп-ва. У цьому ж році права і привілеї рос. дворянства бу­ло поширено на укр. козац. старшину, щоб задобрити панівну вер­ству України після ліквідації Запорозької Січі та Гетьманщини.

Жалувана грамота містам, Грамота на права і вигоди міс­там Російської імперії - законод. акт Рос. імперії. Видана 21.04.1785 імператрицею Катериною П одночасно з Жалуваною грамотою дворянству. В Ж.г.м. зроблено спробу детально рег­ламентувати організацію і діяльність запроваджуваних тоді орга­нів міського самоврядування. Під час розробки цього правового акта використано як рос., так і зарубіжні джерела - пруські та шведські статути, пам’ятки магдеб. права тощо. Згідно з Ж.г.м. усе населення міст поділялося на 6 розрядів: до 1-го, незалежно від стану, входили «справжні міські обивателі», які мали в місті будинок або землю; до 2-го - купці всіх трьох гільдій; 3-й розряд становили цехові ремісники; 4-й - іногородні та іноземні «люди, які в цьому місті торгують, працюють або займаються іншими міщанськими справами»; до 5-го розряду входили «імениті гро­мадяни»: вчені, художники, «будь-якого звання і стану капіталіс­ти», банкіри, купці, які вели оптову торгівлю, судновласники; до 6-го - т.з.

Жалувані грамоти - документи давньорус. великих або удільних князів, згодом - рос. царів та імператорів про надання окр. особам, станам, ін. групам населення або установам нерухо­мого майна, екон. і політ, привілеїв. Відомі з ХП ст. спочатку не мали усталеної форми. 1618 указом рос. царя було встановлено зразок Ж.г. Відомі Ж.г. царя Олексія Михайловича про Вольності Війська Запорозького, про права православної шляхти тощо, які увійшли до складу Березневих статей 1654. У 2-й половині XVII- на поч. ХУШ стст. рос. царі надавали Ж.г. укр. козацькій стар­шині, а також церквам і монастирям в Україні на володіння маєт­ками, хуторами, млинами тощо. Деякі з Ж.г. або їх окремі части­ни були чинними до 1917.

«Ждановщина» - це ідеологічна кампанія в CPCP, розгор­нута у 1946-1949 у галузі науки, літератури, культури та мистец­тва, в ході якої були піддані нищівній критиці діяльність інститу­тів історії України та історії укр. л-ри, творчих спілок, редакцій газет і журналів, видатних діячів укр. культури - письменників, композиторів, режисерів тощо. Наступ сталінізму очолив секре­тар ЦК ВКП(б) А. Жданов. Мета ждановщини в Україні - поси­лення контролю над творчими процесами в галузі культури, при­душення національно-визвольного руху та будь-яких прочвів української самостійницької ідеї. Наслідки кампанії: придушення паростків відродження укр.

Женераліте (фр. generalite) - податковий округ в абсолю­тистській Франції.

Жирондисти - політичне угруповання періоду Великої французької буржуазної революції ХУШ ст., яке репрезентувало республіканську торгово-промислову буржуазію, що виступала за встановлення Республіки, політичні й економічні права та свобо­ди громадян. Ж. були найвпливовішим угрупованням другого етапу Великої французької революції (1792-1793 рр.). Лідерами Ж. виступали Бриссо, Верньо, Кондорсе.

Житлове право - сукупність правових норм, які регулюють відносини з використання житлового фонду. Ж.п. не є самостій­ною галуззю права, за змістом воно збігається з поняттям «житло­ве законодавство». Основу Ж.п. становлять норми цивільного пра­ва (майнові відносини найму та оренди житлових приміщень то­що) та норми сімейного права (права членів сім’ї власника житла).

«Жіноча доля», «Жіноча частка» (нім.

«Жовтих пов’язок» повстання - антифеод. селянське пов­стання 184-204 в Китаї. Назву дістало від жовтих пов’язок, які повстанці носили на голові. Повстання охопило значну частину країни. Повсталі знищували урядові установи, захоплювали землі феодалів, звільняли рабів. Повстання сприяло падінню династії Хань і тимчасовому ослабленню експлуатації селян.

Жупа - у південнослов’янських народів родоплемінні об’єд­нання, території, які вони займали, або певні адміністративно- територіальні одиниці. Вперше згадується 1220 р. у грамоті серб­ського короля Стефана Першовінчаного.

Журі судове (від франц, jury - суд присяжних, від jurer, лат. jurare - присягати, клястися) - складова частина суду присяжних. Вирішує в окремій від судді колегії питання про винність чи не­винність підсудного або ж разом із суддями - усі питання кримі­нальної справи. У деяких країнах Ж. бере участь і у вирішенні цивільних справ. До складу Ж. в різних країнах входить різна кі­лькість присяжних (в Англії, США, РФ - 12, Франції - 9, Австрії - 8, Італії - 6). У CIIIA велике Ж. (на відміну від малого Ж.) є орга­ном віддання обвинуваченого до суду. До складу великого Ж. у федеральних судах цієї країни входить від 16 до 23 присяжних, в окремих штатах - від 6 до 23. Змінами до Кримінального процес, кодексу України (законопроект № 3607 «Про державний реєстр присяжних) найближчим часом передбачається створення судів присяжних засідателів - це мале Ж. (не менше 15) та велике Ж. (не менше 25 присяжних).

Журавненський мирний договір 1676 - договір, підписа­ний Польщею і Туреччиною 17(27).X.1676 у м. Журавно (тепер смт Жидачівського р-ну Львів, обл.). Став заверш. актом польс.- тур. війни 1672-1676. Підтверджував умови Бучсщького мирного договору 1672, за яким Польща віддавала Туреччині Правобере­жну Україну і Поділля. Як і Бучац. договір, Ж. м. д. 1676 не був ратифікований польс. сеймом.