§3. ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ПРИ НАДЗВИЧАЙНОМУ СТАНІ

Під надзвичайним станом відповідно до ст. 1 Закону України "Про надзвичайний стан" розуміється передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені зазначеним Законом обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб, покладає на них додаткові обов'язки.1

Цей стан може бути введено за умов (ст.

стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення;

масових порушень правопорядку, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів чи місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування;

спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;

посягання на територіальну цілісність держави, що загрожує зміною її кордонів;

необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

Відповідно до Конституції України надзвичайний стан на всій території України або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів. Надзвичайний стан може бути введено на всій території України на строк не більше ЗО діб і не більше 60 діб в окремих місцевостях.

До введення надзвичайного стану Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єрміністр або керівники місцевих органів влади повинні звернутися через засоби масової інформації або іншим способом до групи осіб, організацій, установ, що порушують закон, з вимогою припинення протиправних дій, з роз'яснен

1 Див.: Відомості Верховної Ради України.

266

нями наслідків, що можуть бути викликані такими діями, та попередженням про можливу відповідальність.

Органи внутрішніх справ в умовах надзвичайного стану можуть наділятися додатковими повноваженнями з метою проведення заходів, необхідних для якнайшвидшої нормалізації обстановки, відновлення конституційного правопорядку і законності, а також ліквідації загрози безпеці громадян.

Міністр або начальник УМВС в області у таких випадках видає наказ про порядок дій органів внутрішніх справ при надзвичайному стані. Одночасно розробляються функціональні обов'язки, встановлюється режим зони, на якій вводяться особливі умови, що погоджуються з місцевою владою та з іншими правоохоронними структурами. Створюються нові організаційні структури, залучаються додаткові сили, організується нова система управління і зв'язку, проводяться спеціальні операції.

На органи внутрішніх справ при надзвичайних умовах покладається:

організація здійснення заходів щодо врятування людей, охорони їх безпеки, забезпечення громадського порядку, збереження майна у разі стихійного лиха, аварії, пожеж, катастроф та щодо ліквідації їх наслідків;

забезпечення високої бойової і мобілізаційної готовності органів внутрішніх справ;

участь у забезпеченні режиму надзвичайного стану.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про міліцію" органи внутрішніх справ зобов'язані повідомляти відповідним державним органам і об'єднанням громадян про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха та інші надзвичайні події, вживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків і надання необхідної допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду;

брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій і епізоотій;

Працівники органів внутрішніх справ, залучені до підтримання режиму надзвичайного стану, можуть бути задіяні на:

забезпеченні особливого режиму в'їзду та виїзду і обмеженні свободи пересування по території, де запроваджено надзвичайний стан, а також обмеженні руху транспортних засобів і їх огляді;

охороні об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства; виконанні заборони на проведення мі

267

ї.

і •а.

тингів, вуличних походів і демонстрацій, а також інших масових заходів;

запровадженні комендантської години; обмеженні окремих видів торгівлі (зброєю, спиртними напоями, отруйними, сильнодіючими хімічними речовинами);

тимчасовому вилученні у громадян зареєстрованої вогнепальної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій навчальної військової техніки, вибухових та інших небезпечних речовин;

висланні окремих порушників громадського порядку до місця їх проживання або за межі місцевості, де введено надзвичайний стан;

проведенні карантинних та інших обов'язкових санітарнопротиепідемічних заходів;

підтриманні особливого порядку розподілу продуктів харчування і предметів першої необхідності;

участі в проведенні невідкладних аварійнорятувальних і відновлювальних робіт тощо.

Порушення режиму надзвичайного стану тягне відповідальність, передбачену зазначеним Законом України "Про надзвичайний стан" та іншим чинним законодавством.

Згідно з зазначеним Законом за порушення особою вимог режиму надзвичайного стану передбачено накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу або адміністративного арешту на строк до 15 діб, якщо ці порушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності (ст.ЗО). Ті самі порушення, але вчинені посадовою особою, а також злісне або неодноразове порушення режиму надзвичайного стану, вчинення дій, що провокують порушення правопорядку або розпалюють національну ворожнечу, активне перешкоджання здійсненню громадянами і посадовими особами їх законних прав та обов'язків, непокора законному розпорядженню або вимозі працівника органів внутрішніх справ, Служби безпеки України чи інших осіб, які виконують обов'язки щодо охорони громадського порядку, а також порушення правил адміністративного нагляду, вчинене у місцевості, де введено надзвичайний стан, тягнуть за собою накладення штрафу або адміністративний арешт на строк до ЗО діб, якщо за ці порушення не передбачено кримінальну відповідальность (ст.31).