§5. Органи виконавчої, ЗАКОНОДАВЧОЇ ТА СУДОВОЇ ВЛАДИ

Відповідно до Конституції, носієм суверенітету і єди­ним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та ор­гани місцевого самоврядування.

Кабінет Міністрів України є одним із вищих органів державної влади, колегіальним носієм виконавчої влади. Він здійснює виконавчу владу безпосередньо та через мініс­терства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду мі­

ністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні ад­міністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів. Кабінет Міністрів України здійснює постійний контроль за виконанням органами виконавчої влади Кон­ституції України та інших актів законодавства України, вживає заходів щодо усунення недоліків у роботі зазначе­них органів.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Пре­зидентом України і Верховною Радою України, підконт­рольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, пе­редбачених Конституцією України. У своїй діяльності він керується Конституцією та законами України, а також ука­зами Президента України та постановами Верховної Ради України, ухваленим відповідно до Конституції та законів.

До основних завдань Кабінету Міністрів України нале­жать:

1) забезпечення державного суверенітету та економіч­ної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовні­шньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України;

2) вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод лю­дини та громадянина, створення сприятливих умов для віль­ного і гармонійного розвитку особистості;

3) забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, податкової, структурно-галузевої по­літики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров'я, освіти, науки і куль­тури, охорони природи, екологічної безпеки і природокори­стування;

4) розроблення і виконання загальнодержавних про­грам економічного, науково-технічного, соціального, культу­рного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, за­твердження і виконання інших державних цільових програм;

5) забезпечення розвитку і державної підтримки нау­ково-технічного та інноваційного потенціалу держави;

6) забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; здійснення управління об’єктами державної вла­сності відповідно до закону;

7) здійснення заходів щодо забезпечення обороноздат­ності та національної безпеки України, громадського по­рядку, боротьби із злочинністю, ліквідації наслідків надзви­чайних ситуацій;

8) організація і забезпечення провадження зовнішньо­економічної діяльності, митної справи;

9) спрямування та координація роботи міністерств, ін­ших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх ді­яльністю;

9-¹) утворення, реорганізація та ліквідація відповідно до закону міністерств та інших центральних органів вико­навчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утри­мання органів виконавчої влади;

9-²) призначення на посади та звільнення з посад за по­данням Прем’єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України.

Діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу держав­ної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відпо­відальності, відкритості та прозорості.

Функції (основні напрямки діяльності) Кабінету Міні­стрів України є багатоманітними і можуть бути класифіко­вані за різними критеріями:

1) за сферами впливу (так звані предметні функції): політична, економічна, бюджетна, адміністративно-органі­заційна, гуманітарна, екологічна, забезпечення прав і сво­бод громадян, забезпечення державного суверенітету і наці­ональної безпеки;

2) за правовими формами діяльності (так звані інстру­ментальні функції): правозастосовна (виконавчо-розпо­рядча), контрольна, нормотворча, установча, інтерпрета- ційна;

3) за часом виконання: постійні й тимчасові;

До складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри.

Прем’єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.

Кандидатуру для призначення на посаду Прем’єр-мі­ністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, або депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за по­данням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за по­даннямПрем’єр-міністра України.

Прем’єр-міністр України керує роботою Кабінету Мі­ністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяль­ності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Ра­дою України.

Кабінет Міністрів України складає повноваження пе­ред новообраною Верховною Радою України.

Прем’єр-міністр України, інші члени Кабінету Мініст­рів України мають право заявити Верховній Раді України про свою відставку.

Відставка Прем’єр-міністра України, ухвалення Вер­ховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Мініст­рів України мають наслідком відставку всього складу Кабі­нетуМіністрів України. У цих випадках Верховна Рада Ук­раїни здійснює формування нового складу Кабінету Мініст­рів України у терміни і в порядку, що визначені цією Кон­ституцією.

Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або відста­вку якого ухвалено Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосфо- рмованого Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до ви­конання.

Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-мі­ністр України.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Склад Кабінету Міністрів України призначається Вер­ховною Радою України. Верховна Рада України є загально­національним, представницьким органом державної влади, оскільки вона представляє весь Український народ - грома­дян України всіх національностей і виступає від імені всього народу. Це випливає з Преамбули Конституції України, її змісту та з назви українського парламенту - Верховна Рада України.

