Предмет, завдання, функції історії держави і права України. Місце в системі юридичних державно - правових дисциплін.

В умовах розбудови незалежної України актуальним і вкрай необхідним стає підвищення рівня державно - правової свідомості як частини самосвідомості народу. Без пізнання та глибокого осмислення минулого, яким би складним та суперечливим воно не було, неможливо творити нову державу, серцевиною якої має стати право.

Мета курсу «Історія держави і права України» - оволодіння необхідними знаннями з історії держави і права нашої країни, що необхідно студентам-юристам, так і практикам для кращого пізнання сутності, функцій і соціального призначення держави, її правової системи, орієнтування у внутрішніх і зовнішніх процесах, перспективах і можливостях їх розвитку і, відповідно, для ефективного виконання своїх професійних обов’язків.

Вивчення будь - якої дисципліни в юридичному навчальному закладі починається з визначення її предмета.

Предметом історії держави і права України є пізнання процесу зародження та розвитку держави і права, державно - правових категорій та інститутів, судової системи, правового становища населення, джерел права та правової системи в їх історичній конкретності та хронологічній послідовності.

Об’єктом історії держави і права України є державно - правові явища в історичному розрізі, зокрема:

- організація і діяльність органів державної влади, центрального та місцевого управління, судочинства;

- джерела національного права, кодифікації, еволюція галузей права, зміст найважливіших юридичних інститутів та норм;

- взаємозв’язок державних органів та правових інститутів.

Як і кожна наука, історія держави і права України має певні завдання:

- оволодіння науковим інструментарієм історії держави і права України;

- розкриття основних закономірностей процесу державно - правового розвитку, починаючи з часів виникнення держави та права і закінчуючи державно - правовою структурою сучасності;

- оцінка джерел права, вивчення конкретних інститутів системи права, виділення найбільш характерних їх рис;

- формування специфічного юридичного мислення, необхідного для засвоєння і застосування права;

- створення міцних підвалин для засвоєння інших як історико - правових так і галузевих юридичних наук;

- формування національної свідомості, високих моральних і правових цінностей, поваги до минулого українського народу та віри в його майбутнє.

Як і будь - яка наука, історія держави і права України виконує певні функції (основні напрямки діяльності, що пов’язані із задоволенням актуальних потреб людини і завдяки яким наука стає потрібною в суспільстві), які характеризують її теоретичне і практичне значення для розбудови правової, соціальної, демократичної держави. Найважливішими серед них є:

а) пізнавальна - пізнання і пояснення державно - правових явищ;

б) прогностична - прогнозування стійких тенденції подальшого державно - правового розвитку;

в) виховна - формування національно - державницької свідомості, виховання поваги до українського та інших народів, патріотизму й відданості Україні;

г) практично - політична - історія держави і права України як наука, виявляючи на підставі теоретичного осмислення історичних фактів закономірності, тенденції розвитку суспільства, допомагає розробляти науково - обґрунтований політичний курс, уникати суб’єктивних рішень, у єдності минулого, сучасного і майбутнього;

д) ідеологічна - утвердження загальнодемократичних, гуманістичних ідеалів (на противагу колишнім догмам марксистсько - ленінського розуміння державно-правових інститутів).

З огляду на специфіку предмету, історія держави і права є наукою:

а) юридичною - вивчає державно - правові проблеми;

б) суспільно - політичною - держава і право - явища суспільно - політичні;

в) історичною - вивчає державно - правові явища в їх історичному розвитку.

Історія держави і права України має структурно-логічний зв 'язок з:

- теорією держави і права - вони разом досліджують генезис держави і права. Теорія вивчає типові риси, загальні закономірності виникнення, розвитку, суті та загибелі певних типів держави і права, дає загальні визначення, поняття, уникаючи конкретики, тоді як історія держави і права, опираючись на встановлені теорією загальні закономірності, визначення та поняття, досліджує виникнення, розвиток і суть державно - політичних і правових інститутів у конкретній історичній ситуації в Україні;

- історією держави і права зарубіжних країн - українська державність і право проходили процес становлення і розвитку не ізольовано, а в контексті аналогічного процесу зарубіжних країн, зокрема східноєвропейських, що дозволяло використовувати взаємний досвід державо- та правотворення;

- історією вчень про державу і право, оскільки розвиток державно-правових форм життя окремих народів використовується з метою вивчення змісту і виявлення характерних рис державно- правових вчень певної історичної доби, методів впровадження їх у практику;

- конституційним правом - досліджує історію конституційного процесу і державно - правового розвитку в Україні;

- галузевими юридичними науками (адміністративним, цивільним, земельним, трудовим, кримінальним, процесуальним та ін.), оскільки вивчаючи державні та правові інститути на сучасному етапі, допомагає зрозуміти їх сутність, відстежити негативні і позитивні риси.

- історією України - сукупний матеріал вітчизняної історії слугує вкрай необхідним фоном, контекстом для вивчення історії держави і права України;

- політологією, тому що обидві дисципліни вивчають закономірності виникнення, функціонування та розвитку суспільної влади, держави, політики, проте аналіз цих фактів і явищ робиться під кутом зору соціально-політичних або правових цінностей;

- філософією, тому що філософія щодо історії держави і права України виконує методологічну роль;

- економічною теорією, оскільки ця дисципліна вивчає вплив способу виробництва на суспільну свідомість та державно-правові інститути суспільства, проте й інститути держави і права самі виступають важливим фактором у формуванні соціально - економічних відносин, які завжди набувають правової форми.

2.