Суспільний лад Галицько - Волинської держави.

3.1. структура суспільства.

Як і в Київській Русі. у Галицько - Волинській державі існувала чітка структура суспільства, де кожній соціальній групі визначалося певне і чітке місце:

3.2.

Вільні:

1) аристократія та знать - боярство - провідна роль у державі: а) великі землевласники, що володіли спадковими

маєтностями, вотчинами; б) посідали найвищі посади в державі.

2) духовенство: біле та чорне: а) володіло спадковими землями (якщо син священика переймав посаду батька); б) володіли залежними селянами (монастирі); в) не платили податків;

г) звільнялись від обов'язків перед князем.

3) селяни-смерди - общинний спосіб життя: а) особисто вільні;

б) економічно (поземельно) залежали від власника землі - князя (держави), боярина, монастиря і платили їм «татарщину»(гроші державі), «сербщину» (грошовий оброк), дякло (натуральний оброк) та відбували повинності (громадські роботи).

4) міщани, граждани - поділялись на: а) заможну купецько - лихварську верхівку (мужі графські, містичі) - підтримували князя; концентрували в своїх руках міське управління; б) ремісники, майстри, дрібні торговці - середній міський прошарок - об'єднувалися в корпорації (цехи, братчини, сотні та ін.); в) «робітні люди», «люди менші» - міські низи - цілком залежали від перших двох груп.

Напіввільні:

Закупи (селяни - боржники), втратили економічну самостійність, не виконавши договірних зобов'язань.

Невільники:

Холопи (враховуючи умови Галичини і Волині, їх поступово перетворювали в кріпаків, надаючи землю і можливість вести господарство. У правовому відношенні цілком залежали від власника).

4.