<<
>>

17.2. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

Міжнародний цивільний процес з погляду нашої дисципліни — це комплекс процесуальних дій, пов'язаних із захистом прав іноземних фізичних та юридичних осіб у судових та арбітражних органах України.

Міжнародний цивільний процес охоплює такі поняття:

визначення підсудності у справах, що виникають з цивільних, сі мейних та трудових правовідносин, у яких бере участь іноземний елемент;

процесуальне становище іноземних фізичних та юридичних осіб;

процесуальне становище іноземної держави та її дипломатичних і консульських представництв;

встановлення змісту іноземного права;

звернення до іноземних судів з дорученнями про вручення доку ментів та виконання певних процесуальних дій;/>виконання доручень іноземних судів;

визнання та виконання (у тому числі і примусове) іноземних судо вих рішень;

виконання нотаріальних дій;

визнання іноземних арбітражних (третейських) угод;

розгляд спорів міжнародним комерційним арбітражем;

примусове виконання рішень іноземного арбітражу.

234

На сучасному етапі розвитку світової цивілізації законодавці різних країн уже звикли до використання у своїх судах у певних випадках іноземного матеріального права.

А от до процесуального права їх ставлення ревниве. Вони використовують власні, а не чужі процесуальні норми. Трапляється, що в якійсь країні певна норма вважається процесуальною, а в іншій — матеріальною. У таких випадках відповідний суд трактує цю норму за власним розсудом, тобто, вважаючи її, наприклад, матеріальною, належно використовує її при розв'язанні спору. В Україні, наприклад, позовна давність належить до матеріального права, а в Англії—до процесуального.

У міжнародному приватному праві різних країн світу застосовують такі основні принципи визначення підсудності:

громадянство сторін спору (у деяких країнах достатньо, щоб лише позивач був громадянином відповідної держави);

поширення правил внутрішньої територіальної підсудності на справи з іноземним елементом;

присутність відповідача.

Нерідко держави світу передбачають виключну підсудність власних судів щодо тієї чи іншої категорії справ. Найчастіше це справи, що стосуються земельних ділянок та будинків, тобто нерухомого майна.

Відома міжнародному приватному праву факультативна підсудність може у певних випадках бути множинною, тобто справа підлягає компетенції судів більш як двох держав.

Угоди суб'єктів міжнародного приватного права, що встановлюють підсудність, називають пророгаційними. Вони визначають, суд (арбітраж) якої країни буде компетентним розглядати спори. Пророгаційною угодою можна вибрати компетентний суд, але не можна змінити його речову або функційну компетенцію.

Судові органи різних держав світу здійснюють контакти кількома способами. Найпростішим є спосіб, коли суд однієї держави звертається безпосередньо до суду іншої держави. Судові доручення також можуть передаватися через центральні органи юстиції. Два названі способи передбачає Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 27 травня 1993 р. Процитуємо відповідну статтю:

"Стаття 3. Порядок зносин

1. В справах, що охоплюються цим Договором, установи юстицій зносяться між собою за посередництвом центральних органів, якщо інше не передбачено цим Договором.

235

В розумінні цього Договору центральними органами є: з боку Ук раїни — Міністерство юстиції та Генеральна прокуратура, а з боку Рес публіки Польщі — Міністерство юстиції.

Центральні органи можуть домовитися, що установи юстиції До говірних Сторін зносяться між собою безпосередньо".

У світі використовують також дипломатичний канал за таким ланцюжком: власний суд — власне Міністерство закордонних справ — власне посольство (консульство) у відповідній країні — Міністерство закордонних справ відповідної країни—суд відповідної країни.

Окремі країни для виконання судових доручень використовують спеціальних уповноважених, що проживають в іноземних державах

<< | >>
Источник: Дахно І. І.. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. — 2-ге вид., стереотип. — К.: МАУП, 2004. — 312 с.. 2004

Еще по теме 17.2. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ:

  1. § 2. Поняття, загальні ідеї та засади громадянського суспільства
  2. 6. Поняття та загальні засади здійсненнякорпоративних прав
  3. 5.1. Поняття, види і загальні ознаки оперативних підрозділів
  4. §1. Загальні поняття права приватної власності громадян
  5. § 3. Поняття і загальні засади розгляду виборчих СПОРІВ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ
  6. Громадянське суспільство: поняття, загальні риси, його роль у розвитку людини
  7. § 1. Поняття, умови та загальні положення методики розкриття та розслідування злочинів «по свіжих слідах»
  8. § 2. Структура і загальні принципи криміналістичної методики
  9. 3.2. Загальні принципи права Європейського Співтовариства
  10. 1. Загальні засади — форма вираження основ конституційного ладу України
  11. Лекція 11 Загальні положення криміналістичної тактики
  12. 4.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В МИТНИХ ОРГАНАХ
  13. § 1. Загальні засади праворозуміння
  14. 6.2.1. Загальні збори учасників компанії
  15. Загальні та спеціальні функції господарських договорів
  16. § 5. Загальні правила вчинення нотаріальних дій
  17. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  18. І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
- Европейское право - Международное воздушное право - Международное гуманитарное право - Международное космическое право - Международное морское право - Международное обязательственное право - Международное право охраны окружающей среды - Международное право прав человека - Международное право торговли - Международное правовое регулирование - Международное семейное право - Международное уголовное право - Международное частное право - Международное частное право - Международное экономическое право - Международные отношения - Международный гражданский процесс - Международный коммерческий арбитраж - Мирное урегулирование международных споров - Основы международного права - Политические проблемы международных отношений и глобального развития - Право международной безопасности - Право международной ответственности - Право международных договоров - Право международных организаций - Территория в международном праве -
- law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -