<<
>>

Типові і зразкові рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду[123]

У статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України установлено визначення понять «типові aдмiнicтpaтивнi cпpaви» та «зpaзкoвa адміністративна справа».

Типові адміністративні справи - це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні пiдpoздiли), спір у яких виник з аналогічних пiдcтaв, у вiднocинax, що peгулюютьcя одними нормами права, та в яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Із цієї дефініції можемо виділити такі особливості типових адміністратив­них справ:

1) у декількох адміністративних справах є один і той самий відповідач (представлений суб'єктом владних повноважень, виходячи зі специфіки адміністративного судочинства);

2) спір у декількох адміністративних справах, у яких різні позивачі, але однаковий відповідач, виник із однакових підстав у відносинах, що регу­люються одними нормами права;

3) позивачами в декількох адміністративних справах заявлено однакові вимоги до відповідача.

Інститут типових адміністративних справ сьогодні вже дійсно функціо­нує, а ті справи, що розглядаються чи вже були розглянуті натепер, містять ознаки, упроваджені законодавцем у визначену Кодексом адміністративного судочинства України дефініцію[124].

Зразкова адміністративна справа - це типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Така дефініція дає змогу зробити висновки щодо властивих зразковим адміністративним справам специфічних особливостей:

1) вони є різновидом типових адміністративних справ;

2) провадження у зразкових адміністративних справах здійснюється Верхов­ним судом України, при цьому він постає як суд першої інстанції;

3) результатом розгляду зразкової адміністративної справи є постановлення зразкового рішення.

За наявності ознак типовості справи Верховний Суд ухвалює її до провадження в першій інстанції, і в peзультaтi ухвалення відповідного piшeння така cпpaвa стає зpaзкoвoю.

Інститут зpaзкoвиx cпpaв фактично становить упровадження в Україні інституту судового прецеденту, що є важливим з огляду на те, що він становить собою додаткове джерело права та значно сприяє вирішенню справ у разі наявності прогалин у праві чи відсутності правової норми, якою можна вирішити правову суперечку. Отже, ухвалення рішень у типових і зразкових справах дає змогу забезпечити однакове застосування норм матеріального права судами, певною мірою сприяти запровадженню в Україні інституту судового прецеденту[125].

Постанови Пленуму Верховного Суду не варто відносити до джерел адмі­ністративного права, оскільки вони не є обов’язковими для всіх учасників право­відносин. Ці акти насамперед адресуються судам, які мають їх ураховувати у вирішенні справи, як роз’яснення та рекомендації.

Отже, постанови Пленуму Верховного Суду мають рекомендаційний характер щодо застосування судами законодавства при здійсненні ними правосуддя й не породжують прямих обов’язків та прав для учасників процесу, однак є вагомим джерелом переконливого характеру.

Натомість висновки щодо застосування норм права, викладені в постано­вах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відпо­відну норму права, а також ураховуються судами у вирішенні судових справ.

Застосуванню підлягають також правові висновки Верховного Суду України до моменту їх перегляду Великою Палатою Верховного Суду. У той час, як постанови Верховного Суду, що містять висновки щодо застосування норм права, можуть ураховуватися судами при вирішенні справи, зразкові рішення Верховного Суду є певним взірцем у наступному вирішенні типових адміністра­тивних справ. У разі неврахування висновків, що містяться у зразковому рішенні Верховного Суду, таке рішення може оскаржуватися в апеляційному та касацій­ному порядках.

Важливий вплив на адміністративне право здійснюють також рішення Верховного Суду про визнання протиправними та нечинними повністю або в окремій частині рішень Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Квалі­фікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Отже, Верховний Суд може розглянути питання щодо законності цих актів, крім конституційності, адже це є повноваженням Конституційного Суду України. Унаслідок цього відповідний нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині від моменту набрання законної сили рішенням суду[126].

Запитання і завдання

1. Обґрунтуйте, чи може суд усувати прогалини у праві та суперечливі поло­ження, які можуть застосовуватися адміністративними судами під час вирі­шення аналогічних справ.

2. Яке значення мають судові рішення щодо усунення прогалин у праві та супе­речливих положень для адміністративних органів?

3. Обґрунтуйте, чи зобов’язані адміністративні суди та національні адміністра­тивні органи застосовувати практику Європейського суду з прав людини як джерела адміністративного права.

4. У яких випадках приватна особа може подати до Конституційного Суду України конституційну скаргу?

5. Розкрийте поняття типового рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

6. Назвіть відмінності зразкової справи Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від типового рішення.

7. Які можливості надають адміністративним судам та адміністративним орга­нам ухвалення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду зразкової справи та типового рішення?

8. Обґрунтуйте, чи є постанови Пленуму Верховного Суду джерелами адмі­ністративного права України.

9. Яке значення мають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду?

10. До яких правових наслідків може призвести неврахування адміністративним судом та адміністративними органами типових і зразкових рішень Верхов­ного Суду?

11. Розкрийте наслідки ухвалення Верховним Судом рішення про визнання протиправним та нечинним повністю або в окремій частині рішень Верхов­ної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої квалі­фікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

<< | >>
Источник: Адміністративне право та адміністративний процес. Повний курс: підручник / В. Галунько, П. Діхтієвський, А. Берлач та ін. ; за заг. ред. В. Галунька, В. Фелика. - Вид. 5-те. - Одеса,2025. - 700 с.. 2025

Еще по теме Типові і зразкові рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду[123]:

  1. Касаційна скарга подана на рішення суду першої інстанції і судове рішення суду апеляційної інстанції. При розгляді скарги встановлені безумовні підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції. Чи вправі суд касаційної інстанції скасувати судове рішення апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, якщо воно є законним?
  2. Стаття 13. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду
  3. Що означає зупинення виконання судом касаційної інстанції рішення (ухвали)? Чи може бути зупинено виконанням рішення суду першої інстанції, якщо в касаційному порядку розглядається, наприклад, скарга на ухвалу апеляційного суду про залишення без розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції?
  4. Яким чином поступити касаційному суду, до якого надійшла касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції без розгляду у зв'язку з пропуском строку на оскарження і відсутності клопотання про йо£о поновлення, якщо після витребування справи з'ясується, що заявник одночасно подав заяву про поновлення пропущеного строку до апеляційного суду і судова колегія поновила цей строк?
  5. § 2. Пленум Верховного Суду України. Судові палати, Військова судова колегія Верховного Суду України. Президія Верховного Суду України
  6. У засіданні суду апеляційної інстанції особа, яка подала апеляційну скаргу від неї відмовилась і суд прийняв відмову та закрив апеляційне провадження. Таким чином, рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалось. Чи може бути оскаржене рішення суду першої інстанції в касаційному порядку, наприклад іншим учасником процесу, і як обчислюється строк оскарження?
  7. Відповідно до ст. 328 ЦПК у разі відкриття касаційного провадження у справі суддя-доповідач витребовує справу із суду першої інстанції. Як бути з розглядом касаційної скарги, якщо справа знаходиться в апеляційному суді у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, наприклад, на ухвалу про передачу справи до іншого суду, про роз'яснення рішення, відмови ухвалити додаткове рішення тощо?
  8. Чи підлягає оскарженню в апеляційному порядку ухвала суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, а також ухвала суду про скасування рішення третейського суду?
  9. Як повинен поступити суд касаційної інстанції, якщо в касаційній скарзі міститься прохання про скасування рішення суду першої інстанції і не ставиться питання про скасування рішення апеляційного суду, яким рішення суду першої інстанції залишено без змін, а також у випадку зміни такого рішення або прийняття нового рішення?
  10. Чи вправі оскаржити рішення суду особа, на користь якої ухвалено це рішення, наприклад, щодо мотивів рішення, які не впливають на його кінцевий висновок? Чи набирає рішення суду в неоскарженій частині законної сили в установленому порядку (як рішення, що не оскаржене)?
  11. 89. Провадження з перегляду судових рішень Верховним Судом України: підстави, процесуальний порядок оскарження. Повноваження Верховного Суду України при перегляді судових рішень.
  12. Чи поширюються положення глави З ЦПК щодо складу суду на формування судової колегії касаційного суду?
  13. Чи може суд відмовити у видачі виконавчого документа на виконання рішення третейського суду в разі, якщо суд вважає таке рішення неправомірним, та чи можливе оскарження ухвали суду про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -