<<
>>

2. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики

У сфері реалізації конкурентної політики держави (далі — у сфері конкуренції) функціонує ряд органів виконавчої влади, які наділені відповідними повноваженнями.

Серед цих органів у сфері конкуренції визначальне місце належить Кабінету Міністрів України, який забезпечує розробку і здійснення загальнодержавних програм економічного розвитку (зокрема, програм демонополізації і розвитку конкуренції), забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, вживає заходів щодо демонополізації економіки і розвитку конкуренції.

Крім того, Кабінет Міністрів встановлює найважливіші показники і параметри антимонопольного регулювання, зокрема, щодо регулювання цін і тарифів на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного вжитку, роботи і послуги монопольних утворень, визначає порядок визначення сум, які повинні вноситись до бюджету підприємствами-монополістами, визначає правові засади створення, реорганізації та ліквідації промислово-фінансових груп та запровадження механізмів запобігання монополізації товарних ринків та ін. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Кабінет Міністрів має право надати згоду на узгоджені дії та економічну концентрацію, на які не дав згоди Анти- монопольний комітет України, якщо учасники цих дій доведуть, що позитивний ефект для суспільних інтересів переважає негативні наслідки обмеження конкуренції. Необхідно зазначити, що надання такого права Кабінету Міністрів України фактично усуває «монополію» Антимонопольного комітету України на прийняття рішень у сфері економічної конкуренції.

Отже, Кабінет Міністрів України здійснює у сфері економічної конкуренції, поряд з функціями загальної координації й контролю, функції безпосереднього регулювання.

Міністерство економіки України безпосередньо здійснює функції, в тому числі у сфері конкуренції, зокрема:

• аналізує стан конкурентоспроможності національної економіки, визначає напрями діяльності й розробляє заходи щодо її підвищення;

• приймає спільно з Антимонопольним комітетом рішення про запровадження та скасування державного регулювання цін на продукцію монопольних утворень на внутрішньому ринку (за винятком продукції, регулювання цін на яку здійснюється Кабінетом Міністрів України та національними комісіями регулювання природних монополій);

• бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері економічної конкуренції та обмеження монополізму, сприяє розвитку конкурентних відносин;

• виявляє факти застосування або загрози застосування органами іноземних держав, митними союзами або економічними угрупованнями антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів до товарів походженням з України, вживає заходів з метою захисту інтересів суб'єктів господарювання України в антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних захисних розслідуваннях, що проводяться іноземними державами щодо української продукції;

• приймає в межах своїх повноважень рішення про вжиття заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань;

• проводить у встановленому порядку антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування.

Як відомо, рішення Мінекономіки України, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.

У процесах демонополізації економіки та створення умов для розвитку конкуренції активну роль відіграє Фонд державного майна України, який виконує ці завдання при захисті майнових прав України, здійсненні прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створенні спільних підприємств, здійсненні повноважень щодо організації й проведення приватизації майна, що перебуває в державній власності, здійсненні повноважень орендодавця майна державних підприємств і організацій, їх структурних підрозділів.

Фонд державного майна враховує необхідність проведення політики захисту конкуренції при розробці державних програм приватизації, зміні організаційно-правових форм підприємств, здійсненні прав володіння частками майна підприємств, продає майно, що перебуває у державній власності, створює комісії, затверджує плани приватизації тощо. Усі функції, якщо вони пов'язані з перетворенням монопольних утворень, іноземним інвестуванням, виникненням будь-яких об'єднань підприємств, Фонд державного майна вирішує разом з Антимонопольним комітетом України та його органами.

Важливі функції у сфері захисту прав споживачів від проявів недобросовісної реклами здійснює Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт), створений відповідно до Указу Президента України «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 р. на базі Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації і Державного комітету у справах захисту прав споживачів.

Одним із головних завдань Держспоживстандарту є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, а також про рекламу в цій сфері.

Реалізуючи зазначене завдання, Держспоживстандарт здійснює в межах своєї компетенції контроль за дотриманням законодавства України про рекламу рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами у сфері захисту прав споживачів від порушень законодавства про рекламу; консультує споживачів з питань законодавства про захист прав споживачів та про рекламу; вживає заходів щодо усунення виявлених порушень, здійснює в межах своїх повноважень заходи щодо адаптації законодавства України з питань стандартизації, метрології, сертифікації, захисту прав споживачів та реклами до законодавства ЄС.

Варто зазначити, що Закон України «Про рекламу» не встановлює жодної відповідальності органів державного управління у сфері реклами за прийняті останніми неправомірні рішення, крім можливості їх оскарження в суді чи господарському суді.

Особливим напрямом реалізації державної політики у сфері конкуренції є державне регулювання в сфері діяльності природних монополій. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про природні монополії» (2000 р.) державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій здійснюють національні комісії регулювання природних монополій (далі — комісії). Вони є центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом, які для здійснення своїх повноважень можуть створювати власні територіальні органи. Голову та членів (не менше двох) комісії призначає і звільняє з посади за поданням Прем'єр-міністра України Президент України.

Основними завданнями комісій є:

• регулювання діяльності суб'єктів природних монополій;

• сприяння створенню умов, які забезпечують за рахунок виникнення та розвитку конкуренції виведення товарного ринку зі стану природної монополії, що дасть можливість ефективніше задовольняти попит;

• сприяння розвитку конкуренції на суміжних ринках;

• формування цінової політики у відповідній сфері регулювання;

• сприяння ефективному функціонуванню товарних ринків на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій, споживачів товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.

Завдання, що покладені на комісії, передбачено виконувати шляхом:

• розробки і затвердження спеціальних умов і правил здійснення підприємницької діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, що діють на суміжних ринках, контроль за їх дотриманням, застосування заходів щодо запобігання порушенням цих умов і правил;

• видачі у встановленому порядку суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання, що діють на суміжних ринках, ліцензій на здійснення відповідних видів підприємницької діяльності;

• формування у відповідних сферах природних монополій цінової політики, визначення умов доступу споживачів до товарів, що виробляються суб'єктами природних монополій;

• розробки та подання державним органам пропозицій щодо укладання державних контрактів, розробки стандартів і показників якості товарів і послуг та пропозицій щодо регулювання інвестиційних процесів у сферах природних монополій;

• складання і ведення реєстрів суб'єктів природних монополій, діяльність яких регулюється Законом України «Про природні монополії»;

• участі в розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері природних монополій та їх внесення до відповідних органів;

• інформування громадськості про свою діяльність та діяльність природних монополій;

• публікації щорічних доповідей про результати своєї діяльності та діяльності суб'єктів природних монополій;

• передачі у відповідні державні органи матеріалів про порушення чинного законодавства;

• здійснення інших функцій, що випливають із покладених на комісії завдань.

Отже, діяльність комісій спрямована на легалізацію та регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, забезпечення розвитку конкурентних засад на суміжних ринках.

Провідним органом виконавчої влади у сфері конкуренції є Антимонопольний комітет України, який утворено у 1993 р. на підставі Закону України «Про Антимонопольний комітет України». Відповідно до цього Закону Антимонопольний комітет України є органом державної влади із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

<< | >>
Источник: Авер'янов В.Б.. Підручник: У двох томах: Том 2. Особлива частина. — К.,2009. — 600 с.. 2009

Еще по теме 2. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики:

  1. Глава 35 Участь громадських організацій у реалізації функцій органів виконавчої влади
  2. Стаття 13. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку
  3. Стаття 13-1. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку
  4. Стаття 545. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику
  5. Стаття 564. Міжнародна діяльність центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
  6. Стаття 23. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику
  7. Стаття 559. Взаємодія органів доходів і зборів з Національним банком України, Рахунко­вою палатою, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та у сфері фінансового контролю.
  8. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи
  9. 2. Органи виконавчої влади та їх класифікація
  10. 3.3. Органи виконавчої влади
  11. § 5. Центральні органи виконавчої влади
  12. § 6. Місцеві органи виконавчої влади
  13. 3. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
  14. § 6. Повноваження органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів й інших органів виконавчої влади спеціальної компетенції
  15. §5. Органи виконавчої, ЗАКОНОДАВЧОЇ ТА СУДОВОЇ ВЛАДИ
  16. 3. Взаємозв’язок функцій і компетенції органу виконавчої влади
  17. 4. Правова природа дискреційних повноважень органу виконавчої влади
  18. Стаття 561. Взаємодія органів доходів і зборів з іншими органами виконавчої влади.
  19. 2. Поняття органу виконавчої влади як базового елемента апарату державного управління
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -