ВСТУП

Актуальність теми дослідження полягає у тому, що ХХІ століття для української держави принесло велику кількість «соціальних хвороб», серед яких й булінг (цькування) учасників освітнього процесу.

Отже проблема дійсно існує і боротися з нею необхідно без зволікання, адже ігнорування даної ситуації може призвести до фізичної та психологічної травми дитини, а це ланцюгова реакція до алкоголізму, наркоманії, проституції, знущання над слабшими, тваринами тощо.

Великим кроком України у боротьбі з цим явищем стало запровадження адміністративної відповідальності за булінг (цькування) шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 року.

Проте, наявність законодавчого акту без практики його реалізації у тому числі й на основі міжнародного досвіду та практики його застосування з метою захисту інтересів дитини, не вирішить наявні проблеми, пов’язані із протидією булінгу (цькування).

Натомість, дослідження сучасного стану проблеми булінгу (цькування), зокрема відповідальності в зазначеній сфері, є вкрай важливим і необхідним та потребує розробки ґрунтовних теоретичних та впровадження практичних пропозицій, у тому числі й на основі міжнародного досвіду. Недостатність наукового опрацювання вищезазначеного питання спричинило об’єктивну потребу в поглибленні теоретико-методологічних та прикладних засад, а отже й потребу окремого дослідження, з урахуванням особливостей сьогодення, що й зумовило актуальність даної теми.