Стаття 14. Право власності сільськогосподарського виробничого кооперативу

1. Право власності^[90] на землю може набуватися сільськогосподар­ським виробничим кооперативом шляхом внесення до пайового фонду земельних ділянок його членами, а також придбання зе­мельних ділянок за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими правочинами.

У ст. 22 Закону України «Про кооперацію» чітко встановлено: земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність, тобто, цей закон не передбачає переходу у власність кооперативу земельних ділянок, внесених до пайового фонду.

Так у ст. 16 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» наголошується на тому, що в разі виходу, виключення з кооперативу чи ліквідації кооперативу фізична чи юридична особа, яка внесла свій майновий пай у кооператив у формі земельної ділянки, отримує свій майновий пай виключно у формі земельної ділянки, тобто в натурі (на місцевості).

Там же йдеться про те, що в разі ліквідації кооперативу майновий пай у формі земельної ділянки не може бути використаний для виплати заробітної плати працівникам, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами. Але така заборона щодо розпорядження як невід'ємної частини права власності стає нікчемною, якщо кооператив як юридична особа є власником земельної ділянки.

Ст. 28 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на землю підприємств може набуватися шляхом внесення до статутно­го капіталу земельних ділянок їх засновників. Однак для запобігання недобросовісному використанню такого права п. 14 розділу Х Прикін­цеві положення якого встановлено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 р., забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств. Також слід не забувати про мораторій на відчуження земельних ділянок, які перебу­вають у власності громадян та юридичних осіб, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), окрім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб. Купівля-продаж або інший спосіб відчуження таких земельних ділянок і часток (паїв) також запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 р.

Застереження! Набуття права власності на землю сільськогоспо­дарським виробничим кооперативом шляхом внесення земельних ділянок до пайового фонду може призвести до втрати таких ділянок його членами у випадку, наприклад, продажу такої ділянки кооперати­вом після набуття права власності. Такий продаж є можливим, оскільки виробничий кооператив як власник може не тільки володіти, користу­ватися, а й розпоряджатися належними йому земельними ділянками. Тому задля захисту інтересів членів сільськогосподарських виробни­чих кооперативів видається доцільним вносити до пайового фонду та­ких кооперативів тільки право користування земельними ділянками, що може знайти відображення у статутах кооперативів.

Як і будь-яка юридична особа, сільськогосподарський виробничий кооператив має право на придбання земельних ділянок за договора­ми купівлі-продажу, дарування, міни, іншими правочинами.

2. Право власності на землю та право користування земельною ділянкою набуваються сільськогосподарським виробничим коо­перативом відповідно до Земельного кодексу України.

Земельний кодекс України не передбачає будь-яких особливостей набуття права власності на земельні ділянки чи права користування земельними ділянками для сільськогосподарських виробничих коо­перативів. Ці правовідносини регулюються ст. 134 та іншими статтями Земельного кодексу України.