<<
>>

§4. ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ З ІНШИМИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ ЩОДО ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ

Надзвичайні ситуації, викликані явищами соціального криміногенного і некриміногенного характеру, техногенного, природного і біологічного походження, вимагають комплексного вирішення, участі різних відомств та владних структуру в забезпеченні правопорядку, захисту інтересів держави і громадян, усунення тяжких наслідків.
Органи внутрішніх справ охороняють громадський порядок в особливих умовах у разі необхідності в тісній взаємодії з органами Служби безпеки, охорони державного кордону, Збройними силами, підрозділами цивільної оборони, органами охорони здоров'я та ветеринарної медицини, місцевими органами виконавчої влади тощо.

В випадках загострення ситуації, при якій для забезпечення правопорядку необхідна участь різних відомств, створюються спеціальні штаби, об'єднані оперативні групи і підрозділи, проводяться спільні оперативнорозшукові і охоронні заходи, вживаються заходи запобігання тяжким наслідкам, карантинні і рятувальні роботи. При цьому кожне відомство і владна структура діють відповідно до своєї компетенції в межах чинного законодавства, узгоджуючи спільну діяльність.

Верховна Рада України відповідно до Конституції України приймає закони та постанови, які регламентують діяльність Кабінету Міністрів, міністерств і відомств, місцевих органів влади щодо забезпечення правопорядку, затверджує укази Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, оголошує за поданням Президента України стан війни, схвалює рішення Президента про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України.

Президент України запроваджує на території України чи в окремих її місцевостях воєнний або надзвичайний стан, може призначати своїх представників в адміністративнотериторіальних одиницях та на окремих об'єктах, оголошує загальну чи часткову мобілізацію, стан війни у разі збройного нападу на Україну і невідкладно

269

вносить це питання на розгляд Верховної Ради України, запроваджує воєнний стан в окремих місцевостях, вводить в дію нормативні акти воєнного часу і припиняє їх дію; вводить надзвичайний стан на всій території України або в окремих її місцевостях, видає укази і розпорядження з питань охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю.

На Службу безпеки згідно з Законом України "Про службу безпеки України" покладені обов'язки сприяти підтриманню режиму надзвичайного та воєнного стану в разі їх оголошення, а також ліквідації наслідків стихійного лиха, значних аварій, катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій, надавати наявними силами і засобами, в тому числі і технічними, допомогу органам внутрішніх справ, оперативнорозшуковим підрозділам Служби безпеки України, Державного управління охорони, Прикордонних військ.1 Разом з органами внутрішніх справ їй надано право згідно з Законом України "Про оперативнорозшукову діяльність" проводити операції по захопленню озброєних злочинців, припиненню тяжких злочинів, розвідувальнопідривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб2.

Внутрішні війська відповідно до Закону України "Про внутрішні війська МВС України" беруть участь в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах, що ними охороняються:

в разі необхідності надають наявними силами і засобами допомогу адміністрації установ виконання покарань у ліквідації фактів групової непокори і масових безладь;

виділяють сили і засоби для ведення разом з органами внутрішніх справ розшуку осіб, які втекли зпід охорони або нагляду;

надають допомогу адміністрації об'єктів охорони у ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха;

беруть участь у воєнній чи територіальній обороні в районах розміщення об'єктів охорони;

здійснюють охорону громадського порядку разом з органами внутрішніх справ або самостійно в населених пунктах та на окремих об'єктах3.

1 Див.: Відомості Верховної Ради України.

1992. N 27. Ст. 382.

2 Там же. 1992. N22. Ст. 303.

3 Див.: Відомості Верховної Ради України. 1992. N 22. Ст. 303; 1995. № 42. Ст.304.

270

На них покладається також обов'язок брати участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, забезпеченні громадської безпеки під час проведення масових заходів, припиненні масових безладь у населених пунктах.

Прикордонні війська відповідно до Закону України "Про Прикордонні війська України" зобов'язані відбивати вторгнення на територію України озброєних формувань, припиняти збройні та інші провокації на державному кордоні, захищати від злочинних посягань населення і власність у всіх її формах1.

Закон України "Про оборону України" визначає загальні основи оборони держави, ситуацію, при якій Збройні Сили можуть бути використані для забезпечення незалежності, територіальної цілісності, захисту інтересів держави і мирного життя народу; передбачає мобілізаційну підготовку народного господарства, державних органів і систем управління до дій в умовах воєнного стану, підготовку населення і території країни до оборони; визначає компетенцію Верховної Ради України, Президента України, Ради оборони України, Кабінету Міністрів, міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів державної влади і управління на випадок стану війни, воєнного часу, воєнного стану, мобілізації і територіальної оборони2.

Підрозділи Цивільної оборони згідно з Законом України "Про Цивільну оборону України" зобов'язані забезпечити:

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та витрат у разі аварій, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;

оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування про наявну обстановку;

захист населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та застосування засобів масового ураження;

організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;

створення системи аналізу і прогнозування управління, опаовіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним зараженням, підтримання їх готовності для стабільного функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів;

'Там же. 1993.N2.Cr.

7. 2Тамже. 1992. №9. Ст. 106.

271

підготовку і перепідготовку керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях1.

Основами законодавства України про охорону здоров'я на органи охорони здоров'я покладено надання загальнодоступної медичної допомоги населенню, виконання профілактичних заходів по охороні здоров'я населення, забезпечення санітарноепідеміологічного стану держави, організацію і здійснення роботи щодо розпізнання, лікування і профілактики захворювань, охорони території України від заносу і розповсюдження інфекційних захворювань, проведення карантинних заходів, судовомедичної і судовопсихіатричної експертиз, здійснення державного санітарного нагляду2.