Колегіальний характер Верховної Ради України про­являється в її складі та порядку роботи і виражається у тому, що:

1) Верховна Рада України складається із чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України (ч. 1 ст. 76 Конститу­ції України);

2) Верховна Рада України є повноважною за умови об­рання не менш як двох третин від її конституційного складу. Ця конституційна вимога є умовою повноважності Верхов­ної Ради України протягом усього періоду скликання і не може розглядатися лише як підстава для відкриття її пер­шого засідання першої сесії. Водночас Конституція України не передбачає постійної фізичної присутності на засіданнях Верховної Ради України такої ж кількості народних депута­тів України, яка є необхідною для набуття Верховною Радою України якості повноваженого органу державної влади.

3) рішення Верховної Ради України ухвалюються вий­нятково на її пленарних засіданнях шляхом голосування (ч. 2 ст. 84 Конституції України);

4) Верховна Рада України ухвалює закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, окрім

випадків, передбачених Конституцією України (ст. 91 Кон­ституції України).

Відповідно для виконання своїх завдань, Верховна Рада України має передбачені Конституцією України пов­новаження (ст.85 Конституції України). Ці повноваження парламенту України умовно можна розділити на декілька основних груп:

Повноваження, пов’язані безпосередньо із законотво­рчим процесом:

- внесення змін до Конституції України;

- ухвалення законів;

- внесення змін до законів.

Повноваження в частині проведення Всеукраїнського референдуму:

- призначення Всеукраїнського референдуму з пи­тань, визначених Конституцією України.

Бюджетні повноваження:

- затвердження Державного бюджету України;

- внесення змін до Державного бюджету;

- контроль за виконанням Державного бюджету України;

- ухвалення рішення щодо звіту про виконання Дер­жавного бюджету.

Повноваження щодо формування представницьких органів:

- призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією;

- дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Консти­туції України або законів України;

- призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- призначення чергових та позачергових виборів до ор­ганів місцевого самоврядування.

Повноваження, пов’язані із визначенням основних на­прямків внутрішньої та зовнішньої політики держави:

- визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

- затвердження загальнодержавних програм економі­чного, науково-технічного, соціального, національно-куль­турного розвитку охорони довкілля;

- заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

- оголошення за поданням Президента України про стан війни і укладення миру;

- надання у встановлений законом термін згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонса­ція міжнародних договорів України;

- схвалення рішення Президента України про викори­стання Збройних сил України та інших військових форму­вань у разі збройної агресії проти України;

- розгляд і ухвалення рішення щодо схвалення Про­грами діяльності Кабінету Міністрів України;

- затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від інозем­них держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням.

Повноваження формуванням державних органів:

- усунення Президента України з поста в порядку ім­пічменту;

- призначення за поданням Президента України Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України, Мі­ністра закордонних справ України, за поданням Прем’єр-мі­ністра України - інших членів Уряду;

- призначення на посади та звільнення з посад Г олови та інших членів Рахункової палати;

- призначення на посаду та звільнення з посади Упов­новаженого Верховної Ради України з прав людини;

- призначення на посаду та звільнення з посади Го­лови Національного банку України за поданням Президента України;

- призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;

- призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

- призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президе­нта України;

- призначення за поданням Прем’єр-міністра України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

- надання згоди на призначення Президентом України на посаду Генерального прокурора України;

- призначення третини складу Конституційного Суду України;

- обрання суддів безстроково;

- призначення на посаду та звільнення з посади керів­ника Апарату Верховної Ради України;

- затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату.

Контрольні повноваження парламенту:

- здійснення парламентського контролю у межах, ви­значених Конституцією;

- заслуховування щорічних доповідей Уповноваже­ного Верховної Ради України із прав людини про стан до­тримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

- висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що є наслідком його відставки з посади.

Повноваження у сфері національної безпеки держави:

- призначення на посаду та звільнення з посади за по­дання Президента України Голови Служби безпеки України;

- затвердження загальної структури, чисельності, ви­значення функцій Збройних сил України, Служби безпеки України, інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

- ухвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам;

- ухвалення рішення про направлення підрозділів Збройних сил України до іншої держави;

- ухвалення рішення про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

- затвердження протягом двох днів з моменту звер­нення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;

- затвердження рішення про загальну або часткову мо­білізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами над­звичайної екологічної ситуації.