11.5. БАНКІВСЬКА ГАРАНТІЯ

Гарантія — досить широке поняття. Воно поширюється на якість товару, обов'язок однієї особи відповідати перед кредитором іншої за виконання нею своїх зобов'язань. Поняття "гарантія" часто вживається як

152

синонім терміна "поручництво" ("порука"). Гарантію можна розглядати і як самостійне та незалежне зобов'язання банку щодо забезпечення виконання зобов'язань іншої особи. З класичним поручництвом банківську гарантію об'єднує те, що як гарант, так і поручитель повинні виплачувати обумовлену суму у разі невиконання зобов'язань третьою особою. Гарантія відрізняється від поручництва тим, що зобов'язання гаранта (банку) не залежать від зобов'язань принципала. Банк, що надає гарантію, не має права пред'являти бенефіціару гарантії вимоги, які може пред'являти боржник, зобов'язання якого забезпечуються гарантією. Обсяг зобов'язань банку може не збігатися з обсягом зобов'язань боржника. До того ж банківське зобов'язання є лише грошовим. Дійсність гарантійного зобов'язання не залежить від дійсності зобов'язань основного боржника. Банківська гарантія не може бути субсидіарною (тобто додатковою). Це означає, що банк не може вимагати від бенефіціара, щоб він спочатку пред'явив вимоги до боржника, а вже потім до банку. Банківська гарантія вважається надійнішим способом забезпечення зобов'язань, ніж традиційне поручництво.

Банківська гарантія не має спеціального регулювання у національному законодавстві майже всіх країн світу.

Суть банківської гарантії полягає не у виконанні зобов'язань гарантом замість боржника. Така гарантія є певною компенсацією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань принципала.

Банківська гарантія може бути як такою, що не підлягає відкликанню, так і відкличною. Невідклична гарантія не може змінюватися без згоди бенефіціара. Права бенефіціара за цією гарантією, як правило, не передаються іншій особі. Гарант несе зобов'язання лише відповідно до умов, передбачених у договорі банківської гарантії.

Договори гарантії найчастіше укладаються у формі гарантійного листа. Цей лист надсилається безпосередньо бенефіціару. Інколи адресатом є банк, у якому бенефіціар має рахунок. У листі чітко зазначається дата закінчення терміну гарантії.

Розрізняють такі види банківських гарантій:

тендерна (конкурсна) (гарант компенсує збитки, завдані відповід ним учасником тендера);

виконання (забезпечує охорону інтересів імпортера, покупця або замовника);

повернення авансу (сплаченого покупцем або замовником);

оплати (заборгованості експортера за поставлений товар, виконану роботу, надану послугу тощо);

153

митна (використовується для оплати митних платежів, зокрема, при тимчасовому ввезенні або транзиті товарів);

судова (передбачає забезпечення судових витрат);

забезпечення позову (якщо на майно накладається арешт, то, пред'явивши гарантію, відповідна особа може використовувати це майно за своїм розсудом);

коносамента (передбачає виконання зобов'язань перевізником ван тажу).

Якщо гарантія надається безпосередньо банком, що бере на себе зобов'язання, то таку гарантію називають прямою.

Опосередкована (непряма) гарантія має ще й третю назву—зустрічна. Вона означає, що банк, до якого звернулися за гарантією, переадресовує її банкукореспонденту.

Контргарантія — це своєрідна ланцюжкова гарантія, за якої певний банк повторює гарантійне зобов'язання іншого банку.

Нарешті, консорціумна гарантія—це така, за допомогою якої група осіб забезпечує зобов'язання цієї групи шляхом одержання головним гарантом консорціуму відповідних банківських гарантій від учасників групи