Органи охорони здоров'я спільно з органами внутрішніх справ при відповідних надзвичайних умовах здійснюють нагляд за дотриманням санітарних правил в населених пунктах, місцях загального відпочинку і масового перебування людей, спільно ведуть боротьбу з наркоманією, пияцтвом, розповсюдженням СШДу, венеричних хвороб, у разі ухилення хворих від добровільного лікування, та іншими інфекційними захворюваннями, якщо вони набули характеру епідемій і ліквідація їх вимагає карантинних заходів. Органи охорони здоров'я надають невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали під час масових порушень громадського порядку, стихійного лиха чи аваріях, пожежах та катастрофах. На вимогу органів внутрішніх справ вони проводять судовомедичні та судовопсихіатричні експертизи, а також необхідні медичні огляди окремих осіб з метою виявлення їх стану здоров'я, наявності у них травм, хвороб, сп'яніння чи наркотизації.

Законом України "Про ветеринарну медицину" до компетенції органів державної ветеринарної медицини віднесено:

контроль та організація заходів щодо профілактики, діагностики, лікування та ліквідації інфекційних і незаразних хвороб тварин;

оцінка епізоотичної ситуації і дача обов'язкових до виконання розпоряджень щодо здійснення профілактики та ліквідації заразних хвороб, а також з питання дератизації, дезинфікацїї, інших заходів;

контроль за охороною території України від занесення з території інших держав інфекційних хвороб тварин, а також проведення

перевірки ветеринарного стану при експортіімпорті тварин, сировини, продуктів тваринного походження, кормів;

заборона експлуатації або тимчасове припинення функціонування тваринницьких об'єктів і підприємств по забою та переробці тварин і сировини тваринного походження у разі порушення ветеринарних норм і правил.'

Місцеві органи влади на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні":

вирішують відповідно до законодавства питання про проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових громадськополітичних заходів, контролюють забезпечення організаторами цих заходів належного громадського порядку;

вживають в разі стихійного лиха, екологічних катастроф, епеідемій, пожеж, інших надзвичайних ситуацій необхідних заходів щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій і врятування життя людей, зхисту їх здоров'я, збереження матеріальних цінностей2.

Органи внутрішніх справ, здійснюючи охорону правопорядку в надзвичайних умовах, повинні враховувати обов'язкову, передбачену законодавством, участь інших міністерств та відомств у заходах по ліквідації, попередженні та усуненні наслідків надзвичайних подій, відновленні порушеного громадського порядку, оздоровленні оперативної обстановки, проявляти ініціативу та розробляти комплексні заходи щодо взаємодії з ними.

Комплексні заходи повинні забезпечувати координацію дій всіх залучених до охорони громадського порядку сил і засобів як органу внутрішніх справ, так і приданих тимчасово, систему зв'язку та управління, інформування органів виконавчої влади та вищого керівництва, корегування завдань, поставлених перед підрозділами органів внутрішніх справ і інших правоохоронних органів, залежно від розвитку подій, зв'язок із засобами масової інформації з метою використання 'їх можливостей в стабілізації обстановки та належного інформування населення.

'Відомості Верховної Ради України.

1993. N 14. Ст. 124. 2Тамже. 1993. №4. Ст. 19.

272

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. 1992. N 36. Ст. 531.

2 Там же. 1997. N24. Ст. 170.

273

18

Контрольні запитання:

1. Поняття і класифікація особливих (екстремальних) умов

2. Особливості діяльності ОВС в особливих (екстремальних) умовах

3. Види спеціальних планів охорони громадського порядку

4. Особливості охорони громадського порядку при масових порушеннях, і безладдях, громадянській непокорі

5. Особливості застосування методів переконання і примусу, спеціальних заходів адміністративного припинення

6. Поняття надзвичайного стану

7. Діяльність ОВС при надзвичайному стані

8. Взаємодія ОВС з іншими державними органами щодо охорони громадського порядку в надзвичайних умова

<< | >>
Источник: Бандурко О.М.. Адміністративна діяльність. Частина особлива: Підручник. 2000

Еще по теме §4. ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ З ІНШИМИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ ЩОДО ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ:

  1. §2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ діяльності ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЩОДО ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В ОСОБЛИВИХ (ЕКСТРЕМАЛЬНИХ) УМОВАХ
  2. Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
  3. Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця
  4. ІНСТРУКЦІЯ з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень
  5. ПОРЯДОК взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини
  6. §1. ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ДОЗВІЛЬНОЇ СИСТЕМИ
  7. §1. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НА ТРАНСПОРТІ, ЇХ ЗАВДАННЯ ЩОДО ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ
  8. 7.6. Взаємодія оперативних підрозділів між собою та з іншими підрозділами правоохоронних органів
  9. §1. ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  10. §2. ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  11. § 2. Система органів внутрішніх справ України
  12. § 1. Напрями правоохоронної діяльності органів внутрішніх Справ України
  13. Правові основи реорганізації органів захисту "завоювань революцій" -- органів внутрішніх справ, міліції і державної безпеки
  14. Взаємодія органів державної влади з інститутами громадянського суспільства щодо протидії дискримінації за ознакою інвалідності
  15. Глава 33 Управління у сферах охорони громадського порядку та адміністративно-політичної діяльності
- law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -