Юридичні передумови реалізації автономії Закарпаття

Боротьба закарпатців за автономію краю, а також справедливе визначення західних кордонів Закарпаття (зі Словаччиною)три®^а ла протягом усього періоду існування домюнхенської ЧСР- U^eh рух русинів-украінців no обидва береги річки Уж був дійсно всенародним: у ньому брали участь практично всі політичні парт¹ громадські об’єднання і національно-культурні товариства Закарпаття.

Однак політично-класові й національно-культурні розбіжиос^ зокрема протистояння русофільського та українського напр*^м

Реалізація конституційних прав автономії Закарпаття. Проголошення Карпатської України

Згідно з Konc гнтуційііим законом № 328 від 22 листопада 1938 p., шо узаконював автономний статус краю, передбачалося нроведсння виборів до Сснму (Сойму) Карпатської України. Вибори (відбулися і 12 лютою 1939 p.) проходили за виборчим законом, ухваленим празьким парламентом. Лкгивнс і насивпс виборче право мали чехословацькі іромадяни, які перебували па ісриторіїЗакарнаття і доеятли 21 року. Щоправда, вибори проходили на бсзальтернативній основі. , кандидатів у депутати мало право висувати гільки Українське Національне Об’єднання (УІІО). Ila думку дослідників (II Лттин), це робило вибори своєрідним референдумом: кожен міг вільно висловлюватися проти висунутого УПО кандидата, засуджуючи тим самим політичну лінію А. Волошина. Проте за кандидатів УІ10 проголосувало 92,4% від усіх, хто взяв участь у голосуванні. Такий резульгат виборів був гідною відионіддю Угорщині, яка внмагала нровссти у Закарпатті референдум про приналежність краюдо неї.

14бсрезия 1939 p.

А. Волошин проголосив незалежність Карпатської України. Ila прийняття такого рішення, безперечно, вплинули фактори міжнародного характеру, зокрема, проголошення самостійності Словаччиною і вторгнення угорських військ на територію Карпатської України. Названі події свідчили нро державний розпад ЧСР. Дослідники (Л-/. Вегеш) підкреслюють, що ісгоричію було б неправильно стверджувати, що ннми факторами все обмежувалося. Закарпатські українці довели, іцо вони готові до державницького життя, є складовою частиною великої української нації. Ila засіданні Сейму були прийняті історичної ваги документи про незалежність, державний устрій, назву, мову, пранор, герб і гімн Карпатської України. Гасмним голосуванням був анбраннй Президент. Ним став Л. Вояоііііін. за якого проголосували всі посли (депутати). Сойм відбувався у той час. коли угорська армія розпочала окупацію Карпатської України.

Проголошення незалежності пояснюють (M. Пегеш) прагненням українського населення краю до свободи. Незважаючи на деяку спонтанність і поспішність, Ня ісіорпчна подія в житті пе тільки закарпатських українців, але й усього українського народу мала велике ісгорнчнс значення. Це була друга, після 21 січня 1919 p. Акту Злуки УІIP і ЗУІ1Р, спроба заявити неред цілим світом нро самодостатність української нації. I хоча цей Акт проголошення лсзалсжності, ратифікований 15 березня 1939 p. па Соймі Карпатської України, був радиіе символічним, аніж реальним, він відіграв велику роль у формуванні самосвідомості всієї української пації. Саме в період існування Карпатської України завершився своєрідний ^ПеРехід у свідомості - від підкарпатських русинів до закарпатських українців.

<< | >>

↑

Источник: Терлюк I. Я.. Історія держави і права України: Навчальний посібник,- K.,2011.- 944 c.. 2011

Еще по теме Юридичні передумови реалізації автономії Закарпаття: