Державний устрій Галицько - Волинської держави:

У 1199 році волинський князь Роман Мстиславич об'єднує Галичину і Волинь. Галицько - Волинське князівство стало одним з найпомітніших державних утворень на землях роздробленої Русі, правонаступницею її державно-правових традицій, носієм рис державного та суспільного устрою, що донедавна були притаманні єдиній Руській державі.

Державний розвиток Галицько-Волинського князівства відбувся у кілька етапів:

І. Утворення та становлення (1199 -1205 рр.)

Характерні риси державного життя:

1. Роман стає «самодержцем всія Русі» (ПВЛ);

2. територія не поступалась Священній Римській імперії;

3. запропонував модель підтримки «доброго порядку» на Русі, що передбачала: а) припинення князівських міжусобиць; б) консолідацію у боротьбі з зовнішніми ворогами; в) запровадження майорату (князівський стіл й усі землі старшому сину); г) вибори київського князя (у разі смерті) шістьма найбільшими на Русі князями.

II. Тимчасовий розпад держави (1205 -1238 рр.)

Характерні риси державного життя:

1. прогресуюче свавілля бояр - безпрецедентне порушення норм феодального права - оголошення князем боярина Володислава Кормильчича (1213 - 1214 рр.);

2. зовнішня агресія Польщі та Угорщини (окупація 1214 - 1219 рр.);

3. наростаюча монголо - татарська загроза;

4. енергійна боротьба Данила за відновлення єдності держави.

III. Об'єднання та піднесення, активна боротьба із

золотоординським ігом (1238-1264рр.).

Характерні риси державного життя:

1. централізує державу, посилює боєздатність;

2. реорганізовує армію: формує піхоту, переозброює важку кінноту;

3. заходи щодо створення антиординської коаліції;

4. після 1245 року формою правління стає своєрідний керівний дуумвірат (Данило, Василько; Лев І і Володимир; Андрій та Лев ІІ).

IV. Стабільність та піднесення (1264-1323 рр.).

Характерні риси державного життя:

1. Землі поділено між Левом, Мстиславом і Шварно; найпослідовніше державну політику проводив Лев.

2. Юрій І (1301-1315 рр.) - відновлює єдність Галицько - Волинської держави. 1303 рік - встановлення Галицької митрополії, підпорядкування Вселенському патріархові у Константинополі;

3. за Андрія та Лева ІІ - дуумвірат.

V. Поступовий занепад (1323-1349рр.).

Характерні риси державного життя:

- розривається династична лінія Романовичів, що спричинило міжусобиці;

- за Юрія ІІ Болеслава наступає занепад і перехід під експансію іноземних держав.

2.1. вищі органи влади і управління.

Князь (король):

- належала верховна законодавча, виконавча та судова влада;

- очолював державу як суверен, керував збройними силами;

- відав зовнішньою політикою;

- фінансова політика.

Особливості князівської влади:

а) відсутність абсолютної влади у князя, що обмежувалася впливовим боярством;

б) дуумвірат - одночасне управління двох князів.

Боярська рада (з перш. полов. XIV ст.):

а) постійний інститут державної влади;

б) не була вищим органом центральної влади;

в) склад: великі бояри - землевласники, галицький єпископ, суддя князівського двору, деякі воєводи, намісники.

г) скликалася і очолювалася найвпливовішими боярами (у період Юрія ІІ боярська олігархія підписувала разом з князем найважливіші документи).

Віче:

а) як пряме воле- і правовиявлення населення скликалося спорадично князем чи боярами;

б) не мало чіткого регламенту; визначених повноважень та компетенції;

в) 1231, 1235 рр. - спроби Данила скликати віче для підтримки у боротьбі з боярством зазнали краху.

г) поступово роль віча занепадає і до кінця ХІУ століття зводиться нанівець.

Система управління

і

двірсько-вотчинна

і

Центральна виконавча влада - очолював

а) двірський:

- керував князівським двором і вотчинами;

- чинив суд від імені князя;

- супроводжував князя в поїздках.

б) печатник:

- відав канцелярією;

- вів діловодство держави;

- охороняв печатку;

- керував писарями, перекладачами, архіваріусами.

в) стольник:

- очолював фінансову систему;

- контролював своєчасність фінансових надходжень.

г) збройник:

- забезпечував озброєння війська;

д) отроки:

- супроводжували та охороняли князя в походах.

е) дитячі (дітські):

- охорона князя в мирний та воєнний час;

- допоміжні функції при проведенні князем суду;

- виконання судових рішень;

- втілення у життя різноманітних державних актів.

є) тисяцькі посадники:

- управління містами.

2.1. система місцевого управління.

Місцеве управління належало призначеним князем:

Воєводам - керували округами - воєводствами. Зосереджували військово-адміністративні та судові функції.

Волостелі - керівництво волостями. У межах своєї компетенції наділялися адміністративними, військовими та судовими повноваженнями.

Староста - керував найменшою адміністративною одиницею - сільською общиною. Обирався громадою, але був підпорядкований князівським урядовцям.

Судова влада не була відділена від адміністративної і складалася з:

1) державних;

2) церковних;

3) доменіальних судів.

Таким чином, за формою правління Галицько - Волинська держава була феодальною монархією з сильною олігархічною верхівкою в особі боярства.

3.