Глава 30 Загальна характеристика управлінської спрямованості місцевого самоврядування

Конституція України та Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997 р.) сприяли зміцненню правового статусу територіальних громад, визначивши їх як первинних суб'єктів місцевого самоврядування, основних носіїв його функцій та повноважень.

Ці глибинні процеси створили умови для модифікації та корінної перебудови відносин у механізмі публічного, тобто як з боку держави, так і місцевого самоврядування, управління: у формулі соціальних та політичних зв'язків типу «держава — громадянин» поступово має змінюватися домінуюча роль держави, звужуватися сфера її впливу на інших суб'єктів, передусім громадян та на територіальні громади, розширюватися можливості вільного вибору останніми варіантів своєї поведінки в умовах створюваного громадянського суспільства.

Основною ідеєю, яка має пронизувати відносини у сфері публічного управління, повинен стати принцип, за яким не людина існує для держави, а держава — для людини. Найбільш яскраво ця тенденція виявляється саме при конституюванні місцевого самоврядування як особливого виду публічного управління, його проявів у різних сферах суспільного життя, ролі та значення у процесі надання публічних послуг та вирішенні питань місцевого значення.

Поняттям публічних послуг охоплюють як послуги, що надаються органами та посадовими особами місцевого самоврядування (тобто муніципальні, або комунальні послуги), так і державні послуги, які розмежовуються за джерелом фінансування суб'єктів, що надають такі послуги.

Слід мати на увазі, що місцеве самоврядування повинно займатися переважно «місцевим» справами, не роблячи спроб брати участь у вирішенні державних та регіональних справ, якщо вони не пов'язані з розв'язанням проблем місцевих. Саме у взаємодії суб'єктів місцевого самоврядування між собою в ході вирішення питань місцевого значення та надання місцевим жителям публічних, у тому числі адміністративних (управлінських), послуг проявляється та реалізується сутність і зміст управління у сфері місцевого самоврядування.

Найважливішими сферами управління з боку органів місцевого самоврядування є господарсько-економічні у соціальна і гуманітарно-культурна сфери, сфери адміністративно-політичної діяльності та охорони громадського порядку, хоча загалом «простір» управлінського впливу місцевого самоврядування і не обмежується тільки цими сферами.

Незважаючи на певну умовність наведеного переліку сфер, він відображає певні комплекси суміжних суспільних відносин і процесів, а саме:

• управління у господарсько-економічних сферах охоплює галузі та сфери діяльності економічного або господарського профілю — промисловий комплекс, сільськогосподарське виробництво, житлово-будівельний комплекс, транспорт та зв'язок, екологія, торгівля і т. п.;

• управління у соціальній і гуманітарно-культурній сферах охоплює галузі та сфери соціального розвитку та соціальної політики, а також культурного будівництва — освіта, наука, культура, охорона здоров'я, зайнятість населення, соціальний захист населення і т. п.;

• управління у сферах охорони громадського порядку та адміністративно-політичної діяльності охоплює галузі та сфери, в рамках яких місцеве самоврядування бере участь у забезпеченні внутрішньої та зовнішньої безпеки держави та суспільства — оборона, національна безпека, внутрішні справи, громадський порядок, юстиція і т. п.