Розділ 5 - Інструкція Австрійської Імперії про церковні суди
B Австрії, від найдавніших часів, Церква виконувала свою законо- датну й судейську владу згідно з церковним правом, то значить з пов- ною свободою і без втручання в її справи цивільної влади.
Однак вже в половині XVIII ст. починається зворот до лібералізму в цілій імперії, бо цивільна влада щораз більше хоче втручатися до церковних справ. Аж Конкордат з 1855 p. на якийсь час унормував взаємовідносини між Церквою і Державою. Ta не на довго, бо вже в 1867 p., дня 21. грудня, видано Конституцію, якою односторонно цивільна влада зривала угоду, хоч Конкордат був важний до 1870 року, та проголошувала повну свободу релігійного визнавання, ставлячи католицьке віровизнання нарівні з іншими сектами. Як причину зірвання Конкордату наводилось: 1) домагання більшости послів у парляменті; 2) щоб віддати державі права, які ніби були загарбані церковною владою; 3) щоб не допустити до надужиття церковної влади в цивільних справах, яка ніби надмірно розрослась з проголошенням догми про непомильність Папи (83).Папа Пій IX, в промові з дня 22. червня 1868 p., осудив імператорські односторонні рішення зірвати Конкордат, а письмом-енциклікою з дня 7. III 1874 звернувся всіх Єпископів Австріі щоб вони стали в обороні прав Церкви, що вони й зробили спільним пастирським посланням з дня 20. березня 1874 року (84)
Артикулом X Конкордату між ІІієм IX і цісарем Франц Йосифом I з 1855 p. було встановлено, що справи супружжя має полагоджувати церковний суддя, згідно з св. канонами Церкви, а передусім з рішенням Тридентійського Собору, а тільки чисто цивільні наслідки подружжя треба було відсилати до цивільного судді (85).
Ha підставі цього артикулу створено повноправну комісію, яку recepissent, per illam receptionem iam factae sunt leges eorum propriae. Quod et post Codicem, qui ius Orientalium intactum relinquit, valet», cf. p. 65.
(83) PALiwoDA M., Praelectiones ex Iure Canonico, singulari cum attentione ad ri- tum Rutheno-Catholicum пес non ad Ius Civile Imperii Austriaci.
Leopoli 1901, p. 54.(84) PALIWODA M., o.c., p. 56.
(85) Млсцюх B., Церковне Право Супруже. Перемишль 1910, ст. 63.
очолив віденський архиєпископ кард. Йосиф Отмар Равшер, завданням якої було скодифікувати ціле церковне оупруже право, що й зроблено в короткому часі та випрошено потвердження Ап. Престолу. Te нове право оголошено цісарським патентом з дня 8. жовтня 1856, ч. 185, як перший додаток до патенту, а «Instructio pro iudiciis ecclesiasticis Im- perii Austriaci» як другий додаток, з тим іцо те право входить в силу дня 1. січня 1857 p. (86).
Ця « Інструкція » мала формальну правосильність тільки для Австрійської Імперії як партикулярне право. Тому в практиці, коли заходила суперечність між правом загальним і « Інструкцією », в межах Австрійської Імперії, треба було придержуватись « Інструкції », а поза межами Австрії, « Інструкція» мала значення тільки як «usus forensis» (87).
Цю « Інструкцію », примінену до обставин і потреб української католицької Церкви в Галицькій Митрополії, прийняв Львівоький обласний синод в 1891 p.: « Щодо способу переводження судів, то синод цей, крім того, що постановлено в загальнім праві, приказує, щоб у всіх дієцезіях цієї церковної провінції заховано, як основу, ту « Інструкцію », яка була предложена до одобрення всього Австрійського Єпископату. Тую « Інструкцію » до наших потреб примінену постановив синод уживати при переводженню судів в церковній Галицькій Провінції » (88).
(86) PALIWODA M., o.c., p. 526.
(87) МАсцюх B., ц.тв., ст. 64.
(88) Чинності і Рішення Руського Провінційного Собора в Галичині, 1891 p., тит. XIII, Про суди церковні, гл. 2, ст. 252.
Еще по теме Розділ 5 - Інструкція Австрійської Імперії про церковні суди:
- СТАТУТ князя Ярослава про церковні суди (Просторова редакція)[7]
- Загальне цивільне уложення Австрійської імперії (1811 р.) •
- Розділ 7. Державна служба в українських регіонах Австрійської (Австро- Угорської) монархії (1772-1918 рр.)
- ЗАКОН ПРО ВЕРХОВНОГО ГЛАВУ НІМЕЦЬКОЇ ІМПЕРІЇ (1 серпня 1934 р.) (витяги)
- ЗАКОН про деякі зміни закону з дня 26-го січня 1919 року про Надзвичайні Військові Суди
- Сучасники про совісні суди
- § 3. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні суди, суди міст Києва та Севастополя
- Проект закону про суди в адміністративних справах. 1932
- Поділ ІІІ. Про Округові Суди.
- РОЗДІЛ VIII. ДЕРЖАВАІ ПРАВО РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ( ХІХ - ПОЧАТОК XX СТ.)
- Історики й правознавці про совісні суди та їх завдання
- МОТИВИ до окремих артикулів проекту закону про Суди в адміністративних справах.
- Декрет Ради Народних Комісарів України про народні суди 19 лютого 1919 р.
- Стаття 392. Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду